Ухвала суду № 41521436, 17.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6264/14-ц Провадження № 22-ц/772/3330/2014Головуючий в суді першої інстанції Антонюк В. В.Категорія 27Доповідач Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Медяного В.М., Жданкіна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк»

на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В заяві зазначала, що 20.03.2008 року між нею-позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», було укладено договір іпотеки № SMERS00751/1, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі під № 2592.

Предметом іпотеки за даним договором є: трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Цим Договором іпотеки забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які витікають з Рамкової угоди (кредитний договір) SMERS00751 від 20.03.2008 року та договору про надання траншу від 20.03.2008 року, укладених між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5. Тобто, по даному договору іпотеки позивач являється майновим поручителем.

10 лютого 2014 року у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №242, яким запропонувала ПАТ «Альфа-Банку» звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй-ОСОБА_2. на праві власності. За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, пропонує задовольнити вимоги: 401622,19грн. - заборгованість по кредиту; 31192,96 грн. - заборгованість по відсотках за період з 16.08.2013 по 31.12.2013 року, тобто всього 432815,15 грн., а також 3500 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

На думку позивача, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено незаконно, в порушення вимог ЗУ «Про нотаріат», оскільки нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності між сторонами спору щодо заборгованості, нотаріусом було враховано часткове погашення боргу, при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, а також нотаріус здійснював нотаріальну діяльність за межами Київського міського нотаріального округу, до якого цей нотаріус належить, оскільки майно, на яке запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, знаходиться на території м. Вінниці.

Тому позивач просила визнати виконавчий напис від 10.02.2014 року, який зареєстровано в реєстрі під №242, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просила стягнути з відповідача судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду від 14 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Пунктами 3.1, 3.2, гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 року за №296/5 (далі - Порядок), передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат» та до п.3.5 гл.16 Порядку стягнення заборгованості проводиться, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабміну України №1172 від 29.06.1999 року.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (п.3.5 Порядку).

Згідно п.1 Переліку документів (затвердженому вищеназваною постановою Кабміну України), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.2.3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекдавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

При вирішенні спору судом встановлено, що 20.03.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк», було укладено договір іпотеки №SMERS00751/1, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі під № 2592.

Предметом іпотеки по даному договору є: трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Цим Договором іпотеки забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що витікають з Рамкової угоди (кредитний договір) SMERS00751 від 20.03.2008 року та договору про надання траншу від 20.03.2008 року, укладених з ПАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_5. Тобто, по даному договору іпотеки ОСОБА_2 являється майновим поручителем ОСОБА_5 (а.с.7-8).

Суд також встановив, що 10.02.2014 року у м. Києві приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №242, яким запропонувала ПАТ «Альфа-Банку» звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності. За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, пропонує задовольнити вимоги стягувача - ПАТ «Альфа-Банку» в сумі 432815,15 грн., з яких: 401622,19грн.-заборгованість по кредиту, 31192,96 грн.-заборгованість по відсотках за період з 16.08.2013 року по 31.12.2013 року, а також 3500 грн. плати за вчинення виконавчого напису (а.с.6).

Далі, 26.02.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №242 від 10.02.2014 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.9).

Задоволюючи позов, суд врахував вищевказані обставини, вимоги закону та виходив з того, що вимоги позивача являються законними, а виконавчий напис, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу підлягає скасуванню, оскільки суду не було надано відповідних документальних доказів отримання нотаріусом, при вчиненні виконавчого напису, від відповідача первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), які б давали підстави нотаріусу вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Не надано і доказів про виконання відповідачем, перед зверненням до нотаріуса, вимог ст.35 ЗУ «Про іпотеку».

При цьому суд також врахував, що для укладення договору іпотеки вимагалося отримання згоди іншого з подружжя, тому звернення стягнення на вищевказаний предмет іпотеки може відбуватися лише за рішенням суду, про що роз'яснено в п.39 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Зазначені висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і вказані висновки суду не спростовують, оскільки відповідач ні суду першої інстанції до заяви про перегляд заочного рішення, ні суду апеляційної інстанції до скарги так і не надав відповідних документальних доказів (і не заявляв клопотання про їх витребування у нотаріуса), які б підтвердили, що при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису ним для цього було надано всі необхідні документи відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабміну України №1172 від 29.06.1999 року, ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та що ним виконано вимоги ст.35 ЗУ «Про іпотеку».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що приватний нотаріус ОСОБА_3, в порушення вимог ч.3 ст.13-1 ЗУ «Про нотаріат», вчинивши спірний виконавчий напис, діяла поза межами обсягу своїх повноважень і здійснювала свою діяльність за межами Київського міського нотаріального округу, оскільки іпотечне майно, на яке запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, знаходиться на території Вінницького міського нотаріального округу, до якого цей нотаріус не належить, є помилковим, з огляду на те, що в розумінні ч.3 ст.55 ЗУ «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису може бути проведено, як і посвідчення, зокрема, договору іпотеки квартири, або за місцезнаходженням цього майна, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину.

Проте, цей один помилковий висновок суду не свідчить про неправильність рішення суду в цілому, оскільки відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/