Постанова № 42802190, 19.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 910/22283/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.14у справі№910/22283/14господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення сумиза участю представників від:позивачаЧумак О.В. (дов. від 01.01.15)відповідачаОСОБА_6 (дов. від 17.04.14)

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Чиста планета" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АТБ-маркет", ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", ФОП ОСОБА_4 про стягнення 1848922,78 грн. (з яких: 1389208,52 грн. заборгованості, 193111,49 грн. пені, 229819,45 грн. інфляційних витрат та 34783,32 грн. 3% річних) за неналежне виконанням відповідачем-1 взятих на себе за договором поставки від 01.01.12 № 41016 грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару. У відповідачів-2,3 виник обов'язок сплатити по 1000,00 грн. на підставі договорів поруки від 21.10.13.

Разом із позовом ТОВ "Чиста планета" звернулося до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 в межах суми позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 20.10.14) від 16.10.14 (суддя Цюкало Ю.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Рябухи В.І., суддів: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "АТБ-маркет" (відповідач-1) в межах суми позовних вимог 1846922,78 грн., що знаходяться на рахунках відповідача-1.

Не погоджуючись із судовими актами у справи, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та доповненнями до неї), в якій просить їх скасувати, відмовити у застосування заходів до забезпечення позову. Скарга мотивована тим, що сума позову є неспіврозмірно меншою сум, які акумулюються на рахунках відповідача1, втім, накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 в межах суми позовних вимог істотно порушує його права і законні інтереси, оскільки він фактично позбавляється можливості здійснювати свою господарську діяльність у нормальному режимі, що призведе до виникнення значних збитків; працівники не зможуть отримати заробітну плату; відповідач-1 не зможе виконувати зобов'язання перед працівниками, сплачувати податки тощо. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом позову є стягнення заборгованості за отриманий, але не оплачений, товар разом з нарахованими на неї 3% річних, інфляційними та неустойкою. Вживаючи заходи до забезпечення позову, суди виходили з того, що поведінка відповідача-1 свідчить про те, що виконання рішення може бути в подальшому утруднене. Про утруднення виконання рішення в майбутньому свідчить наданий відповідачем-1 звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 року, згідно якого збитки товариства становлять 551492,00 грн. А 20535627000,00 грн. від 24382270000,00 грн. чистого доходу від реалізації продукції є собівартістю реалізованого товару, отже дані грошові кошти (20535627000,00 грн.) підлягають поверненню постачальникам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, як захід забезпечення позову, передбачений п.п. 1 ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Отже, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цього заходу може ускладнити чи унеможливити виконання саме рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному випадку судами вірно оцінено правову ситуацію, предмет спору, обґрунтованість припущення про те, що виконання рішення суду в подальшому може бути утруднене, та застосовано заходи до забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на кошти відповідача на його рахунках лише в межах позовних вимог.

Твердження скаржника про те, що накладення арешту на його грошові кошти в межах суми позовних вимог істотно порушує його права і законні інтереси, оскільки він фактично позбавляється можливості здійснювати свою господарську діяльність у нормальному режимі, що призведе до виникнення значних збитків; працівники не зможуть отримати заробітну плату; відповідач-1 не зможе виконувати зобов'язання перед працівниками, сплачувати податки тощо, не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки як зауважує сам скаржник у своїй касаційній скарзі, сума арештованих коштів є неспіврозмірно меншою, ніж суми, які акумулюються на рахунках відповідача-1, а несплата контрагентам пов'язана із його платіжною політикою (а.с.151). До того ж, як вірно зауважив апеляційний суд, трудові, соціальні та/або податкові зобов'язання товариства, а також стосунки відповідача-1 з іншими контрагентами не можуть бути виключними обставинами, які б давали підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.14 у справі №910/22283/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда