Постанова № 41511395, 11.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 926/914-б/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Міщенка П.К.

Куровського С.В.

За участю представників : АБ "Укргазбанк" - Яціва О.Р.; ПАТ "Укрсоцбанк" - Гамана О.М.; ліквідатора ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" - Бурми С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від

16.09.2014 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 по справі № 926/914-б/14 про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД",-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.06.2014 прийнято заяву ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст.ст.10-12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено підготовче засідання на 26.06.2014 року.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 порушено провадження по справі № 926/914-б/14 /суддя Бутирський А.А./ про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", на підставі ст.ст.11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 по справі № 922/952/13-г /судді : Желік М.Б., Марко Р.І., Орищин Г.В./ ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 залишено без змін.

В касаційних скаргах АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк" просять скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким провадження по справі про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" припинити.

Ліквідатор боржника у відзивах на касаційні скарги АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк" просить суд залишити скарги без задоволення, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" порушене Господарським судом Чернівецької області, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Порушуючи справу про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" суд першої інстанції виходив з того, що в ході здійснення процедури ліквідації, ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" дотримано всіх вимог закону щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема вимог ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст.ст.59, 60 ГК України.

Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 без змін.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно із ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно із ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.01.2014 загальними зборами учасників ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" прийнято рішення про ліквідацію підприємства, обрання ліквідаційної комісії та призначення головою ліквідаційної комісії товариства Меленко І.Г. (а.с.30 т.1).

Згідно із ч.1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом 05.02.2014 внесено відомості про те, що підприємство боржника - ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, за рішенням засновника (т.1, а.с.18).

Згідно із ч. 2 , ч.5 ст.105 ЦК України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, в Бюлетені державної реєстрації №274 (4) опубліковано оголошення про прийняття засновником рішення про припинення юридичної особи - ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД".

Разом з тим, із наявної в матеріалах справи копії Бюлетеня державної реєстрації №274 (4) неможливо встановити дату опублікування вказаного оголошення (а.с.28-29 т.1), а отже неможливо дослідити дотримання головою ліквідаційної комісії вимог ч.5 ст.105 ЦК України щодо строків звернення із кредиторськими вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.60 ГК України в редакції від 23.02.2014, чинної на момент прийняття рішення про ліквідацію товариства, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення всіх кредиторів головою ліквідаційної комісії ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" про прийняття рішення щодо ліквідації товариства.

Згідно із ст.20 Податкового кодексу України здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10).

В матеріалах справи відсутні докази направлення головою ліквідаційної комісії боржника на адресу ДПІ у м.Чернівцях довідки за формою №8-ОПП, а міститься лише акт документальної позапланової перевірки ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" від 28.03.2014 (а.с.94-226 т.1).

Головою ліквідаційної комісії боржника Меленко І.Г. 26.05.2014 складені довідки про перелік кредиторів боржника, перелік майна ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (а.с.41-48 т.1), перелік рахунків боржника, довідки про відсутність кредиторської заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом України і фондами соціального страхування України, а також кредиторської заборгованості по заробітній платі, додані копії договорів застави майна боржника та договори іпотеки (а.с.34-92 т.1).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні : довідка щодо дебіторської заборгованості боржника, належним чином складений аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", відсутня оцінка майнових активів боржника проведена незалежним оцінювачем .

Відповідно до вимог ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно із ч.5 ст.60 ГК України, в редакції від 23.02.2014, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи, головою ліквідаційної комісії боржника складено та подано до суду баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 26.05.2013 року, в якому відсутнє посилання на те, що вказаний баланс є "проміжним" (а.с.38 т.1).

Відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, ГК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції, порушуючи ухвалою від 26.06.2014 провадження по справі про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", належним чином не перевірив дотримання головою ліквідаційної комісії ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" вимог Закону, що передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, протокол судового засідання Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 не відповідає вимогам ст.81-1ГПК України, зокрема, протокол судового засідання не містить даних про час початку та закінчення судового засідання, не містить даних, що ухвала суду, яка постановлена судом за результатами підготовчого засідання, приймалась судом у нарадчій кімнаті з додержанням вимог ст.82-2ГПК України, а містить дані про те, що за результатами розгляду справи в підготовчому засіданні оголошено про призначення справи до розгляду на 14.07.2014 на 14-30 (а.с.40-40 зв. т.2).

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Залишаючи ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 без змін, господарський суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст.101-105 ГПК України, на зазначені вище обставини і порушення вимог закону уваги не звернув, та не дав їм ніякої оцінки.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 по справі про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 по справі № 926/914-б/14 скасувати.

Справу № 926/914-б/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області на стадію підготовчого засідання.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Міщенко П.К.

Куровський С.В.