Рішення № 3935588, 16.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 16/81-09

вх. № 3078/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Слесарчук В.М., довіреність від 24.12.08 р.; Колісник А.М., довіреність від 24.12.08 р.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті'Ком", м. Харків

про стягнення 1351334,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень прийнятих судом до розгляду просить стягнути заборгованість, станом на 07.04.2009 р. у сумі 1 431 645,17 коп., з яких: заборгованість зі сплати вартості облігацій - 1 281 820,99 грн.; заборгованість зі сплати 3% річних - 11 167,65 грн.; сума інфляції від суми боргу з оплати облігацій - 49 315,36 грн.; сума пені за порушення зобов'язань (п.3.2 Договору) - 89 341,17 грн., та судові витрати.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач свої грошові зобов'язання по договору купівлі-продажу цінних паперів №1157-12-Д/08 від 17.11.2008 р. не виконав та не перерахував позивачу грошові кошти в оплату вартості облігацій та продовжує користуватися цими грошовими коштами.

12.05.2009р. представник відповідача (Луцюк В.В.) надав до канцелярії господарського суду клопотання про надсилання кореспонденції, яка стосується відповідача за адресою: 03191, м.Київ, вул. Вільямса, 9 корп. 1 к. 102.

15.05.2009р. представник відповідача (Луцюк В.В.) надав до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи та надсилання ухвали на адресу:03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 81.

27.05.2009р. представник позивача надав до канцелярії господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "СІТІ’КОМ" (код ЄДРПОУ 33104061) в межах суми позовних вимог 1 431 645,17 грн., які зберігаються на його рахунку №26004045770000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, а також на будь-яких інших рахунках, виявлених органами державної виконавчої служби в ході виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглянувши клопотання представника позивача суд вважає належним його відхилити, оскільки позивач не надав суду доказів в обгрунтування, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, наявність у відповідача значного розміру зобов’язань перед кредиторами не є доказом утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують уточненні позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з’явився, відзив та витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно вивчивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

17.11.2008р. між ТОВ "СІТІ’КОМ" та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір купівлі-лродажу цінних паперів № 1157-12-Д/08 (далі - Договір), згідно якого позивач продає відповідачу облігації кількості 1291шт. Ціна купівлі-продажу дорівнює курсовій вартості облігацій 992,89 гривень за 1 шт. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1.1. Договору, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату на користь позивача в розмірі 1 281 820, 99 грн. не пізніше 17 год.00 хв. 02 лютого 2009 року.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо проведення оплати за облігації, внаслідок чого у відповідача перед позивачем з 03.02.2009р. утворилась заборгованість в розмірі 1 281 820, 99 грн. (1291 шт. облігацій х 992,89 грн. (курсова вартість однієї штуки) = 1 281 820,99 грн.).

Згідно з ч.2 ст. 198 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.5 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок" відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до положень ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно частини другої ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору за не виконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальніть відповідно до умов Договору та діючого законодавства.

Згідно п.п. 3.2.1. Договору у випадку невиконання відповідачем зобов’язань згідно п. 2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню від курсової вартості несплачених ЦП, зазначених в п. 1.1. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості- є однією із основних засад судочинства.

Заборгованість відповідача за Договором складає 1 281 820,99 грн. доказів, що підтверджували б її сплату відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 281 820,99 грн., 3% річних в сумі 11 167,65 грн., інфляційні від суми боргу з оплати облігацій в сумі 49 315,36 грн. та пені за порушення зобов'язань в сумі 89 341,17 грн. належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 548, 551, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193, 199, 230, 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ’КОМ", код ЄДРПОУ 33104061 (61038, м. Харків, вул. А.Павлова, 82 (у тч. р/р 26004045770000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 09807750, (місцезнаходження: 61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, поштова адреса: 04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8 ( відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) - заборгованість у сумі 1 281 820,99 грн., 3% річних у сумі 11167,65грн., інфляційні у сумі 49 315,36 грн., та пеню у сумі 89 341,17 грн., 14316,45грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2009р.