Постанова № 36466905, 16.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 р. Справа №805/12362/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Золотухіна Р.М.,

представника відповідача Лисенкова Д.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, на підставі акту камеральної перевірки № 33/41-00-36511938 від 19.07.2013 року, винесено податкове повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування на 33429037,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16714518,00 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення було винесено в порушення положень діючого законодавства, повинно бути скасовано та визнано протиправним.

Також позивач вказує на те, що заявлений податковий кредит до бюджетного відшкодування у травні 2013 року ним підтверджений відповідними податковими накладними, який фактично сплачений, оскільки підставою для виписки цих податкових накладних є факт здійснення оплати. Відповідна сума податкового кредиту правомірно врахована у складі податкового кредиту за квітень 2013 року, тому посилання відповідача на наявність податкових повідомлень - рішень щодо цієї суми є неправомірним.

Відповідно до Податкового кодексу України податкова накладна є документом, що надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця, при цьому актом перевірки відповідача не встановлено жодного факту, який би унеможливив віднесення сплачених позивачем сум з податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Таким чином, під час визначення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних товарів та послуг, Податковий кодекс України не обмежує таке бюджетне відшкодування певною сумою та будь - якими умовами.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що перевіркою показників довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації) за травень 2013 року встановлено, що в порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року та у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення від сформованого податкового кредиту у квітні 2013 року у сумі 33429037,00 грн. Згідно наданих до перевірки документів (виписки банка) не є можливим встановити факт сплати саме цієї частини від'ємного значення та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів. У платіжних дорученнях, наданих до перевірки вказується сплата по договору, реквізити якого не співпадають з реквізитами відображеними у податкових накладних по постачальнику ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 07 травня 2009 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 36511938 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №431591, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 12.05.2009 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 10/10/29-14-2 від 11.01.2010 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 21.06.2013 року по 19.07.2013 року здійснено камеральну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №33/41-00-36511938 від 19.07.2013 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем: п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.198.2 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся на загальну суму 33429037,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року, згідно якого встановлено завищення бюджетного відшкодування у розмірі 33429037,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16714518,50 грн.

Позивачем були надані до відповідача заперечення від 31.07.2013 року до акту №33/41-00-36511938 від 19.07.2013 року, згідно яких він просив визнати незаконними висновки, які викладені в акті перевірки.

Відповідачем була надана позивачу відповідь № 2470/10/41-00 від 07.08.2013 року на вищевказані заперечення, згідно якої висновок акту камеральної перевірки №33/41-00-36511938 від 19.07.2013 року залишено без змін.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що 18.05.2013 року позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2013 року. Відповідно до рядка 19 вищевказаної декларації позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 33429037,00 грн., яка була перенесена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - травня 2013 року.

18.06.2013 року позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - травень 2013 року. Відповідно до рядка 23.1 вищевказаної декларації позивачем визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 33429037,00 грн. Разом із вказаною декларацією позивачем надана до відповідача заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до декларації).

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до вищевказаної декларації) фактична сплачена сума отримувачем товарів (послуг) постачальникам товарів (послуг) складає 33429037,00 грн.

На підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість заявлених до бюджетного відшкодування у травні 2013 року позивачем надані до відповідача з відповідним реєстром наступні податкові накладні та платіжні доручення: податкова накладна №302 від 22.04.2013 року на загальну суму 34100000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5683333,33 грн., платіжне доручення № 1871 від 22.04.2013 року на суму 32000000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 5333333,33 грн., платіжне доручення № 1874 від 22.04.2013 року на суму 1550000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 258333,33 грн., податкова накладна №243 від 19.04.2013 року на загальну суму 16550000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2758333,33 грн., платіжне доручення № 1856 від 19.04.2013 року на суму 11000000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 1833333,33 грн., платіжне доручення № 1860 від 19.04.2013 року на суму 5550000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 925000,00 грн., податкова накладна №49 від 09.04.2013 року на загальну суму 14300000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2383333,33 грн., платіжне доручення № 1694 від 09.04.2013 року на суму 12000000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 2000000,00 грн., платіжне доручення № 1699 від 09.04.2013 року на суму 2300000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 383333,33 грн., податкова накладна №30 від 05.04.2013 року на загальну суму 79650000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13275000,00 грн., платіжне доручення № 1647 від 05.04.2013 року на суму 71000000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 11833333,33 грн., платіжне доручення № 1650 від 05.04.2013 року на суму 8500000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 1416666,67 грн., платіжне доручення № 1660 від 05.04.2013 року на суму 150000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №25/12-ДУ від 25.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 25000,00 грн., податкова накладна №8 від 05.04.2013 року на загальну суму 68000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 11333333,33 грн., платіжне доручення № 1645 від 05.04.2013 року на суму 68000000,00 грн., призначення платежу: оплата за вугілля за договором №480/3-СА від 28.12.12, у тому числі ПДВ (20%) 11333333,33 грн.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пункт 200.3 статті 200 Кодексу визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг. Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З вищезазначених платіжних доручень вбачається, що саме у квітні 2013 року позивач здійснював перерахування грошових коштів, а отже сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 33429037,00 грн. фактично сплачена.

Крім того, відповідачем за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, оформленої актом перевірки №438/15-17-3-36511938 від 19.06.2013 року, зазначено, що завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року становить 33429037,00 грн., з яких не підтверджено податковим органом 36141,00 грн., а отже інша частина суми від'ємного значення за квітень 2013 року є підтвердженою.

Як було з'ясовано в судовому засіданні, в провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходилась справа № 805/10555/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.07.2013 року №0001421517/469/10/41-00, №0001431517/470/10/41-00, відповідно до якого сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 року складає 36141,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року провадження у справі № 805/12362/13-а було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 805/10555/13-а.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року по справі №805/10555/13-а задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.07.2013 року №0001421517/469/10/41-00, №0001431517/470/10/41-00. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 10.07.2013 року №0001421517/469/10/41-00, №0001431517/470/10/41-00. Зазначена постанова суду набрала законної сили 27 листопада 2013 року.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 10.07.2013 року №0001431517/470/10/41-00, згідно якого податковим органом визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 36141,00 грн. - скасовано.

Суд зазначає, що податковий кредит у квітні 2013 року у розмірі 33429037,00 грн. сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних на підставі сплати грошових коштів вищезазначеними платіжними дорученнями. Вказане в цих платіжних дорученнях призначення платежу було уточнено позивачем відповідними листами, які наявні в матеріалах справи. Правомірність уточнення призначення платежу підтримано Національним банком України у своєму листі від 09.06.2011 року №25-111/1438-7141, в якому зазначено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначено у реквізиті «призначення платежу», вирішується сторонами переказу без участі банку.

Таким чином, сума податкового кредиту за квітень 2013 року у розмірі 33429037,00 грн. фактично сплачена та правомірно заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у травні 2013 року.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000024100/2740/10/41-00 від 12.08.2013 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16.12.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 20.12.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.