Ухвала суду № 39144863, 05.06.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11538/13-ц

Провадження № 2/524/601/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючої судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Власовій М.М.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

З грудня 2013 року у провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстав пункту 2 частини 1 статті 205, статті 414 ЦПК України та статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право». Представник суду пояснив, що визначення місця проживання малолітньої дитини у відповідності до статті 161 СК України можливо тільки між батьками дитини, які не позбавлені батьківських прав. Залучення інших відповідачів до справи - дідуся ОСОБА_5 та бабусі - ОСОБА_6 представник вважав штучним. Позивач, на його думку, свідомо приховав від суду той факт, що на розгляді в судах ФРН знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, оскільки це одна з підстав для висновку про те, що справа не підсудна ні Автозаводському районному суду, ні іншим судам України. Посилаючись на існування рішення Верховного Суду землі міста Мюнхен (ФРН) від 30 червня 2011 року про задоволення позову опікуна до ОСОБА_4 про забезпечення повернення неповнолітньої дитини ОСОБА_10 на територію ФРН, а також рішення Київського районного суду м.Полтави від 19 липня 2012 року про задоволення позову опікуна дитини до ОСОБА_4 про забезпечення повернення ОСОБА_10 до ФРН і про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання проживання дитини на території України з батьком законним і визнання його таким, що прижився у новому середовищі на Україні, представник просив провадження у справі закрити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував. Суду пояснив, що таких судових рішень, які набрали б законної сили, у спорі між батьками дитини ОСОБА_10 про визначення його місця проживання, наразі немає.

Прокурор Тютюнник Я.В. погодилася із думкою представника ОСОБА_7 про те, що провадження у справі слід закрити з підстав пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Суд, вирішуючи клопотання, виходить із положень пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України про те, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо

…набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

30 червня 2011 року Верховним судом землі міста Мюнхен (ФРН) у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 постановлено рішення, відповідно до якого повернення дитини ОСОБА_10 на територію ФРН вважається обгрунтованим. Обох батьків позбавлено права на визначення місця проживання дитини; це право передано вихователю-опікуну, завданням якого буде повернення дитини на територію ФРН з тим, щоб у подальшому в судовому порядку вирішити питання передачі частини батьківських прав обом батькам. Дільничним судом міста Аусбурга (ФРН) 22 червня 2012 року адвокат ОСОБА_9 призначений опікуном ОСОБА_10.

19 липня 2012 року Київський районний суд м.Полтави розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_9, в інтересах якого діяло Управління юстиції у Полтавській області, до ОСОБА_4 про забезпечення повернення неповнолітньої дитини до ФРН та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про визнання проживання неповнолітнього ОСОБА_10 на території України з батьком законним та визнання його таким, що прижився в новому середовищі на Україні. Суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_9, визнав незаконним утримування на території України дитини ОСОБА_10 ОСОБА_4. Суд також вирішив повернути дитину у ФРН. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2012 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 19 липня 2012 року залишене без змін.

В даний час у провадженні судів ФРН перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про встановлення місця проживання ОСОБА_10.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що клопотання представника ОСОБА_2 про закриття провадження у справі підлягає задоволенню в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини.

На підставі викладеного відповідно до пункту 2 частини 1 статті 205, статті 293 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в частині позовних вимог до ОСОБА_7 - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя