Ухвала суду № 40689717, 30.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3212/13-к Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.Провадження № 11-кп/780/713/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 48 30.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Свінціцької О.П.

суддів - Гриненка О.І., Рудніченко О.М.

при секретарі - Похилевич О.В.

за участю прокурора - Чеботарьова В.В., Задорожного О.В.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника цивільного позивача - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013100010000186 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_8, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7, прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Донецької області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 364-1, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та призначено йому покарання

· за ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 2 037 316 (два мільйона тридцять сім тисяч триста шістнадцять ) гривень 42 копійки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки;

· за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 2 037 316 (два мільйона тридцять сім тисяч триста шістнадцять ) гривень 42 копійки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2 100000 (два мільйона сто тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України визнано невинуватим і по суду виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України визнано невинуватим і по суду виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку Донецької області, громадянку України, освіта вища, незаміжня, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 364-1 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 2 037 316 (два мільйона тридцять сім тисяч триста шістнадцять ) гривень 42 копійки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України визнано невинуватою і по суду виправдано за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України визнано невинуватою і по суду виправдано за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженку м. Полтава, громадянку України, освіта вища, не заміжню, не працюючу, проживає за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрована проживаючою в АДРЕСА_4, не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст.27 ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та призначено їй покарання

· за ч.3 ст.28 ч.2 ст.27 ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 2 037 316 (два мільйона тридцять сім тисяч триста шістнадцять ) гривень 42 копійки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки;

· за ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 2 037 316 (два мільйона тридцять сім тисяч триста шістнадцять ) гривень 42 копійки з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2 050 000 (два мільйона п»ятдесят тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_8 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України визнано невинуватою і по суду виправдано за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

ОСОБА_8. ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України визнано невинуватою і по суду виправдано за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 037 316 (два мільйони тридцять сім тисяч триста шістнадцять) гривень 42 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах з кожного на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 62889 грн. 05 коп.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 на початку 2009 року організував спільно і по взаємній згоді з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та очолив стійке об»єднання, визначивши необхідну для досягнення спільної злочинної мети кількість учасників, а також злочинну спеціалізацію зазначеної групи, керуючись при цьому бажанням спільного вчинення особливо тяжких злочинів на території м. Києва та Київської області, корисливою метою яких було протиправне одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, тобто, шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права заволодіння коштами ПАТ «Універсал Банк», що відбувалися систематично, сплановано під керівництвом ОСОБА_6

ОСОБА_6, перебуваючи на посаді керівника групи з пошуку приміщень Управління капітального будівництва ПАТ «Універсал Банк», на початку 2009 року вирішив створити організовану групу з числа працівників ПАТ «Універсал Банк» та інших осіб, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ПАТ «Універсал Банк» в особливо великих розмірах.

Реалізуючи свій умисел, направлений на організацію злочинного об»єднання ОСОБА_6 повідомив про свої наміри свою дружину ОСОБА_7, яка перебувала на посаді керуючого Київським відділенням ПАТ Універсал Банк» №25 та запропонував їй увійти до складу створюваної ним організованої групи. ОСОБА_7 дізнавшись про створення ОСОБА_6 організованої групи, схвалила його рішення та добровільно надала згоду на участь у вказаному злочинному об'єднанні.

Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану організованої групи необхідно залучити до її складу інших співучасників, ОСОБА_6 доручив ОСОБА_7 підшукати осіб, які за своїми якостями могли б виконувати покладені на них організованою групою функції.

ОСОБА_7, виконуючи вказівку організатора групи, повідомила про створення злочинного об'єднання, його склад та мету створення ОСОБА_8, з якою підтримувала приязні стосунки. ОСОБА_8. довідавшись про створення організованої групи, про склад її учасників та мету злочинної діяльності, яка полягала у протиправному заволодінні грошовими коштами ПАТ «Універсал Банк», прийняла пропозицію ОСОБА_7 та добровільно надала згоду на участь в організованій групі.

Таким чином на початку 2009 року ОСОБА_6 вчинив дії по підшуканню та залученню до складу організованої ним групи інших членів, визначивши такий склад достатнім для досягнення злочинної мети.

Створена ОСОБА_6 організована злочинна група характеризувалася за своєю суттю стійкістю об'єднання, розробленням та втіленням у життя єдиного плану з чітким розподілом між учасниками групи їх функцій, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Так, створена та очолювана ОСОБА_6 група безперервно функціонувала тривалий час, з початку 2009 року по серпень 2010 року. Учасники групи постійно підтримували між собою зв'язок за допомогою засобів мобільного зв'язку, а також особистих зустрічей. Місцями для збору члени організованої групи визначили в залежності від часу та обставин, місце роботи ОСОБА_7- приміщення Київського відділення ПАТ «Універсал Банк» № 25 та різні громадські місця за своїм вибором.

Між ОСОБА_6 як організатором і ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як учасниками організованої злочинної групи існував чіткий розподіл функцій, які вони мали виконувати для досягнення спільної злочинної мети, відповідно до заздалегідь розробленого плану, відомого всім учасникам організованої групи.

Сформувавши склад організованої групи ОСОБА_6 розробив план злочинної діяльності організованої ним групи. План злочинної діяльності полягав у тому, що у ПАТ «Універсал Банк», у зв»язку зі скороченням ряду філій та відділень, розташованих у різних регіонах країни, виникла необхідність у пошуку нежитлових приміщень складського типу для зберігання надлишкового обладнання. Використовуючи потребу банку в оренді значних площ зазначених приміщень ОСОБА_11, на виконання узгодженого плану організованої групи, взяв за мету ввести в дію схему опосередкованої оренди складських приміщень, а саме, підшукавши приміщення, які б задовольняли потреби банку, ввести між орендодавцем і ПАТ «Універсал Банк», як орендарем, суб'єктів підприємницької діяльності, використовуючи яких, укласти з орендодавцем договір оренди складських приміщень, в оренді яких зацікавлене ПАТ «Універсал Банк», а вже після цього, між суб'єктами підприємницької діяльності і ПАТ «Універсал Банк» укласти договір суборенди, значно зависивши при цьому орендну плату.

Таким чином, ОСОБА_6,, на виконання узгодженого плану організованої групи, мав намір штучно створити різницю між ціною орендної плати визначеної орендодавцем та значно більшою ціною, яку б сплачувало ПАТ «Універсал Банк» суб'єктам підприємницької діяльності, відповідно до договору суборенди. Саме цією різницею ОСОБА_6 у складі організованої ним групи і бажав заволодіти з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб.

З планом злочинної діяльності організованої групи ОСОБА_6 ознайомив інших її учасників, а саме ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Ознайомившись з розробленим ОСОБА_6 планом діяльності організованої групи ОСОБА_7 і ОСОБА_8 схвалили його та погодились на його спільне виконання для досягнення єдиної злочинної мети.

Розробивши план злочинної діяльності організованої групи, її члени для досягнення цього плану розподілили між собою функції.

Відповідно до цього розподілу ОСОБА_6 як організатор та активний учасник злочинного об»єднання, користуючись своєю посадою мав підшукати для потреб ПАТ «Універсал Банк» складські приміщення. Підшукавши приміщення він мав провести з орендодавцем переговори та дізнатись ціну орендної плати. Після цього, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, шляхом зловживання повноваженнями, діючи в супереч інтересів юридичної особи приватного права, ОСОБА_6 мав ввести в оману тендерний комітет і правління ПАТ «Універсал Банк», позиціонуючи підшукані приміщення, як оптимальний ціновий варіант для потреб банку, при цьому значно зависивши ціну оренди.

Отримавши погодження від тендерного комітету і правління ПАТ «Універсал Банк» на оренду складських приміщень, ОСОБА_6 мав підготувати проект договору оренди між орендодавцем та спеціально підшуканими суб'єктами підприємницької діяльності, та договір суборенди, між суб'єктами підприємницької діяльності та ПАТ «Універсал Банк», та організаційно забезпечити підписання зазначених договорів усіма сторонами.

Крім цього, відповідно до розробленого плану ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 мали відшукати осіб, які б погодилися, щоб на їх імена відкрили особові рахунки у банківських установах, розташованих у Київській області з тим, щоб через ці рахунки переводити у готівку грошові кошти ПАТ «Універсал Банк», якими організована група мала намір заволодіти.

ОСОБА_7, як співучасник та активний виконавець вчинення злочинів, зловживаючи своїми повноваженнями, перебуваючи на посаді керуючого Київським відділенням ПАТ «Універсал Банк» № 25, повинна була в очолюваному нею відділенні банку відкрити особові рахунки на фізичних осіб, і на фізичних осіб-підприємців. Спільно з ОСОБА_6 підшукати осіб, на яких можна відкрити особові рахунки в інших банківських установах з тим, щоб переказувати на ці рахунки грошові кошти ПАТ «Універсал Банк», якими організована група мала намір заволодіти.

Після цього, ОСОБА_7 мала забезпечити переведення грошових коштів, призначених за оренду складських приміщень, від ПАТ «Універсал Банк» на рахунки фізичних осіб-підприємців, з рахунків фізичних осіб-підприємців перевести встановлену орендодавцем суму на рахунок орендодавця, а різницю, яка залишилася, перевести з рахунків фізичних осіб-підприємців на рахунки фізичних осіб, і далі на рахунки фізичних осіб, відкриті в інших банківських установах.

Після цього, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 мали забезпечити переведення грошових коштів у готівку

ОСОБА_8, як активний учасник організованої групи повинна була підшукати декількох осіб, які б погодилися, щоб вона зареєструвала їх як фізичних осіб-підприємців та від їх імені, на підставі довіреностей здійснювати підприємницьку діяльність, яка полягала у тому, що ОСОБА_8 від імені цих фізичних осіб-підприємців мала укласти договір оренди з орендодавцем, а після цього спільно з ОСОБА_6 укласти договір суборенди між фізичними особами-підприємцями і ПАТ «Універсал Банк».

ОСОБА_6, виконуючи покладені на нього функції як активного учасника організованої групи, перебуваючи відповідно до наказу № 266 від 31.03.2008 на посаді керівника групи з пошуку приміщень Управління капітального будівництва ПАТ «Універсал Банк», зловживаючи повноваженнями, всупереч інтересів юридичної особи приватного права, використовуючи потребу банку в оренді складських приміщень для зберігання обладнання, ввів у схему оренди підставних фізичних осіб - підприємців (далі ФОП), штучно зависивши вартість оренди для банку.

Так, 13 лютого 2009 року ОСОБА_6 провів переговори з ПАТ «Томак» і прийняв участь у нараді, де прийнято рішення здати в оренду нежитлове приміщення площею 1827,80 м2, у АДРЕСА_5 з 01 березня 2009 року строком на 1 рік за ціною у період березень-квітень 2009 року - 40 000 грн. щомісячно, а з 1 квітня 2009 року - 80 000 грн. щомісячно.

ОСОБА_6, діючи в складі організованої групи, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, шляхом зловживання повноваженнями, діючи всупереч інтересів юридичної особи, ввів в оману членів тендерного комітету та членів правління банку, представивши їм пропозицію ПАТ «Томак», як саму вигідну для банку, при цьому ціну оренди ним завищено до 175 000 грн. щомісячно.

Погодивши з членами тендерного комітету та членами правління банку умови оренди, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доручили ОСОБА_8 підшукати ФОП, на яких буде оформлено договори оренди приміщень з ПАТ «Томак» та суборенди приміщень з банком.

З цією метою ОСОБА_8 підшукала та зареєструвала в другій половині лютого 2009 року як ФОП своїх близьких родичів та дружніх осіб. Такими особами були, ОСОБА_12 - сестра ОСОБА_8, яка за її вказівками 16.02.2009 зареєструвалась в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, як фізична особа-підприємець (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2).

ОСОБА_13, яка є матір'ю чоловіка ОСОБА_8, і від якої 27.02.2007 вона отримала довіреність бути її представником в установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності, галузевої належності та підпорядкування, у тому числі, в державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, в державних податкових інспекціях, Пенсійному фонді, Фонді зайнятості, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, в органах внутрішніх справ, органах статистики та дозвільної системи МВС, з питань, пов'язаних з належною державною реєстрацією, перереєстрацією та веденням діяльності як підприємця-фізичної особи, а також ведення бухгалтерського обліку підприємницької діяльності, подачею звітності, сплатою податків і зборів тощо.

Використовуючи зазначену довіреність ОСОБА_8 17.02.2009 зареєструвала ОСОБА_13 у Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації, як фізичну особу-підприємця (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1).

ОСОБА_14, який є батьком чоловіка ОСОБА_8, від якого 26.02.2009 вона отримала довіреність бути його представником в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх організаційної форми та підпорядкування з питань реєстрації його, як фізичної особи-підприємця, включаючи, але не обмежуючись, поданням та отриманням документів, для належної реєстрації, в органах державної влади, районних державних адміністраціях, податкових органах, органах статистики, Пенсійному фонді, Фонді соціального страхування, подання звітності в Державну податкову інспекцію, підписанням, поданням заяв, листів та документів, необхідних для отримання в органах дозвільної системи дозволу на виготовлення печатки і штампів та отримання цього дозволу, отримання печаток і штампів після їх виготовлення, відкриття будь-яких рахунків у будь-яких банках.

Використовуючи зазначену довіреність ОСОБА_8 17.02.2009 зареєструвала ОСОБА_14 у Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації як фізичну особу-підприємця (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3).

Крім осіб, з якими ОСОБА_8 перебуває у родинних стосунках, вона використала і осіб, з якими підтримувала дружні стосунки. Такими особами були ОСОБА_15, який з 04.10.2000 у Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації зареєстрований як фізична особа-підприємець, і який на прохання ОСОБА_8 надав їй 25.02.2009 довіреність бути його представником, як фізичної особи, так і фізичної особи-підприємця з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських та інших органах і організаціях (їх структурних підрозділах), підприємствах, установах, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності та виду діяльності, в тому числі, але не обмежуючись - в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах тощо. Крім цього, ОСОБА_8 для досягнення спільної злочинної мети організованої групи, направленої на заволодіння грошовими коштами ПАТ «Універсал Банк», шляхом обману та зловживання довірою використала ОСОБА_16, якого без його відома, не маючи для цього ніяких законних підстав 18.02.2009 зареєструвала у Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації як фізичну особу-підприємця (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4), підробивши підписи від його імені в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 18.02.2009, заяві для реєстрації фізичних осіб від 18.02.2009, реєстраційній карті про проведення державної реєстрації фізичної особи -підприємця.

Після цього, з метою приховання підроблення від імені ОСОБА_16 документів та надання своїм діям легального виду, ОСОБА_8 шляхом обману та зловживання довірою отримала 27.02.2009 від ОСОБА_16 довіреність бути його уповноваженим представником при державній реєстрації його як фізичної особи-підприємця, у будь-яких установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від їх форми власності чи підпорядкування, в тому числі в установах державної реєстрації, державної адміністрації, державній податковій адміністрації (інспекції), Пенсійному фонді, Фонді зайнятості населення, банківських установах з питань відкриття, користування, розпорядження та закриття рахунків, в органах внутрішніх справ, міліції, фінансовому відділі, дозвільній системі, фонді соціального страхування, Київському міському управлінні статистики, органах нотаріату.

Таким чином, ОСОБА_8, виконуючи покладені на неї функції, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану як учасника організованої групи, не повідомляючи про дійсну мету своїх намірів та про наявність і діяльність організованої групи, отримала від ОСОБА_12 згоду на те, щоб між нею і ПАТ «Томак» було укладено договір оренди нежитлових приміщень, а від ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримала довіреність на здійснення від їх імені підприємницької діяльності.

Після цього, ОСОБА_8 виготовила та передала ОСОБА_7 копії документів ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15 і ОСОБА_16 для відкриття у Київському відділенні ПАТ «Універсал Банк» № 25, керівником якого була ОСОБА_7, рахунків на ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, як на фізичних осіб, так і на фізичних осіб-підприємців.

ОСОБА_7, обіймаючи посаду керуючого Київським відділенням № 25 Київського регіонального управління № 2 Центрального міжрегіонального управління Департаменту мережі відділень ПАТ «Універсал Банк», діючи всупереч інтересів юридичної особи приватного права, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, а саме, незаконного заволодіння організованою групою грошима банку, надала незаконну вказівку підлеглим ОСОБА_18 та ОСОБА_19, в порушення діючих у банку інструкцій, без наявності оригіналів необхідних документів підготувати документи на відкриття рахунків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 за відсутності цих осіб.

Таким чином, 25 лютого 2009 року ОСОБА_7 в очолюваному нею відділенні банку №25 відкрила на вказаних осіб рахунки, як на фізичних осіб так і на фізичних осіб-підприємців відповідно до договорів банківського обслуговування.

Таким чином ОСОБА_7 мала забезпечити переведення грошових коштів, сплачених за оренду приміщень від банку на рахунки ФОП. Далі з рахунків ФОП перевести встановлену орендодавцем суму на його рахунок, а решту суми перевести на рахунки фізичних осіб в інших банківських установах. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали забезпечити переведення грошових коштів у готівку.

ОСОБА_6 у свою чергу розробив проект договору оренди від імені ФОП - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та подав його на розгляд для підписання до ПАТ «Томак». Дані вказаних ФОП йому вказали ОСОБА_7 та ОСОБА_8

27 лютого 2009 року між ПАТ «Томак» та згаданими ФОП укладено договір № 19-09

оренди нежитлового приміщення, площею 1827,80 м2 у АДРЕСА_6, з орендною платою в розмірі 18,24 грн. за І м2 та 40000 грн. загалом щомісячно в період з 1 березня 2009 року до 31 травня 2009 року та 36,48 грн. за 1 м2 та 80 000 грн. загалом щомісячно в період з 01 червня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

Договір зі сторони ФОП підписано ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_8 від імені ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16

Того ж дня між ФОП та банком у особі ОСОБА_6 і заступника голови правління ПАТ «Універсал Банк» ОСОБА_20, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6, укладено договір суборенди щодо того ж приміщення з орендною платою в розмірі 175 000 грн.

Надалі, за спільним рішенням всіх членів організованої групи, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 спільно переконали ОСОБА_21, яка не обізнана зі злочинними намірами організованої групи про переведення грошових коштів банку, сплачених ФОП на підставі укладених договорів, на рахунки родичів останньої, відкриті в очолюваному нею відділенні № 1 в м. Вишгороді Центральної філії ПАТ «Кредобанк», зокрема рахунок № НОМЕР_5 належний ОСОБА_22 та рахунок НОМЕР_6 належний ОСОБА_23

Перераховані на вказані рахунки грошові кошти ОСОБА_21 щомісяця знімала через банківські термінали і передавала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за винагороду в 2% від суми готівки.

Таким чином, внаслідок зазначеної схеми опосередкованої оренди приміщень, організована злочинна група з березня 2009 року по серпень 2010 року заволоділа грошовими коштами ПАТ «Універсал Банк» в сумі 2 037 316,42 грн.

Наприкінці 2009 року ОСОБА_16 відкликав довіреність видану ним ОСОБА_8, дізнавшись про її незаконні дії щодо здійснення від його імені підприємницької діяльності з підробленням документів.

Внаслідок цього ОСОБА_16 вибув з числа орендарів і орендодавців, а ОСОБА_6 у частині наведеного забезпечив укладання 28 лютого 2010 року додаткової угоди № 1 до договору оренди № 19-09.

Через вибуття ОСОБА_16 з указаних правовідносин ОСОБА_8 у березні 2010 року одержала довіреність та зареєструвала як ФОП інших своїх родичів - ОСОБА_24 та ОСОБА_25 У подальшому ОСОБА_8 передала необхідні документи вказаних осіб ОСОБА_7, яка без дотримання вимог закону, в спосіб, згаданий вище, відкрила банківські рахунки на цих осіб.

ОСОБА_6 у свою чергу розробив проект від імені ФОП (з урахуванням ОСОБА_24 та ОСОБА_25) додаткової угоди № 2 до договору № 19-09 від 27 лютого 2009 року та подав його на розгляд і підписання ПАТ «Томак». Внаслідок цього 13 квітня 2010 року між ФОП та ПАТ «Томак» укладено згадану додаткову угоду № 2.

Залучивши до злочинної схеми ОСОБА_24 та ОСОБА_25, організована група продовжила заволодіння грошовими коштами банку в зазначеному вище розмірі в період з квітня по серпень 2010 року.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він, як організатор злочинної групи доручив ОСОБА_8 підшукати декількох осіб, які б погодилися, щоб вона зареєструвала їх як фізичних осіб-підприємців та від їх імені, на підставі довіреностей, здійснювати підприємницьку діяльність. Таким чином, ОСОБА_8 виконуючи покладені на неї функції, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану як учасника організованої групи, не повідомляючи про дійсну мету своїх намірів та про наявність і діяльність організованої групи, отримала від ОСОБА_12 згоду на те, щоб між нею і ПАТ «Томак» було укладено договір оренди нежитлових приміщень. А від ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримала довіреність на здійснення від їх імені підприємницької діяльності.

Після цього, ОСОБА_8 виготовила та передала ОСОБА_7 копії документів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 для відкриття у Київському відділенні ПАТ «Універсал Банк» № 25, керівником якого була ОСОБА_7, рахунків на ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, як на фізичних осіб, так і на фізичних осіб-підприємців.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 КК України як організація вчинення підроблення і використання завідомо підроблених офіційних документів у складі організованої групи.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що будучи об»єднаним спільною злочинною метою з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, ОСОБА_6 організував вчинення своєю дружиною ОСОБА_7 службових злочинів для досягнення спільної злочинної мети, а саме, ОСОБА_7, працюючи на посаді керуючого Київським відділенням №25 ПАТ «Універсал Банк», будучи службовою особою юридичної особи приватного права з організаційно - розпорядчими обов»язками, отримавши від ОСОБА_8 копії необхідних документів, в очолюваному нею Київському відділенні ПАТ «Універсал Банк» №25 відкрила на ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 рахунки як на фізичних осіб, і як на фізичних осіб - підприємців згідно договорів банківського обслуговування.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України як організація складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене у складі організованої групи.

Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувалась у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в складі організованої групи, та у підробленні і використанні завідомо підроблених офіційних документів у складі організованої групи.

Дії ОСОБА_7 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст. 28 ч.1,4 ст. 358 та ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачувалась у вчиненні підроблення і використання завідомо підроблених офіційних документів у складі організованої групи та у пособництві складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене у складі організованої групи.

Дії ОСОБА_8 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст. 28 ч.1,4 ст. 358 та ч.5 ст.27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 05.06.2014р. ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 КК України, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 КК України, ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст. 28 ч.1,4 ст. 358 та ч.5 ст.27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України визнано невинуватими та виправдано за відсутності в їх діях складів вказаних злочинів.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачена ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції відносно неї скасувати частково, а саме в частині визнання винною та засудження її за ч.3 ст.28 ч.2 ст.27 ч.2 ст.364-1, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та в частині задоволення цивільного позову та ухвалити рішення про закриття кримінального провадження стосовно неї у пред»явленому обвинуваченні за вказаними кримінальними правопорушеннями за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, а цивільний позов ПАТ «Універсал Банк» залишити без розгляду.

Вважає, що вказаний вирок є незаконним у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду.

В поданій апеляційній скарзі захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 просять вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_8 скасувати частково, а саме в частині визнання винною та засудження ОСОБА_8 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.27 ч.2 ст.364-1, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та в частині задоволення цивільного позову та ухвалити рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у пред»явленому обвинуваченні за вказаними кримінальними правопорушеннями за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, а цивільний позов ПАТ «Універсал Банк» залишити без розгляду.

В доповненнях до апеляційної скарги захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутності в діянні ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.27 ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 364-1 КК України, цивільний позов ПАТ «Універсал Банк» залишити без розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що стороною обвинувачення не наведено, за рахунок яких конкретно даних у роздруківках телефонних з»єднань встановлено між ким саме та в який час відбувалися систематичні з»єднання та як це співвідноситься зі змістом пред»явленого обвинувачення. Досудовим слідством не було встановлено обставини укладення основного договору суборенди від 27.02.2009р. та не встановлено участь посадових осіб банку в укладенні вказаного договору, не встановлено, у який конкретно спосіб, в який час та кого саме з членів тендерного комітету та правління банку ввів в оману ОСОБА_6

Під час судового розгляду було встановлено, що згідно внутрішніх документів та процедур банку, перед підписанням договору суборенди від імені банку дані договори мали бути перевірені на їх відповідність потребам та вимогам банку, вимогам законодавства тощо юридичним департаментом банку, під час чого надаються в обов»язковому порядку оригінал договору оренди (в договорі оренди між ФОП та ПАТ «Томак» було чітко вказано ціну оренди приміщень), документи, що підтверджують право орендаря на передачу майна в суборенду, а також документи про право власності на приміщення, яке передається в суборенду. 27.02.2009р. на розгляд тендерного комітету було передано 5 пропозицій по оренді приміщень, серед яких саме тендерний комітет, а не ОСОБА_6 обрав приміщення, яке і було взято в суборенду.

Також вказують, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які акти ревізій, зовнішнього аудиту банку, висновки судових економічних експертиз, які б встановлювали наявність та розмір шкоди, завданої ПАТ «Універсал Банк».

Крім того, в матеріалах справи відсутній оригінал додаткової угоди від 31.03.2010р., а до справи долучені лише незавірені її копії.

Зазначають, що в резолютивній частині вироку судом не зазначено редакцію кримінального закону, за яким ОСОБА_8 було визнано винною, що є істотним порушенням вимог КПК. Вважають, що оскільки положення санкції ч.2 ст. 364-1 КК України в редакції від 07.04.2011р. є найбільш сприятливими для особи з урахуванням всіх змін кримінального закону, тому санкцію статті саме в редакції від 07.04.2011р. слід застосувати до ОСОБА_8

Обвинувачена ОСОБА_7 в поданій до суду апеляційній скарзі вказує, що вирок суду першої інстанції в частині засудження її за ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України є необґрунтованим, невмотивованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права та кримінального процесуального законодавства, у зв'язку з чим просить його скасувати в частині визнання її винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та виправдати її за відсутності події злочину за всім обсягом обвинувачення. Крім того, просить скасувати арешт на майно, а саме, на дві земельні ділянки, які знаходяться в кредиті та забезпеченні «Кредобанку».

На обгрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно у вироку послався на висновок судової комп»ютерно-технічної експертизи засобів мобільного зв'язку №721 ВКД від 15 грудня 2011 року, як на належний доказ, що підтверджує зв»язок учасників організованої групи між собою. Натомість ні даний висновок експертизи, ні інші матеріали кримінального провадження не містять даних про те, кому саме належать вказані у записах номери телефонів, не встановлено як ці записи співвідносяться між собою та з даними роздруківок телефонних з»єднань, не встановлено, які саме номери телефонів належать ОСОБА_8 та іншим особам. Тобто у справі відсутні будь - які докази, що вказують на створення організованої групи, та на підтвердження існування внутрішніх зв»язів між членами так званої організованої групи.

Крім того вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки і не з»ясував, чи могла вона (ОСОБА_7) знати про діяльність свого колишнього чоловіка, оскільки разом зі ОСОБА_6 вони не проживали з кінця 2009р. Натомість в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 вказувала, що знайома зі ОСОБА_6 з листопада 2007р., та з початку 2010р. вона мала близькі стосунки з останнім та проживають разом у цивільному шлюбі. ОСОБА_26 працювала начальником управління матеріально- технічного забезпечення банку та її робота була пов»язана з ОСОБА_6 в частині пошуку приміщень для потреб банку та в подальшому підписання таких угод.

Також зазначає, що доказів, які б підтверджували, що дійсно ОСОБА_7 забезпечувала переведення грошових коштів по рахункам СПД, не встановлено та не надано, отже, дана обставина є недоведеною.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що дійсно вона отримувала грошові кошти від ОСОБА_21 у відділенні Банку «Кредобанк», вирок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується тільки на показаннях свідків, які суттєво відрізняються один від одного та від показів самої ОСОБА_7 Звертає увагу, що в ході судового розгляду справи не були допитані в якості свідків суб'єкти підприємницької діяльності, на ім»я яких були відкриті рахунки, а дані особи могли б надати свої свідчення відносно обставин справи. Вважає, що ПАТ «Універсал Банк» не надав розрахунку матеріальної шкоди. Також не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з неї витрат за проведення почеркознавчих експертиз, оскільки проведені експертизи стосуються обвинувачення за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 та ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, але за даним обвинуваченням її виправдано за відсутності в діянні складу злочину.

Обвинувачений ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції в частині його засудження скасувати, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставах, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України та відмовити у задоволенні цивільного позову ПАТ «Універсал Банк». Вважає, що вирок суду першої інстанції, яким його було засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України був ухвалений з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, при розслідуванні і судовому розгляді кримінального провадження мали місце істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що матеріали провадження не містять будь - яких доказів про те, що він організував та очолив стійку злочинну групу і тим більше керував нею. Також вказує, що ні досудовим слідством, ні судом не доведено факт заволодіння ним грошовими коштами банку, оскільки пошуком приміщень та підготовкою документів для орендного користування приміщеннями займався не він один, а різні підрозділи ПАТ «Універсал Банку» в межах своєї компетенції. Крім того, остаточне рішення щодо укладення договору приймав тендерний комітет, на діяльність якого він ніякого впливу не мав та не міг мати. Вирок суду не містить вказівки на те, які саме положення посадової інструкції ним порушено та яке саме зловживання повноваженнями він організував. Також вказує, що ПАТ «Універсал Банком» не доведено заподіяння Банку збитків та їх розміру.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вважає вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05.06.2014 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та просить його в частині виправдання ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч.3 ст.28 ч.1,4 ст.358 КК України скасувати, у зв'язку із необґрунтованістю виправдання та постановити новий вирок, яким визнати винними та призначити покарання:

ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на підставі ч.1 ст.70 КК України призначить покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ОСОБА_7 за ч.3 ст.28 ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч.1 ст.70 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ОСОБА_8. за ч.3 ст.28 ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на підставі ч.1 ст.70 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що виправдовуючи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за відсутності в їх діях складів злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 КК України, в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України, в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України , оскільки підроблені та використані підсудними документи в розумінні ч.1 ст. 358 КК України не видавалися тими особами, про які зазначено в диспозиції цієї норми, не є офіційними, суд не дав оцінки наслідкам, що настали в результаті виготовлення, підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду в частині виправдання обвинувачених.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачена ОСОБА_7 зазначає, що вказану апеляційну скаргу не визнає в повному обсязі та вважає, що вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року в частині виправдання її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. На думку ОСОБА_7, доводи, викладені прокурором в рахунок наведення підстав для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції та постановлення обвинувального вироку є безпідставними та необґрунтованими. Так, прокурором не доведено, що дійсно вона забезпечувала переведення грошових коштів по рахункам СПД та знімала готівку і в подальшому її розподіляла. Не знайшов свого підтвердження і факт утворення злочинної групи. Безпідставними є твердження прокурора про те, що вона надавала незаконні вказівки підлеглим ОСОБА_18 та ОСОБА_19, оскільки в своїй роботі вона керувалась Стандартами якості обслуговування ПАТ «Універсал Банк», Процедурою відкриття СІF для клієнтів, посадовою інструкцією і мала право як керуюча відділенням вчиняти певні дії.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити вказану скаргу без задоволення. Вважає недоречними посилання прокурора на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновки перелічених в апеляційній скарзі прокурора експертиз. Зазначає, що він був виправданий вироком суду першої інстанції абсолютно законно і суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а апеляційні скарги обвинувачених та їх захисників залишити без задоволення, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 та їх захисників, які подані ними та їх захисниками апеляційні скарги підтримали та заперечували щодо апеляційної скарги прокурора, думку представника цивільного позивача, який подану прокурором апеляційну скаргу підтримав та заперечував щодо задоволення апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об»єктивно з»ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст. 27 ч.2 ст.364-1 КК України та ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України, за викладених у вироку обставин та правильність кваліфікації їх дій підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, яким суд дав належну оцінку.

Не зважаючи на невизнання своєї вини кожним з обвинувачених, суд правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтував своє рішення дослідженими в ході судового розгляду доказами в їх сукупності та взаємозв»язку.

Доводи апеляційних скарг кожного з обвинувачених та їх захисників про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 зловживання повноваженнями та організації зловживання повноваженнями, в діях ОСОБА_7 зловживання повноваженнями та в діях ОСОБА_8 пособництва у зловживанні повноваженнями та співучасті у зловживанні повноваженнями спростовуються матеріалами кримінального провадження, які були досліджені в ході судового розгляду, показами свідків, допитаних в суді, з яких вбачається, що ОСОБА_6 з метою отримання неправомірної вигоди для себе використав свої повноваження у сфері підбору приміщень для оренди ПАТ «Універсал Банк» всупереч інтересам банку, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сприяли йому в цьому, ОСОБА_8 - шляхом підшукування осіб та їх подальшої реєстрації як фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_7 - шляхом фінансового супроводження руху неправомірної вигоди (відкриття банківських рахунків в очолюваному нею відділенні та переведення коштів).

Також не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційних скарг кожного з обвинувачених щодо відсутності в їх діях ознак організованої групи, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у вчиненні кримінальних правопорушень брали участь три особи, які попередньо зорганізувалися у стійке об»єднання для вчинення злочинів, були об»єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Так ОСОБА_6 як організатор злочинної групи розробляв план злочинних дій, розподіляв ролі кожного, визначав способи заволодіння грошима банку, ОСОБА_7 як активний учасник організованої групи, будучи керуючою Київським відділенням ПАТ «Універсал Банк» №25 у ввіреному їй відділенні банку відкрила банківські рахунки на «підставних» осіб, а ОСОБА_8 як пособник та активний учасник організованої групи підшукала осіб, які погодились, щоб вона зареєструвала їх як фізичних осіб - підприємців та від їх імені, на підставі довіреностей здійснювала підприємницьку діяльність, яка полягала в тому, що ОСОБА_8 від імені цих фізичних осіб - підприємців уклала договір оренди з орендодавцем, а після цього спільно з ОСОБА_6 уклала договір суборенди між фізичними особами - підприємцями і ПАТ «Універсал Банк». Діяльність організованої групи була спрямована на заволодіння коштами банку.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і рішення суду в цій частині є належно та достатньо вмотивованим.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги прокурора про наявність в діях ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 складів злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1,4 ст. 358 КК України, а в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України, та в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підроблені та використані обвинуваченими документи не є офіційними документами в розумінні ч.1 ст. 358 КК України, не видавалися тими особами, про які зазначено в диспозиції цієї норми, та в офіційні документи не вносились неправдиві відомості шляхом виправлень, підчищень, дописок, а тому обґрунтовано дійшов висновку про необхідність виправдання обвинувачених в цій частині за відсутності в їх діях складів вказаних злочинів.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисників обвинуваченої ОСОБА_8 щодо неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченій покарання.

Так, призначаючи покарання кожному з обвинувачених суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо кожного з обвинувачених основного покарання у виді штрафу. При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу кожного з обвинувачених, обставини, що обтяжують та пом»якшують покарання кожного з обвинувачених.

Однак при визначенні розміру штрафу суд припустився помилки.

Так, відповідно до вимог ч.ч.1,4 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Призначаючи основне покарання за ч.2 ст. 364-1 КК України, суд першої інстанції хоча і зазначив, що ст. 364-1 КК України в редакції закону від 07.04.2011р. пом»якшує кримінальну відповідальність кожного з обвинувачених, а тому має зворотну дію в часі, однак, у відповідності до вимог ст. 53 КК України призначив кожному з обвинувачених основне покарання у виді штрафу у розмірі майнової шкоди, завданої злочином, тобто по 2037316 грн. 42 коп.

При цьому суд не звернув уваги на те, що положення ч.2 статті 53 КК України в редакції Закону від 15.11.2011р., посилюють кримінальну відповідальність обвинувачених, а тому при призначенні основного покарання кожному з обвинувачених слід керуватись положеннями ст. 53 КК України в редакції Закону від 15.04.2008р.

Разом з тим суд дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та обґрунтовано призначив вказане покарання у максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті.

Однак, згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується.

Призначаючи додаткове покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд на вказані роз»яснення уваги не звернув, не врахував, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8, не пов»язані з її діяльністю як суб»єкта підприємницької діяльності та помилково призначив їй додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов»язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

Згідно вимог ч.2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне призначити кожному з обвинувачених основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 364-1 КК України в редакції закону від 07.04.2011р.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України та за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 364-1 КК України штраф визначити у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов»язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, ОСОБА_7 за ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 364-1 КК України штраф визначити у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов»язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, ОСОБА_8 за ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 364-1 КК України та ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 364-1 КК України штраф визначити у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. без позбавлення права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов»язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

Саме вказане покарання, на думку колегії суддів, буде відповідати тяжкості злочинів, особам обвинувачених та досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Також колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 в частині стягнення з неї витрат за проведення почеркознавчих експертиз.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати, крім іншого, складаються із витрат пов'язаних із залученням спеціалістів та експертів.

Згідно з ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Стягуючи з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах з кожного процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 62889 грн. 05 коп., суд першої інстанції не звернув увагу на те, що проведені почеркознавчі експертизи стосуються обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.3 ст. 28 ч.1,4 ст. 258 та ч.3 ст.28 ч.2 ст. 366 КК України, за якими їх виправдано у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_6 складів злочинів, а тому безпідставно стягнув з них вказані витрати.

Щодо вимог апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 в частині скасування арешту на майно, а саме, на дві земельні ділянки, то вказані вимоги є безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З урахуванням викладеного підстав для скасування арешту на майно колегія суддів не вбачає.

Також є безпідставними доводи апеляційних скарг кожного з обвинувачених та їх захисників в частині задоволення цивільного позову ПАТ «Універсал Банк», оскільки рішення суду в цій частині достатньо мотивоване, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції в частині необхідності задоволення цивільного позову.

Згідно вимог ч.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підлягає зміні в частині призначеного кожному з обвинувачених покарання та в частині стягнення судових витрат.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в частині призначеного кожному з обвинувачених покарання та в частині стягнення судових витрат змінити.

Вважати ОСОБА_6 засудженим:

- за ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції закону від 07.04.2011р.) до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п»ятсот ) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки;

- за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції закону від 07.04.2011р.) до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п»ятсот ) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 9000 (дев»ять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 364-1 КК України (в редакції закону від 07.04.2011р.) до покарання у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот ) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Вважати ОСОБА_8 засудженою:

- за ч.3 ст.28 ч.2 ст.27 ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції закону від 07.04.2011р.) до покарання у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот ) гривень;

- за ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.364-1 КК України (в редакції закону від 07.04.2011р.) до покарання у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот ) гривень.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Виключити з вироку суду вказівку про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах з кожного процесуальних витрат на залучення експерта на користь держави в сумі 62889 грн. 05 коп.

В решті вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року залишити без змін.

Судді:

______ _______ ______

Свінціцька О.П. Гриненко О.І. Рудніченко О.М.