Рішення № 43767270, 20.04.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/308/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В.О.

Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання: Мишаковської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-електро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма» на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.03.2014 року, просив суд стягнути в солідарному порядку із боржника ТОВ «Вірма-електро» та поручителів : ТОВ «Вірма», ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість по кредитним договорам, а також судові витрати пов'язані із розглядом справи.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто в солідарному порядку із ТОВ «Вірма-електро», ТОВ «Вірма» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість згідно кредитного договору № 010/110/345 від 21.08.2008 р., яка станом на 27.12.2013 р. становить 680353 (шістсот вісімдесят тисяч триста п'ятдесят три) грн. 46 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 526153,86 грн., заборгованість по відсоткам - 141216,57 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 12983,03 грн.

Стягнуто в солідарному порядку із ТОВ «Вірма-електро» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1/159 від 29.12.2011 р., яка станом на 27.12.2013 р. становить 483597 (чотириста вісімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 86 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 342976,31 грн., заборгованість по відсоткам - 109931,56 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 30689,99 грн.

Стягнуто в солідарному порядку із ТОВ «Вірма-електро» та ТОВ «Вірма», ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012 р., яка станом на 27.12.2013 р. становить 449414 (чотириста сорок дев'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 39 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 340000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 80659,33 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 28755,06 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Богунського райсуду м.Житомира від 19.11.2014 року заяву ТОВ «Вірма» про перегляд заочного рішення у вищевказаній справі залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «Вірма», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду в частині вимог до ТОВ «Вірма» скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ТОВ «Вірма», який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача в судове засідання призвела до неможливості подати заяву про застосування судом строків позовної давності до вимог позивача. У зв'язку з чим, судом порушено право відповідача на справедливий судовий розгляд неупередженим і повноважним судом. Крім того, вважає, що судом не досліджені належним чином докази по справі, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, ухвалюючи рішення про стягнення суми боргу судом не врахована сума коштів, яка була виручена від продажу об'єктів нерухомого майна, які є предметами іпотеки в правовідносинах з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; судом не встановлений дійсний розмір заборгованості по кредитним договорам, а наданий банком розрахунок містить істотні арифметичні помилки. Ухвалюючи рішення, суд не звернув увагу, що ТОВ «Вірма» є майновим поручителем і його майнова відповідальність обмежена вартістю іпотечного майна. У зв'язку з чим, стягнення в солідарному порядку з боржника та поручителів всієї суми заборгованості за кредитними договорами в розмірі більше одного мільйона гривень є безпідставним та незаконним. Також судом не були з'ясовані обставин щодо реалізації рішення кредитного комітету ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 04.03.2014р. про продаж вимог до ТОВ «Вірма-електро» за усіма кредитними договорами в розмірі 1 300 000 грн. ТОВ «Фінансова установа «ЕФКР» та укладення договору факторингу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що порушені права банку підлягають захисту, оскільки відповідач та поручителі порушили умови кредитного договору, належним чином не виконували зобов'язання, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з боржника та поручителів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ст.553 ЦК України).

Згідно зі ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що 21.08.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «Вірма-Електро», укладено кредитний договір № 010/110/345 (із змінами, внесеними додатковими угодами №1 від 18.12.2009р., №2 від 01.06.011р., №3 від 29.12.2011р., №4 від 19.03.2012р.), на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 815000,00 грн., за умов погашення тіла кредиту і сплати 22,25 % річних (з 01.06.2011 р. - 20,25 % річних згідно додаткової угоди №2) та остаточним строком повернення - 20.08.2018 р. (а.с.9-12, 13-16,17,18,19-22 т.1).

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 Договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості по кредиту починаючи з першого траншу за кредитом. Пунктом 7.3 Договору встановлено, що в разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів, кредитор має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 21.08.2008 р. позивач уклав договори поруки із змінами, внесеними додатковими угодами №1 та №2: № 010/110/345/1 із ОСОБА_4 та № 010/110/345/2 із ТОВ «Вірма» (а.с.23-28 т.1).

Згідно з п. 4.1 Договору поруки № 010/110/345/2 порука діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, відповідальність поручителя припиняється лише після виконання таких зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється, якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не пред'явить вимоги до Поручителя (а.с.26 том1).

Пунктом 1.5 Додаткової угоди №1 до договору поруки доповнено даний договір пунктом 3.3, в якому визначено, що днем виникнення зобов'язань поручителя погасити заборгованість боржника, вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором, в тому числі і з урахуванням пролонгації або день порушення умов кредитного договору чи умов договору, що забезпечують виконання кредитного договору або день, коли у кредитора виникає право на дострокове витребування виконання зобов'язання за кредитним договором.

У зв'язку із порушенням ТОВ «Вірма-Електро» обумовленого сторонами графіку погашення кредиту та сплати відсотків, які товариство припинило виконувати з 28.09.2013 р., станом на 27.12.2013 р. утворилася заборгованість у сумі 680353грн. 46коп., з яких: заборгованість за кредитом - 526153,86грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом (з 30.08.2012р. по 26.12.2013р.) - 141216,57грн., пеня за порушення графіку погашення кредиту (з 01.07.2013р. по 26.12.2013р.) - 5876,98 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків (з 01.07.2013р. по 26.12.2013р.) - 7106,05 грн. (а.с. 113 т.1).

19.03.2012 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «Вірма-Електро» укладено кредитний договір № 010/115-0-2/011, згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 340000,00 грн. за умов погашення тіла кредиту і сплати 19 % річних та остаточним терміном повернення 13.03.2013 р. (а.с. 63-68 т.1).

Відповідно до п. 5.1 позичальник здійснює погашення нарахованих процентів щомісячними платежами. Погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються Графіком зменшення кредитного ліміту.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором кредитор відповідно до п.7.1 має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19.03.2012 р. позивач уклав договори поруки: № 12/115-0-2/036 з ОСОБА_4, № 12/115-0-2/037 з ОСОБА_5, № 12/115-0-2/038 з ТОВ «Вірма» (а.с. 69-79 т.1).

Пунктом 2.2 Договору поруки № 12/115-0-2/038 передбачено, що поручитель зобов'язується здійснювати виконання порушених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, що зазначений у вимозі.

Цей Договір згідно п. 7.2 вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання забезпечених зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань поручителя за цим Договором (а.с.76-79).

У зв'язку із порушенням ТОВ «Вірма-Електро» обумовленого сторонами графіку погашення кредиту та сплати відсотків станом на 27.12.2013 р. утворилася заборгованість у сумі 449414 грн. 39 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 340000,00 грн., заборгованість за відсотками (з 30.08.2012р. по 26.12.2013р.) - 80659,33 грн., пеня по кредиту (з 01.07.2013р. по 26.12.2013р.) - 24344,00 грн., пеня за відсотками (з 01.07.2013р. по 26.12.2013р.) - 4411,06 грн. (а.с.115 т.1).

Право вимоги до поручителів щодо сплати заборгованості за порушеними зобов'язаннями кредитор набуває у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань.

У зв'язку з тим, що погашення за вказаними кредитами належним чином не здійснювалось, Банк, скориставшись своїм правом, 17.07.2013 р. направив на адреси поручителів, в тому числі ТОВ «Вірма», претензії про погашення кредитів у повному обсязі протягом десяти днів з дня отримання даних вимог (а.с.40-45 т.1).

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції, застосувавши норми закону, які підлягали до застосування, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог банку до боржника та поручителя ТОВ «Вірма» про стягнення основної суми боргу, заборгованості за процентами та штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги в частині не врахування судом суми коштів, яка була виручена від продажу об'єктів нерухомого майна належного ТОВ «Вірма», які є предметами іпотеки в правовідносинах з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визнаються безпідставними, оскільки продаж майна відбувся 12.09.2014 року, тобто після ухвалення рішення у справі (а.с.227-234 том.1).

Також визнаються безпідставними доводи апеляційної скарги в тій частині, що ТОВ «Вірма» у даних правовідносинах є майновим поручителем, а тому його відповідальність обмежена вартістю іпотечного майна виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що виконання позичальником ТОВ «Вірма-електро» своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/110/345 від 21.08.2008 року та договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012 року забезпечувалась як іпотекою нерухомого майна, яке належить майновому поручителю ТОВ «Вірма», так і грошовою порукою ТОВ «Вірма», ОСОБА_4, ОСОБА_5 (пп.2.1.1., 2.1.3, 1.1.3, 1.3.2 кредитних договір (а.с.9,63 том1).

Відповідно до п.2.1 Договорів поруки № 010/110/345/2 від 21.08.2008р. та № 010/110/345/2 від 19.03.2012 р. у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель ТОВ «Вірма» несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (а.с.26,76 том.1). У зв'язку з чим, ТОВ «Вірма» у даних правовідносинах з банком є фінансовим поручителям, а тому ухвалення судом рішення про стягнення в солідарному порядку з боржника та поручителів всієї суми заборгованості за кредитними договорами відповідає вимогам закону та умовам договорів поруки.

Також апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження реалізації рішення кредитного комітету ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 04.03.2014р. про продаж вимог до ТОВ «Вірма-електро» за усіма кредитними договорами в розмірі 1 300 000 грн. ТОВ «Фінансова установа «ЕФКР» та укладення договору факторингу, у відповідності до положень ст.ст. 10,11 ЦПК України, представлено не було. Як і доказів на підтвердження невірного здійснення Банком розрахунків сум заборгованості по кредитним договорам.

Крім того, колегія суддів вважає, що розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Вірма», який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та неможливість останнього у зв'язку з цим подати заяву про застосування позовної давності щодо заявлених вимог, не є безумовною підставою для скасування рішення суду (ч.3 ст.309 ЦПК України), оскільки порушення норм процесуального права у даному випадку не призвело до неправильного вирішення справи. Так перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо спливу позовної давності по вимогах Банку, в тому числі пені, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог закону встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості ТОВ «Вірма-електро» вбачається, що боржник за договором № 010/110/345 від 21.08.2008р. (а.с.6,7 том 1) перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту з 28.09.2012 року, а з 07.09.2012 року - зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом; за договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012 року - зобов'язання з погашення кредиту взагалі не виконував, а щомісячні зобов'язання зі сплати процентів перестав виконувати з 03.04.2012 року (а.с.60 том.1).

З вимогами про стягнення заборгованості за кредитними договорами Банк звернувся 27 грудня 2013 року (а.с.80 том.1).

Крім того, розрахунок пені за порушення графіку погашення кредиту та за порушення строків сплати відсотків за вищевказаними договорами розрахований банком за період з 01.07.2013 року по 26.12.2013 року. Зазначена обставина також підтверджується відповідними розрахунками (а.с.113,115).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо спливу позовної давності по вимогах Банку, в тому числі пені, є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині стягнення солідарно з боржника та поручителів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за вищевказаними кредитними договорами виходячи з наступного.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст.543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання положення ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції не звернув уваги, що у даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки між банком та поручителями укладено окремі договори поруки. А тому кожен з них повинен відповідати перед кредитором солідарно з основним боржником в обсязі, встановленому договорами.

Таким чином, рішення суду в частині солідарного стягнення з поручителя ТОВ «Вірма» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/110/345 від 21.08.2008р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 680353 грн. 46 коп. та за кредитним договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 449414,00 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог та про стягнення солідарно з ТОВ «Вірма-електро» та ТОВ «Вірма» на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 010/110/345 від 21.08.2008р. та за кредитним договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012р. Підстав для зміни порядку стягнення з боржника та інших поручителів заборгованості за кредитними договорами не має, оскільки рішення суду поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не оскаржується.

Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма» задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня 2014 року в частині солідарного стягнення з поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/110/345 від 21.08.2008р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 680353 грн. 46 коп. та за кредитним договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 449414,00 грн. скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-електро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/110/345 від 21.08.2008р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 680353 (шістсот вісімдесят тисяч триста п'ятдесят три) грн. 46 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 526153,86 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 141216,57 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 12983,03 грн.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-електро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/115-0-2/011 від 19.03.2012р. станом на 27.12.2013р. в розмірі 449414,00 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 340000,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 80659,33 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 28755,06 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: