Ухвала суду № 41521432, 21.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3775/13-ц Провадження № 22-ц/772/2420/2014Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 5Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Зайцева А.Ю., Оніщука В.В.,

при секретарях: Богацькій О.М., Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння, -

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся у суд з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 08 березня 1983 року він зареєстрував шлюб зі ОСОБА_2 У шлюбі, 02 жовтня 2010 року, ними був придбаний у рівних частинах цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2012 року шлюб між сторонами розірвано.

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ будинковолодіння.

Посилаючись на те, що відповідач фактично не визнає його права на частину будинку та позбавляє можливості належним чином користуватись житлом, позивач, з урахуванням уточнених та зменшених позовних вимог, просив поділити будинковолодіння АДРЕСА_1, згідно варіанту № 1 (додаток № 1) висновку експерта № 665/666/13-21 від 30 грудня 2013 року, виділивши йому ? частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, першого співвласника, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 05 червня 2014 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року позов задоволено.

Поділено будинковолодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Виділено в натурі ОСОБА_3 приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: у будинку літ. «А» - кімнату 1-3 площею

14, 5 м2; у прибудові літ. «а 1» - ванну 1-9 площею 3, 4 м2, котельню 1-10 - 6,9 м2, прихожу 1-11 - 5 м2, всього площею 15, 3 м2; у прибудові літ. «а 2» - коридор 1-1 площею 6, 9 м2, кухню 1-2 - 16, 1 м2, всього площею 23,0 м2, у тому числі ганок; всього приміщень загальною площею 52, 8 м2, що становить 37/100 дольових частин будинковолодіння АДРЕСА_1 з господарською будівлею: гаражом літ. «Б».

Виділено в натурі ОСОБА_2 приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: у будинку літ. «А» - кімнату 1-4 площею 21, 1 м2, коридор 1-5 - 7 м2, кімнату 1-6 -11 м2, кімнату 1-7 - 13, 1 м2, всього площею 52, 2 м2; у прибудові літ. «а 1» - коридор 1-8 площею 6, 3 м2; у тому числі ганок; всього приміщень загальною площею 58, 5 м2; господарські будівлі - сарай літ. «Б1», що становить 63/100 дольових частин будинковолодіння АДРЕСА_1.

Огорожу № 1-3 залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким виділити їй ? частку спірного будинковолодіння, першого співвласника.

У судове засідання 21 листопада 2014 року представник відповідача ОСОБА_4 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, тому колегія суддів, відповідно до ст. 305 ЦПК України, вважає за можливе справу розглянути у його відсутність.

Позивач та його представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а відтак підлягає поділу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Установлено, що 08 березня 1983 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб зі ОСОБА_2 У шлюбі, 02 жовтня 2010 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був придбаний у рівних частинах цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно з витягу про державну реєстрацію прав від 12 жовтня 2012 року право спільної часткової власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по вул. Демчука, 79 в м. Вінниці, зареєстровано за ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_3 (1/2) на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2010 року (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вимогами ст. 63 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 70 Сімейного Кодексу України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 ст. 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Висновком будівельно-технічної експертизи №665/666/13-21 від 30 грудня 2014 року запропоновано чотири варіанти поділу будинковолодіння.

Обираючи варіант поділу, суд першої інстанції виходив з необхідності забезпечення сторін повноцінними квартирами та надвірними спорудами, мінімальних затрат на переобладнання будинку і пристосування його в двоквартирний, відмови позивача від отримання грошової компенсації від відповідача в сумі 38 397, 5 грн., а також ураховано особисті неприязні стосунки, які склалися між сторонами.

Також судом першої інстанції ураховано, що сторони погодились саме на такий варіант поділу спірного будинковолодіння, і відповідач не заперечувала, щоб позивачу була виділена ? частка спірного будинковолодіння, першого співвласника.

Отже, судом першої інстанції, з урахуванням доводів сторін, вірно було поділено спірне будинковолодіння за варіантом № 1 будівельно-технічної експертизи.

Згідно зі ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20 листопада 2014 року № 2569 погоджено висновок судової будівельно-технічної експертизи № 665/666/13-21 від 30 грудня 2013 року (виконавець Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо поділу спірного житлового будинку, який проведено з дотриманням прав сторін та відповідно до вимог закону.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки в суді першої інстанції відповідач погодилася з висновком експертизи та варіантом поділу будинковолодіння та не порушувала питання про призначення додаткової чи повторної експертизи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ А.Ю. Зайцев

/підпис/ В.В. Оніщук

З оригіналом вірно: