Ухвала суду № 40869288, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6030/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Старової Н.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Територіальне управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про застосування до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт шляхом повної заборони експлуатації системи газопостачання та її елементів (топкової) на об'єкті - Миколаївському відділенні №640 за адресою: м.Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Зупинено виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) шляхом повної заборони експлуатації системи газопостачання та її елементів на об'єкті - Миколаївському відділенні №640 за адресою: м.Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно плану роботи територіального управління Держгірпромнагляду уМиколаївській області 15 квітня 2014 року посадовою особою відповідача проведено перевірку виробничого об'єкту суб'єкта господарювання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (Код ЄДРПОУ: 00039019) -Миколаївського відділення № 640 (м. Миколаїв, вул.. Фалеєвська. 14/1) на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

В результаті перевірки відповідачем виявлено 17 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які є такими, що, не надають права суб'єкту господарювання експлуатувати певне обладнання та створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, зокрема, суб'єктом господарювання не отримано дозволи на експлуатацію лінійних газопроводу та їх елементів систем газопостачання природним газом, а саме: на об'єкті - Миколаївському відділенні №640 за адресою: м.Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1.

15.04.2014 року позивачем складено припис № 230 про усунення виявлених порушень.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V (далі - Закон N 877-V).

Пунктом 5 ч. 4 ст. 50 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду у випадках, встановлених законом.

Згідно із п. 1 Положення про державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 408/2011 від 06.04.2011 року (далі - Положення), державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

В силу вимог п.п. 3 п. 3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва тощо.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, зокрема, в областях (п. 6 Положення).

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» (Закон № 2694-XII), посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11.08.2011 року, державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Таким чином, право позивача на звернення до суду з даним позовом прямо передбачене положеннями Закону № 877-V.

Ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачає, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

В силу положень абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно із п. 2.26 зазначеного вище Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11.08.2011 року, право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки позивачем виявлено порушення відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.04.2014 року по справі № К/800/12633/14.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеллянта щодо неправомірності дій органу під час проведення перевірки та посилатись на них як на підставу незаконності судового рішення щодо застосування заходів реагування у вигляді часткової заборони виробництва шляхом заборони експлуатації систем газопостачання та її елементів, так як вказані обставини не були предметом розгляду справи в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанцій.

Крім того, не беруться до уваги колегії суддів також доводи відповідача, що Позивачем помилково обрано спосіб звернення до суду в порядку статті 1832 КАС України, оскільки на цей час у сфері нагляду за станом охорони праці та безпеки виробництва не визначено перелік інших випадків, коли орган державного нагляду має право самостійно приймати рішення щодо заборони виконання робіт, чи виробництва, обмеження виробництва суб'єкта господарювання в цілому або частково, тобто рішення про в цих випадках приймається виключно адміністративним судом на підставі позову органу державногонагляду (контролю), що подається відповідно до статті 1832 КАС України.

Разом з тим, колегією суддів з пояснень представника відповідача встановлено, що до цього часу апелянтом не тримано дозвіл на екслуатацію систем газопостачання та її елементів на об'єкті суб'єкта господарювання - Миколаївському відділенні № 640 за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Н.Е. Старова

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Старова Н.Е.