Ухвала суду № 37929200, 27.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"27" березня 2014 р. Справа № 911/407/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про виправлення описки допущеної при оформленні наказу господарського суду Київської області від 27.11.2013 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаскент», Київська обл., с. Щасливетретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Ольвита», Київська обл., с. Щасливепро стягнення 3 091 560,03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839,32 грн. та 3 998 295,33 грн.,за участю представників:

позивача (заявника) - Деревецький В.В., дов. № 450/11.5.2 від 13.10.2013 року;

відповідачів - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаскент» (08325, Київська обл., с. Щасливе, вул. Леніна, 20г, код 32994101) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Т. Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) заборгованість за кредитом та штрафним санкціям в сумі 3 091 560 (три мільйони дев'яносто одну тисячу п'ятсот шістдесят) доларів США 03 центів (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013 року становить 24 710 839 (двадцять чотири мільйони сімсот десять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 32 коп.) та 3 998 295 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 33 коп., 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.. судового збору. Повернуто Публічному акціонерному товариству «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Т. Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 34661 від 28.01.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 34661 від 28.01.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/407/13-г.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Київської області видано наказ № 911/407/13-г від 27.11.2013 року про повернення зайво сплаченого судового збору в доход державного бюджету України.

24.02.2014 року до канцелярії господарського суду Київської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» про виправлення описки в наказі від 27.11.2013 року у справі № 911/407/13-г.

В обґрунтування заявлених вимог Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» вказує, що в наказі від 27.11.2013 року № 911/407/13-г допущено описку, а саме не зазначено адресу боржника - Державний бюджет України, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та внаслідок чого Відділом примусового виконання рішень ДВС України відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Бюджетним кодексом України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України (пункт 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»).

Згідно частини другої статті 45 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 (набрав чинності з 1 січня 2011 року) Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, що такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Тож у разі виникнення підстави для повернення судового збору його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N 845. Зазначеною постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Таким чином, правові підстави для задоволення заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Київської області № 911/407/13-г від 27.11.2013 р. та внесення виправлення в наказ у суду відсутні.

Керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» про усунення описки в наказі від 27.11.2013 року № 911/407/13-г про повернення зайво сплаченого судового збору відмовити.

Суддя Т.Д. Лилак