Рішення № 43561397, 09.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/11629/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Хитров Б. В.Номер провадження 22-ц/788/715/15 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Дубровної В. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

07 листопада 2014 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до суду з названим позовом. Зазначало, що між ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - Банк) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 203/08-ІКФ від 05.05.2008 р., за умовами якого ОСОБА_3 було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 50000,00 дол. США на строк з 05.05.2008 р. по 04.05.2018 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8 % річних у межах строку кредитування.

Додатковим договором № 1 від 28.07.2008 р. до кредитного договору №203/08 -ІКФ від 05.05.2008 р. було збільшено ліміт невідновлювальної кредитної лінії до 80000,00 дол. США.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки М 195/08-ІФ від 05.05.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г., зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1563 з додатковим договором до договору іпотеки від 28.07.2008 р. Відповідно до вищезазначеного договору іпотеки банком прийнято в іпотеку земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на даній земельній ділянці незакінчений будівництвом двоповерховий житловий будинок під літ «А-ІІ», що належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Посилаючись на невиконання відповідачами взятих на себе за названими договорами зобов'язань та уточнивши суму позовних вимог, Банк просив суд:

- стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору № 203/08-ІКФ від 05.05.2008 р. з додатковим договором № 1 від 28.07.2008 р. в сумі 38922,09 дол. США та 69 190, 34 грн., яка складається з:

28474,28 дол. США - заборгованості по кредиту,

в т.ч. 6 778,52 дол. США прострочена заборгованість за кредитом;

405,24 дол. США - заборгованість по процентах поточна;

3264,05 дол. США - прострочена заборгованість за процентами:

69190,34 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитом ( ас. 40, 41).

В рахунок погашення заборгованості в сумі 38922,09 доларів США та 69190,34 грн. по кредитному договору № 203/'08-ІКФ від 05.05.2008 р. з додатковим договором № 1 від 28.07.2008 р. Банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №195/08-ІФ від 05.05.2008 р., а саме: на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого Піщанською сільською радою народних депутатів міста Суми Сумської області 03 червня 1997, а також на розташований на даній земельній ділянці двоповерховий житловий будинок, визначивши при цьому спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням суду від 05 березня 2015 позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість по кредитному договору № 203/08-ІКФ від 05.05.2008 р. з додатковим договором № 1 від 28.07.2008 р. в сумі 38922,09 дол. США та 69190,34 грн., що складається з:

28474,28 дол. США - заборгованості по кредиту, в т.ч. 6778,52 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом;

405,24 дол. США - заборгованість по процентах поточна;

3264,05 дол. США - прострочена заборгованість за процентами;

69190,34 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитом.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 3654 грн. в рахунок повернення судового збору.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

05 травня 2008 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №203/08-ІКФ на відкриття невідновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. названого кредитного договору Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 50000 дол. США., зі строком дії кредитної лінії з 05 травня 2008 року по 04 травня 2018 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом - 13,8 % річних.

Кредитна лінія надавалась на задоволення споживчих потреб Позичальника.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору згідно з договором іпотеки №195/08-1Ф від 05 травня 2008 року в забезпечення зобов'язань за дійсним договором Банком прийнято в іпотеку об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться у АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

Відповідно до п. 3.3.3. кредитного договору повернення суми окремих траншів здійснюється на відповідний рахунок СФ ВАТ АБ "Укргазбанк", щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання траншу, в розмірі відповідно до графіку повернення заборгованості (додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 3.2.8. кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки зазначеним в п. 2.1., який укладено між Банком та позичальником, у порядку, встановленому чинним законодавством (а.с.6-8).

Додатковим договором № 1 від 28 липня 2008 року до кредитного договору №203/08 -ІКФ від 05 травня 2008 року було збільшено ліміт невідновлювальної кредитної лінії до 80000,00 дол. США. (а.с.12).

Виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вищеназваним кредитним договором забезпечується іпотекою відповідно до укладеного між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_4 договору іпотеки № 195/08-1Ф від 05 травня 2008 року.

Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_4: земельна ділянка площею 0,1 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також розташований на даній земельній ділянці незакінчений будівництвом двоповерховий житловий будинок під літ «А-ІІ», відсоток готовності якого складає 80%, вартістю 231163 грн., загальна площа будинку складає 397,2 кв.м ( ас. 14-19).

Згідно з п. 1.1. цього договору, іпотека за цим договором забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 203/08-ІКФ від 05 травня 2008 року (а.с.14-19).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався своїм правом на дострокове повернення коштів у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків за кредитним договором, письмово повідомивши відповідача про такий намір, однак відповідачем не здійснено наміру щодо виконання умов договору щодо повернення позивачу суми боргу.

Разом з тим, суд першої інстанції визнав необґрунтованим позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановлене у справі рішення ПАТ АБ "Укргазбанк" оскаржує лише в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав, ніж ті, які зазначені у рішенні суду першої інстанції. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, призведе до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбудеться фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони виглядають непереконливими і такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. При цьому виходить з наступного.

По-перше. Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про іпотеку" та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачається, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачається наступне : 1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. 2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України 1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Правом дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки наділений іпотекодержатель та у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не навів жодної норми матеріального права, яка б обмежувала право Банку (іпотекодержателя) на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником названого зобов'язання. В той же час назване право іпотекодержателя передбачене вищенаведеними нормами матеріального права. Висновки ж суду першої інстанції, які обґрунтуються лише на "Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна" є непереконливими, а доводи апеляційної скарги з цього приводу заслуговують на увагу.

По-друге. Колегія суддів також вважає, що не витримують критики і висновки суду першої інстанції про те, що при задоволенні позову, заявленого як до боржника, так і до майнового поручителя, відбудеться фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові. Відмова у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з названих підстав не передбачена діючим законодавством. Слід також зазначити, що позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором лише з боржника (ОСОБА_3.); в той же час до майнового поручителя заявлявся позов не про стягнення заборгованості, а про звернення стягнення на предмет іпотеки, який йому належить, з метою погашення суми заборгованості за кредитним договором. Вбачається, що всі питання, пов'язані з сумнівами щодо отримання Банком надлишкових коштів, мають вирішуватись на стадії виконання рішення суду, в тому числі, і шляхом взаємного контролю цього питання як боржниками, так і стягувачем.

По-третє. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу і на наступні обставини. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 122 та п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Приймаючи до уваги вимоги названої норми права, колегія суддів вважає непереконливим посилання суду першої інстанції на те, що наявність постановленого у даній справі рішення про відмову у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавить позивача (Банк) права на пред'явлення у майбутньому аналогічного позову. Заявлений у майбутньому позов буде спором між тими самими сторонами, про той самий предмет (так як у новому позові, навіть при іншій сумі заборгованості, вона буде включати в себе заборгованість, або її частину за той самий період, який є спірним у даній справі) і з тих самих підстав (невиконання договірних зобов'язань, непогашення заборгованості за певний період).

За таких обставин колегія суддів не може погодитись з рішенням суду про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, викладених у рішенні. В цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Ухвалюючи нове рішення у справі, колегія суддів виходить з наступного.

При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 41 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" N 5 від 30 березня 2012 року при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість за спірним кредитним договором станом на 01 грудня 2014 року становить 43517,80 дол. США, з яких:

- по кредиту строкова, тобто яка підлягає сплаті до 04.05.2018 р., - 28474,28 дол. США;

- по кредиту прострочена - 6778,52 дол. США;

- по процентах поточна - 405,24 дол. США;

- по процентах прострочена - 3264,05 дол. США;

- по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3465,18 дол. США;

- по пені за несвоєчасну сплату процентів - 1130,53 дол. США (а.с.41-42).

Таким чином вбачається, що станом на 01 грудня 2014 року загальна сума простроченої заборгованості складає:

- по тілу кредиту та процентах складає - 10042,57 дол. США;

- по пені - 4595,71 дол. США.

При цьому слід відмітити, що заборгованість по пені підрахована за період з 13.02.2012 р. по 01.12.2014 р. в той час як відповідно до п.7.10 договору іпотеки № 195/08-1Ф від 05.05.2008 р. строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за домовленістю сторін визначений в один рік (ас. 19). Позов у даній справі заявлений 07.11.2014 р.

З розрахунків заборгованості за кредитним договором вбачається, що в певні періоди відповідачі допускали випадки простроченої заборгованості, проте вони приймали заходи до її зменшення, або погашали прострочену заборгованість повністю.

На початок березня місяця 2014 року прострочена заборгованість складала :

- прострочена по тілу кредиту - 676,79 дол. США;

- прострочена по відсотках - 420,75 дол. США;

Вбачається, що останній раз платежі про кредитному договору були внесені у травні 2014 року.

З пояснень представника відповідача у справі вбачається, що протягом останнього року відповідачі стали зазнавати труднощів у сплаті кредитної заборгованості у зв'язку зі значним збільшенням вартості іноземної валюти і, зокрема, долара США.

Відповідно до п. 2.3 договору іпотеки предмет іпотеки у травні 2008 року сторонами оцінено у 889380 грн., з врахуванням вартості незавершеного будівництвом житлового будинку.

З урахуванням технічних характеристик земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку, які є предметом іпотеки, а також їх місця розташування у м. Суми, колегія суддів погоджується з поясненнями представників сторін у справі про те, що в теперішній час ринкова вартість предмета іпотеки складає не менше 100 тис. дол. США.

Таким чином приймаючи до уваги ринкову вартість предмета іпотеки (не менше 100 тис. дол. США) та суму заборгованості за кредитним договором - 43517,80 дол. США (з яких сума простроченої заборгованості складає по тілу кредиту та процентах - 10042,57 дол. США, а по пені - 4595,71 дол. США) колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір суми заборгованості за кредитним договором є неспівмірним, у два рази меншим, за ринкову вартість іпотечного майна.

За таких обставин колегія суддів не вбачає в даний час підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, аніж ті, які були зазначені у рішенні суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 березня 2015 року в частині вирішення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -