Ухвала суду № 43079591, 13.03.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів : Боймиструка С.В., Буцяка З.І.

секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міськогоссуду Рівненської області від 20 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вмог щодо предмета спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно.

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року позов задоволено.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 100,4 кв. м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, та належить відповідачу, для задоволення вимог позивача, що виникли з кредитного договору № 11211724000.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з додержанням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки судом не врахувано тих обставин, що відносини з приводу іпотеки регулюються Законом України "Про іпотеку". Суд безпідставно взяв до уваги обставини, що наведені у позові, однак не підтверджені жодними доказами, оскільки термін повернення кредиту ще не закінчився, тому підстав для звернення стягнення на заставлене майно у суду не було.

Вважає подані Банком розрахунки заборгованості неправильними, так як позичальник не повернув на користь кредитодавця 30280 доларів США простроченого основного боргу, 43 800, 24 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 30 661, 38 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за час із 21.06.2012 року по 21.06.2013 року), 43 886, 06 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за час із 21.06.2012 року по 21.06.2013 року). Крім того, пеня і прострочена заборгованість за процентами значно перевищують розмір заподіяних ПАТ "УкрСиббанк" збитків. Тому остаточний розмір заборгованості є меншим і неспівмірним із вартістю іпотечного майна, яку сторони визначили у договорі у 540 000 гривень.

Крім того, при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права..

Просить заочне рішення Рівненського міського суду від 20 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове про відмову в позові.

В запереченнях ПАТ "УкраСиббанк", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи відповідача, колегія суддів прийшла до висновку про відхиленнч апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив із того, що невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Як вбачається хз матеріалів справим і це встановлено судом першої інстанції 10 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 80 198 доларів США строком до 6 вересня 2017 року.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, предметом якого є належна відповідачу ОСОБА_1 квартира у м. рівне АДРЕСА_1.

Унаслідок невиконання зобов'язання заборгованість за кредитним договором станом на 21 червня 2013 року складає 113 294,24 доларів США, що еквівалентно 905 560 грн 86 коп., з яких: 69 494 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі 30 280 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 43 800,24 доларів США - прострочена заборгованість за процентами, 30 661 грн 38 коп. - пеня за період із 21 червня 2012 року до 21 червня 2013 року, 43 866 грн 06 коп. - пеня за період із 21 червня 2012 року до 21 червня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Укладений із банком договір про іпотеку відповідач у судовому порядку не оспорила, у зв'язку з чим він відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним. Пункти 5.1, 5.2 іпотечного договору передбачають право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за цим правочином та за кредитним договором, яке виникає в іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) іпотекодавцем своїх зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, у т.ч. при простроченні належного платежу і згідно із розділом 4 цього договору. Задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється: 1.) шляхом добровільної передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателя; 2.) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та застосувавши до спірних відносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги ПАТ "УкрСиббанк", звернувши стягнення на предмет іпотеки.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :