Ухвала суду № 40406952, 08.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 вересня 2014 року Справа № 5017/794/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Ємельянова А.С., Прокопанич Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"на рішення та постановугосподарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р.у справі№ 5017/794/2012 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грін Груп"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Істок" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" прозвернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" касаційна скарга від 21.08.2014 р. на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду прийнята 21.05.2013 р., а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 10.06.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 згідно зі штампом Одеського апеляційного господарського суду - 21.08.2014 р.

Таким чином, вказану касаційну скаргу подано із значним пропуском строку (більше одного року), встановленого ч. 1 ст. 110 ГПК України для подання касаційної скарги.

Скаржником подана заява про відновлення строку подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує, зокрема, на те, що в процесі вирішення спірних правовідносин у справі № 5017/794/2012 поштова кореспонденція, що надходила за юридичною адресою відповідача, Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок" не передавалась, що унеможливило отримання скаржником копії оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у даній справі. Крім того, скаржник зазначає, що пропуск процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень господарських судів першої та другої інстанцій у даній справі обумовлений також неналежним виконанням своїх обов'язків представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", який своєчасно не отримав копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 та не подав касаційну скаргу у даній справі.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

З оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 вбачається, що представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок") був присутній у судовому засіданні апеляційного господарського суду 21.05.2013 р. у даній справі, а відтак скаржник був обізнаний з результатом перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, оскільки скаржник був обізнаний про прийняття постанови апеляційного суду, він мав можливість ознайомитись з її текстом на офіційному веб-порталі судової влади України та звернутись з касаційною скаргою в межах строків, встановлених чинним законодавством.

Враховуючи викладене, скаржником не наведено причин значного пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги.

Отже, можливість вчасного подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 підлягає поверненню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок" у задоволенні заяви про відновлення строку подання касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 5017/794/2012 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок" судовий збір у сумі 34 410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 1 від 08.01.2014 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді А.С. Ємельянов

Г.К. Прокопанич