Ухвала суду № 40639246, 16.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р. № 876/5439/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Рибачука А.І.

за участю секретаря судових засідань: Ратушної М.І.

представників відповідача Долинської ОДПІ - Лаврука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості, -

встановив:

22.01.2013 позивач - ФОП ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Долинської ОДПІ (далі - відповідач 1, ДПІ), ГУ ДКС у Івано-Франківській області (далі - відповідач 2), ДКС України (далі - відповідач 3) в якому просив стягнути з Державного бюджету України 286870 грн бюджетного відшкодування ПДВ, у т.ч.: за лютий 2008 року - 40968 грн, за березень 2008 року - 82306 грн, за квітень 2008 року - 142333 та за листопад 2008 року - 21263 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період з лютого по березень 2008 року та за листопад 2008 року суми, які підлягали до відшкодування з Державного бюджету України, відповідно становили 49 291 грн, 90 679 грн, 154 062 грн та 21 263 грн. За результатами перевірки ФОП, зафіксованими в акті від 30.11.2010, Долинською ОДПІ винесені повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, згідно яких позивачу на 40968 грн, 83 306 грн., 142333 грн, та на 21263 грн зменшено суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню, відповідно за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року. Вказав, що з даними рішеннями контролюючого органу ОСОБА_4 не погодився та оскаржив їх в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-15/11/0970 від 25.01.2011, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012, вищевказані рішення Долинської ОДПІ скасовані та відповідно підтверджено правомірність заявлення до відшкодування позивачем сум ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року в загальному розмірі 286870 грн. Однак в порушення вимог чинного законодавства бюджетне відшкодування не проведено. За таких обставин вказана сума коштів на думку представника позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок позивача за НОМЕР_2 в ПАТ «УкрСиббанк».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 позов задоволено повністю.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодилися Долинська ОДПІ (апелянт 1) та УДКС України в Івано-Франківській області (апелянт 2) та оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просять її скасувати та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт 1 посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення вимог ст. 100 КАС України, оскільки у разі визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, постановляється ухвала, чого зроблено не було. Також апелянт вказує на те, що за результатами перевірки ФОП, викладеними в акті від 30.11.2010, Долинською ОДПІ прийняті повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, якими позивачу зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та листопад 2008 року відповідно на 40 968 грн., 83 306 грн., 142 333грн., та на 21 263 грн. Підставою для зменшення сум ПДВ, які підлягали до відшкодування з Державного бюджету України, стали висновки контролюючого органу про те, що податковий кредит за лютий-квітень 2008 року та листопад 2008 року СПД ОСОБА_4 було протиправно сформовано на підставі взаєморозрахунків за транспортні засоби та запчастини, використання яких в господарській діяльності платником не доведено. На думку податкового органу відшкодування ПДВ в даний час неможливе, так як рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012, якими вищевказані повідомлення-рішення скасовані, оскаржені Долинською ОДПІ в касаційному порядку.

Апелянт 2 апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що від Долинської ОДПІ до ГУ ДКС України в Івано-Франківській області не надходили висновки із зазначенням сум податку, який підлягає відшкодуванню, як це передбачено ст. 200 ПК України, а тому у відповідача 2 відсутні правові підстави для повернення ПДВ.

Представник Долинської ОДПІ у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника Долинської ОДПІ, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційні скарги задоволеними бути не можуть.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим Долинською районною державною адміністрацією 04.04.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 234386, взятий на податковий облік у Долинській ОДПІ, та є платником ПДВ з 12.04.2005 (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_3).

19.03.2008, 17.04.2008, 19.05.2008 та 18.12.2008 позивачем подано до Долинської ОДПІ податкові декларації з ПДВ відповідно за лютий - квітень 2008 року та за листопад 2008 року.

Згідно значень, вказаних у рядку 25 вищезазначених декларацій, суми ПДВ, які підлягають до бюджетного відшкодування, становлять за лютий 2008 року - 49 291 грн, березень 2008 року - 90 679 грн, квітень 2008 року - 154 062 грн та за листопад 2008 року - 21 263 грн з вказаним напрямком відшкодування згідно рядка 25.1 - на рахунок платника у банку.

Долинською ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СПД ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника по деклараціях за лютий-квітень 2008 року та за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт за № 3656/171/НОМЕР_1 від 30.11.2010, у якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено заявлені до відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року - на 40 968 грн, за березень 2008 року - на 82306 грн, за квітень 2008 року - на 142333 грн та за листопад 2008 року - на 21263 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, згідно з якими позивачу зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року - на 40 968 грн, за березень 2008 року - на 82306 грн, за квітень 2008 року - на 142333 грн та за листопад 2008 року - на 21263 грн.

Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_4 оскаржив їх у судовому порядку, за результатами чого постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 по справі № 2а-15/11/0970, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012, скасовано податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не відшкодовує позивачу спірні суми ПДВ, оскільки за результатами судового оскарження, яке закінчилось прийняттям Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали від 23.08.2012, податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010 про зменшення бюджетного відшкодування скасовані та відповідно підтверджено правомірність заявлених до відшкодування позивачем сум ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року в загальному розмірі 286 870 грн. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що Долинською ОДПІ постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 оскаржені в касаційному порядку, так як на час вирішення цієї справи жодних рішень за результатами розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України не прийнято. Оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується неодержанням коштів з бюджету суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність обраного позивачем способу захисту - стягнення коштів.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість визначено ст. 200 ПК України.

Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Приписи п. 200.11 ст. 200 ПК України визначають, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 заявив до бюджетного відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року в сумі 49291 грн, за березень 2008 року в сумі 90679 грн, за квітень 2008 року в сумі 154062 грн та за листопад 2008 року в сумі 21263 грн, у зв'язку з чим Долинською ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 30.11.2010 № 3656/171/НОМЕР_1.

На підставі цього акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, згідно з якими позивачу зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року - на 40968 грн, за березень 2008 року - на 82306 грн, за квітень 2008 року - на 142333 грн та за листопад 2008 року - на 21263 грн.

ФОП ОСОБА_4 не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями оскаржив їх у судовому порядку, за результатами чого їх скасовано постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 по справі № 2а-15/11/0970, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що зазначеними вище судоми рішення встановлено протиправність зменшення податковим органом позивачу сум бюджетного відшкодування згідно податкових повідомлень-рішень №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, безпідставними є посилання апелянта на завищення позивачем бюджетного відшкодування.

З огляду на те, що процедура судового оскарження закінчилась після залишення ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 без змін постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 по справі № 2а-15/11/0970, у відповідності до п. 200.15 ст. 200 ПК України відповідач повинен був протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Факт отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 представник податкового органу не заперечив, разом з тим зазначив, що жодних заходів по проведенню бюджетного відшкодування сум ПДВ, заявлених позивачем у податкових деклараціях за лютий-квітень 2008 року та за листопад 2008 року, відповідачем не вжито.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем до відшкодування з Державного бюджету України суми ПДВ згідно поданих декларацій за лютий-квітень 2008 року та за листопад 2008 року в сумі 286870 грн підлягають до відшкодування.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання апелянта, як на підставу для невідшкодування сум ПДВ з бюджету, що на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 подано касаційну скаргу, за якою ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 відкрито касаційне провадження, оскільки вказані постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції набрали законної сили, а ухвалою суду касаційної інстанції їх виконання не зупинялось.

Разом з тим, у процесі апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.03.2013 К/9991/56952/12 відхилено касаційну скаргу Долинської ОДПІ, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта 1 на порушення судом першої інстанції положень ст. 100 КАС України, оскільки ця норма регламентує наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду, а у цій справі позивачем цей строк не пропущено, так як ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду прийнята 23.08.2013, а з позовом він звернувся 22.01.2013, тобто в межах шестимісячного строку визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Щодо посилання апелянта 2 на відсутність підстав для стягнення бюджетного відшкодування, так як податковий орган не подавав до казначейської служби висновку про повернення сум податку, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) з бюджету, який і обрав позивач.

Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому така задоволеною бути не може.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг цих висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційні скарги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі № 809/258/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 19.09.2014.