Ухвала суду № 41044111, 01.10.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1387/2014(м)

264/9895/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Песоцької Л.І.,

Сороки Г.П.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості з індексації заробітної плати з компенсацією,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що з 01 червня 1994 року по 04 травня 2011 року працювала у відповідача публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і під час роботи при виплаті заробітної плати їй не виплачувались суми індексації заробітної плати. Просила стягнути з відповідача на її користь суми індексації заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 04 травня 2011 року з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Під час розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги та просила стягнути з відповідача індексацію заробітної плати з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 01 березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1 070 грн. 60 коп.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь ОСОБА_2 заборговану індексацію заробітної плати з компенсацією за період з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1 070 грн. 60 коп. з утриманням ПАТ «ММК ім. Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Новгородської В.В., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, дав оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачці протягом березня 2003 року - липня 2006 року відповідач не нараховував індексацію заробітної плати яка підлягає стягненню разом з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Цей висновок суду є правильним і підтвердженим дослідженими в судовому засіданні доказами, які надані сторонами.

В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України їм дана належна правова оцінка.

Згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» (далі за текстом - Закон № 108/95- ВР) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, відповідно до ст. 34 Закону № 108/95- ВР провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 01 червня 1994 року по 04 травня 2011 року перебувала у трудових відносинах з публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с. 10-13). За цей період їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, але не нараховувалась індексація заробітної плати. Сума індексації заробітної плати з компенсацією втрати її частини у зв'язку з несвоєчасною виплатою за період з березня 2003 року по липень 2006 року становить в загальній сумі 1 070 грн. 60 коп. (а.с. 20, 25).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно рішенню Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення частини другої статті 233 КЗпП України Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачці індексації заробітної плати відповідачем визнана і підтверджується матеріалами справи, у тому числі, розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати з березня 2003 по липень 2006 року в сумі 1 070 грн. 60 коп. складається із суми індексації 527 грн.04 коп. і компенсації за несвоєчасну сплату - 543 грн. 56 коп. (а.с. 23).

Доказів проведення індексації заробітної плати позивачки в зазначений судом період шляхом підвищення заробітної плати, відповідачем, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду не надано.

Оскільки позивачка повністю погодилася з розміром визначеної відповідачем суми заборгованості, просила стягнути саме цю суму, рішення суду не оскаржила, колегія суддів переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач винен сплатити позивачці.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати є безпідставними, оскільки доповнення до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими передбачено застосування випереджаючого методу розрахунку сум індексації, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності з 25 травня 2006 року, і на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих доповнень, не розповсюджуються.

Крім того, відповідач не надав доказів щодо проведення індексації заробітної плати позивача, у тому числі і із застосуванням випереджаючого методу розрахунку сум індексації.

Тому посилання апелянта на те, що підприємство періодично підвищувало заробітну плату своїм працівникам, тим самим з 2003 року застосовував випереджаючий метод розрахунку сум індексації, є також безпідставними.

З урахуванням зазначеного, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 1, 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи і суперечать закону.

Переглядаючи рішення суду в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді