Ухвала суду № 3708568, 12.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

________________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року                                                                               № К-10774/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                                                            

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року

та постанову господарського суду Одеської області від 17.11.2006 року

у справі№ 15/350-06-9590А  господарського суду Одеської області

за позовомПриватного підприємства фірми «Малсі»

доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 17.11.2006 року у справі № 15/350-06-9590А, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства фірми «Малсі». Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0002121501/0 від 20.03.2006 року, № 0002111501/0 від 20.03.2006 року, № 0002131501/0 від             20.03.2006 року, № 0001571601/0 від 29.03.2006 року, № 0001591601/0 від          29.03.2006 року, № 0001601601/0 від 29.03.2006 року, № 0001611601/0 від          29.03.2006 року, № 0001581601/0 від 29.03.2006 року, № 0000571601/0 від          29.03.2006 року. Зобов’язано ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснити коригування в особовому рахунку позивача та зарахувати суми штрафів, сплачених за скасованими податковими повідомленнями-рішеннями в рахунок переплати відповідних податків.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що  податкові повідомлення-рішення від 23.03.2005 року № 0001792301/0 та                        № 0001812301/0 визнані судом недійсними, а тому згідно підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі в тексті – Закон № 2181-ІІІ) вважаються відкликаними. Таким чином, за висновком судів, обставини, на підставі яких відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, відсутні, а тому вони підлягають скасуванню, а застосовані штрафні санкції, сплачені позивачем, мають бути зараховані відповідачем в рахунок переплати по відповідному податку.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Київському районі м. Одеси оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановугосподарського суду Одеської області від 17.11.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року, і прийняти нову постанову, якою в позовних вимогах відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси було проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства фірми «Малсі» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року, за результатами якої складено акт від 23.03.2005 року № 660-23-10-30703930/76.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону Українивід 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2          статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків даного акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2005 року № 0001792301/0 щодо визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11146 грн. та від 23.03.2005 року № 0001812301/0 щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 91451 грн.

Позивач в порядку оскарження звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання зазначених вище податкових повідомлень-рішень недійсними.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2005 року дані податкові повідомлення-рішення визнані недійсними.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від                11.08.2005 року вказане рішення суду першої інстанції було скасовано.

Вважаючи податкові зобов’язання позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 23.03.2005 року № 0001792301/0 та № 0001812301/0, узгодженими, відповідач за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання застосував до позивача штрафні санкції, про що були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, нараховані відповідачем суми штрафних санкцій були сплачені позивачем.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсними податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення - рішення, залишено без змін.

Беручи до уваги вищевикладене, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши норму підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону № 2181-ІІІ дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність обставин, на підставі яких відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню, а застосовані штрафні санкції, сплачені позивачем, мають бути зараховані відповідачем в рахунок переплати по відповідному податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами, відповідач податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій не відкликав, коригування в особовому рахунку позивача не зробив та не зарахував суми штрафів, сплачених згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в рахунок переплати з відповідного податку. 

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни, відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі                  м. Одесивідхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року та постанову господарського суду Одеської області від 17.11.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                                      Рибченко А.О.

Судді                                                                                    Брайко А.І.

                                    Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.