Ухвала суду № 40009537, 30.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5922/14 Справа № 200/16531/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Демченко Е.Л. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Денисенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро», ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро») звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро» (далі - ПАТ «Веста-Дніпро»), ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (далі - ТОВ «Техкомплект») про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи тим, що 29 грудня 2009 між банком та ПАТ «Веста-Дніпро» укладено кредитний договір №291209-К, за умовами якого ПАТ «Веста-Дніпро» отримало кредит у розмірі 5.000.000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.68% річних на суму залишку за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28 червня 2010 року.

Зазначав, що у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №291209-К 29 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №291209-П, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об`ємі, що і позичальник.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Техкомплект» 29 грудня 2009 року уклали договір застави №291209-3, за умовами якого ТОВ «Техкомплект» передав, а позивач прийняв у заставу товар.

Посилаючись на те, що у порушення умов кредитного договору та вимог закону, відповідачі свої зобов`язання належним чином не виконали та повернули лише 3.000.000 доларів США, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2.320.399 доларів США 49 центів, просили суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави №291209-3 від 29 грудня 2009 року, що належить на праві власності ТОВ «Техкомплект» та стягнути солідарно з ПАТ «Веста-Дніпро» і ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 2.320.399 доларів США 49 центів, яка складається з 2.000.000 доларів США - тіло кредиту, 140.712 долара США 34 цента - нараховані проценти, 148.961 долар США 60 центів - пеня за прострочення повернення тіла кредиту, 675 доларів США 22 цента - пеня за прострочення сплати нарахованих процентів, 29.912 доларів США 87 центів - 3% річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 137 доларів США 46 центів - 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих процентів.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника апелянта ОСОБА_2

Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

У відповідності до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Дії представника апелянта щодо неодноразового подання заяви про відкладення розгляду колегія суддів оцінює як зловживання процесуальними правами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 29 грудня 2009 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ПАТ «Веста-Дніпро» укладено кредитний договір №291209-К, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 5.000.000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.68% річних на суму залишку за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28 червня 2010 року. Також сторонами укладено ряд договорів про зміну кредитного договору №291209-К.

Згідно до вимог договору №170511 від 17 травня 2011 року про зміну кредитного договору №291209-К від 29 грудня 2009 року, позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти у строк до 20 лютого 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №К/122503 від 29 грудня 2009 року.

Відповідач свої зобов`язання виконав частково та повернув кредитні кошти лише у розмірі 3.000.000 доларів США.

Відповідно до п.1.6. кредитного договору (в редакції, викладеній у договорі №170511 від 17 травня 2011 року про зміну кредитного договору), ПАТ «Веста-Дніпро», отримані кредиті кошти в сумі 2.500.000 доларів США зобов'язався повернути в термін до 20 лютого 2012 року.

Відповідно до умов кредитного договору (п.п.4.1.,7.1.) ПАТ «Веста-Дніпро» зобов'язалось щомісяця (не пізніше останнього робочого дня місяця) сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом.

Згідно з п.1.3. кредитного договору процентна ставка за користування кредитами в доларах США встановлена сторонами на рівні 12% річних.

Таким чином, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань за кредитним договором, станом на 01 листопада 2013 року заборгованість ПАТ «Веста-Дніпро» складає суму в розмірі 2.320.399 доларів США 49 центів, в т.ч., тіло кредиту - 2.000.000 доларів СІЛА, нараховані проценти - 140.712 долара США 34 центів, пеня за прострочення повернення тіла кредиту - 148.961 доларів США 60 центів, пеня за прострочення сплати нарахованих процентів - 675 доларів США 22 цента, 3% річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту - 29.912 долара США 87 центів, 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих процентів - 137 доларів США 46 доларів США.

Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 29 грудня 2009 року укладено договір поруки №291209-П та ряд договорів про зміну договору поруки №291209-П від 29 грудня 2009 року.

Відповідно до п.1.1 договору поруки (зі змінами внесеними договором №170511 від 17 травня 2011 року) ОСОБА_2 зобов`язався перед позивачем за виконання ПАТ «Веста-Дніпро» зобов`язань за кредитним договором в сумі 2.500.000 доларів США, зостаточним погашенням до 20 лютого 2012 року, згідно до п.п.1.6 та 4.1 кредитного договору.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язання ПАТ «Веста-Дніпро» перед позивачем за кредитним договором №291209-К між банком та ТОВ «Техкомплект» укладено договір застави №291209-3 та ряд договорів про зміну договору застави.

Згідно п.1.1 договору застави, TOB «Техкоплект» передав, а позивач прийняв у заставу товар.

Відповідно до ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші (ст.611 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч.ч.1,3 ст.553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 роз'яснено, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішення таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосування права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Договором поруки №291209-П встановлено строк її припинення - після закінчення трьох років починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання основного зобов`язання.

З огляду на викладене, дія поруки припиняється 21 лютого 2015 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 04 грудня 2012 року позивачем на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу №6/21-9685/1-БТ, яка була залишена без виконання.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач своїх зобов'язань по поверненню кредиту не виконав, суд прийшов до вірного висновку про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: