Рішення № 39144862, 04.06.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8761/13-ц

Провадження № 2/524/140/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючої судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Власовій М.М.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за об»єднаними в одне провадження

позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні нею та відшкодування моральної шкоди, та

зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні нею, вселення та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

ОСОБА_2 у листопаді 2013 року заявила до ОСОБА_1 зустрічний позов (а.с. 31-33), змінивши вимоги якого (а.с. 84-86), просила суд припинити право ОСОБА_1 на ? частку квартири АДРЕСА_1 (далі по тексту рішення - квартира, спірна квартира) та визнати право власності на цю частку за нею.

Ухвалою суду від 28 листопада 2013 року (а.с. 43) позови об»єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 суду пояснив, що він успадкував ? частку спірної квартири, користуватися якою не може через те, що інший співвласник квартири ОСОБА_2, якій належить ? частки квартири, чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, перешкоджає його вселенню, що завдає йому моральних страждань. Домовитися про спільне користування квартирою або продаж квартири та поділ грошових коштів між ними відповідно до часток кожного у спільній власності він з ОСОБА_2 не зміг. Вважав, що можливо встановлення порядку користування спірною квартирою, відповідно до якого йому надається у користування одна ізольована житлова кімната площею 7,0 кв.м., дві інші суміжні житлові кімнати площею 14,6 кв.м. і 8,8 кв.м. надаються ОСОБА_2 Веранда та інші підсобні приміщення залишаються у спірному користуванні сторін. Проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував, пояснюючи, що за запропоновані нею кошти в сумі 48763,90грн. він іншого житла собі не придбає; погоджувався отримати компенсацію в сумі 60 000 грн.

ОСОБА_2 не визнала позовні вимоги ОСОБА_1, пояснивши, що спільне володіння та користування квартирою між ними є неможливим через вкрай неприязні стосунки між ними. Запропонована нею компенсація в сумі 48 763,90 грн. відповідає ринковій вартості частки, яка визначена експертом, і покладена нею на депозитний рахунок суду. Аргументи ОСОБА_1 про його неодноразові намагання вселитися в квартиру та ті перешкоди, які вона нібито чинила йому, заперечила.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 належить право власності на ? частку спірної квартири, як спадкоємцю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8); ОСОБА_2 належить право власності на ? частки спірної квартири на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34-37).

Спірна квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 7,0 кв.м., 8,8 кв.м. та 14,6 кв.м.

Сторони не доводяться один одному родичами, стосунки між ними є вкрай неприязними.

За клопотанням сторін суд призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої (Висновок № П-15 від 25 лютого 2014 року, а.с. 69-76) ринкова вартість квартири на момент проведення експертизи становить 195 055,50 грн. Ринкова вартість ? частки дорівнює 48 763,90 грн. Виділити 1/4 частку, яка належить ОСОБА_4, неможливо через те, що площа, яка припадає на неї, є набагато меншою за мінімальну норму.

Експертом запропонований один варіант можливого встановлення порядку користування спірною квартирою, відповідно до умов якого пропонується ОСОБА_1 виділити у користування житлову кімнату під №8 площею 7,0 кв.м., ОСОБА_2 пропонуються житлові кімнати під №6 та №7 відповідно площею 14,6 кв.м. та 8,8 кв.м., а вхід з верандою та інші підсобні приміщення мають залишитися у спільному користуванні сторін.

У власності сторін є й інші житлові приміщення: так, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності з донькою ОСОБА_6 належить двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.с. 90-91); у свою чергу ОСОБА_1 разом із своєю мамою ОСОБА_7 є співвласниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_3 (а.с. 96). За зазначеними адресами сторони фактично постійно проживають та зареєстровані. Спірною квартирою переважно у літній період користується сім»я доньки ОСОБА_2

ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він намагався вселитися, а ОСОБА_2 чинила йому перешкоди у користуванні спірною квартирою.

Згідно з частиною першою статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

- річ є неподільною;

- спільне володіння і користування майном є неможливим;

- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

У частині 2 статті 365 ЦК України зазначена обов»язкова умова попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду для припинення права особи на частку у спільному майні.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка попередньо внесла на депозитний рахунок суду вартість 1/3 частини спірного житла у сумі 48 763,90 грн. (квитанція, а.с. 83).

Підсумовуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що частка ОСОБА_1 у спірній квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі; квартира є неподільною, спільне володіння і користування квартирою є неможливим через вкрай неприязні стосунки, які склалися між сторонами. ОСОБА_1 має у власності інше житло, де постійно проживає, ніяких витрат по сплаті комунальних послуг чи витрат на підтримання квартири в належному технічному стані він не здійснював. Отже, припинення права власності ОСОБА_1 на ? частку спірної квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам.

На підставі викладеного, відповідно відповідно до статей 215-218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

- встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1,

- зобов»язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні ним права власності на ? частку квартири,

- заборону відповідачу у подальшому чинити такі перешкоди,

- вселення у спірну квартиру,

- стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн. - залишити без задоволення.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на ? частку квартири АДРЕСА_1 та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ринкову вартість ? частки квартири в сумі 48 763,90 грн.

Визнати право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати: судовий збір в сумі 229,40 грн. та 1 056,00 грн. за проведення експертизи, а всього 1 285,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя