Рішення № 36411794, 26.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 915/1994/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

(01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, ідент. код 14305909

адреса для листування: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

(АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

(АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2)

ІІІ особа без самостійних позовних вимог на стороні

відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т»

(54001, м.Миколаїв, вул. Шевченка, 37, ідент. код 34651221)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Калашнюк І.М., дов. №565/12 від 30.10.2012р.

від 1 відповідача: ОСОБА_5, дов. №341 від 16.07.2013р.

від 2 відповідача: ОСОБА_6, дов. №499 від 19.11.2013р.

від ІІІ особи: Гусак О.М., дов. б/н від 30.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ: звернення стягнення на предмет іпотеки та заставне майно.

В судових засіданнях 10.12.2013р. та 24.12.2013р. у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

В судовому засіданні 26.12.2013р. у відповідності до положень ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідачами надані до суду відзиви на позов, в яких вони проти позовних вимог заперечують, просять суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа проти позовних вимог також заперечує, просить суд відмовити в позові повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях представників позивача відповідачів та третьої особи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

21.12.2007р. за №010/01-02/07-106 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як позичальниками, було укладено генеральний кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальникам банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невід'ємними частинами із загальним лімітом активних операцій, що не повинен перевищувати 19200000,0 грн. та терміном дії - до 19.12.2011р. (п.п. 1.1, 1.3, 1.4 договору).

Того ж дня в рамках генерального кредитного договору, сторонами було укладено кредитні договори №010/01-02/07-107, №010/01-02/07-108 та №010/01-02/07-109, за якими позичальникам були надані кредитні у загальній сумі 19200000 грн. 00 коп. під 14,75% річних. В подальшому, 15.07.2008 року сторони підписали додаткові угоди за вказаними кредитними договорами та збільшили відсоткову ставку до 18%.

Відповідно до умов п.2.7 генерального кредитного договору, його учасники погодили, що в забезпечення даного договору та договорів, укладених в рамках цього договору передано наступне майно: нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; обладнання по виробництву напівфабрикатів; майнові права на поставку обладнання; обладнання ковбасного цеху; а також фінансова порука гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

24.12.2007р. на виконання умов п.2.7 генерального договору між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки за реєстр. №1224, згідно з яким в забезпечення вимог іпотекодержателя за генеральним кредитним договором останнього було надано нерухоме майно - нежитлові приміщення, а саме: магазин промислових і продовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_4, який складається з нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку літ. А-5, загальною площею 42,0 кв.м.

Згідно з умовами п.1.4 названого договору іпотеки, банк та іпотекодавець визначили погоджену вартість предмета іпотеки - в сумі 424000,0 грн.

Умовами пункту 3.4 договору іпотеки його учасники погодили, що у випадку невиконання позичальниками зобов'язань за кредитним договором банк може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб, визначений цим договором та чинним законодавством України; задовольнити вимоги в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму боргу, проценти, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет іпотеки тощо; звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.

Окрім цього, 24.12.2007р. на виконання умов п.2.7 генерального договору між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як іпотекодавцем було укладено договір іпотеки за реєстр. №1226, за умовами якого іпотекодавець забезпечив вимоги іпотекодержателя, які витікають з кредитного договору №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. Предметом договору іпотеки є нерухоме майно - нежитлові приміщення ковбасного цеху, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, які складаються з: ковбасного цеху, кам'яного, зазначеного на плані літ. Л-2, Л 2-1, Л 3-1, Л5-1, загальною площею 2289,9 кв.м; трансформаторної підстанції, кам'яної, зазначеної на плані літ. М-1; навісу металевого, зазначеного на плані літ. К-1; підкранового шляху 27; огорожи 20,20, 30, 35-37; покриття І.

Згідно з умовами п.1.4 договору іпотеки банк та іпотекодавець визначили погоджену вартість предмета іпотеки - в сумі 6277000,0 грн.

Умовами пункту 3.4 договору іпотеки його учасники погодили, що у випадку невиконання позичальниками зобов'язань за кредитним договором банк може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб, визначений цим договором та чинним законодавством України; задовольнити вимоги в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму боргу, проценти, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет іпотеки тощо; звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених кредитним договором. цим договором та чинним законодавством України.

Також, на виконання умов п.2.7 генерального договору, 24.12.2007р. за реєстр. №1225 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як заставодержателем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як заставодавцем, було укладено договір застави, згідно з умовами якого заставодавець, в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором, передав заставодержателю рухоме майно згідно з переліком, яке належить йому на праві власності та яке було оцінено сторонами в сумі 5236000,0 грн. (п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору застави).

Банк виконав свої зобов'язання за генеральним кредитним договором та договорами, укладеними в його рамках, надавши ТОВ «Стайл-Т» та ФОП ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 19200000,0 грн.

Боржники, в свою чергу, умови генерального договору виконували неналежним чином, у зв'язку з чим, банком 05.11.2008р. за №12-11/11-52849 було направлено товариству з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т» та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 претензію щодо дострокового погашення існуючої заборгованості, яка на той час складала 19548414,92 грн.

В подальшому, у зв'язку з невиконанням позичальниками вимог банку, останній 19.02.2010р. за №16-1/14-1052 направив на адреси ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про продаж предмету іпотеки у випадку непогашення існуючої заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що після 19 лютого 2010 року впродовж 2011-2012р.р. ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Стайл-Т» здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитними договорами (а.с.64-96 т.2).

Враховуючи, що з 2012 року часткове погашення заборгованості позичальниками припинилось, банк, 23.08.2013р. за №110-8-0-00/16-518 направив товариству «Стайл-Т», ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, згідно з якою вимагав у 30-тиденний строк погасити існуючу заборгованість в повному обсязі в сумі 34463562,2 грн. та попередив іпотекодавців, що у разі невиконання цієї вимоги банком буде звернено стягнення на предмет іпотеки.

Вказану вимогу було отримано товариством «Стайл-Т» та відповідачами, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.12 т.2).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів про пропуск позивачем строків позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, оскільки письмову вимогу про продаж предмета іпотеки банк направив відповідачам у лютому 2010 року, при цьому у 2012 році ними здійснювалось часткове погашення існуючого боргу.

Відповідачами також надані суду заперечення щодо розміру нарахованої заборгованості. Так, останні вважають, що позивач неправомірно нараховував проценти за користування кредитними коштами та пеню без дотримання норм кредитних договорів. Також відповідач-1 у своїх запереченнях зазначає, що розрахунок банку за договором №010/01-02/07-107 не відповідає умовам договору, оскільки згідно з даним розрахунком позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 16000000,0 грн., тоді як умовами договору розмір кредиту був визначений в сумі 15000000,0 грн. Окрім цього від відповідачів до суду надійшли клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи на вирішення якої поставити питання встановлення сум відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами та пені за кредитними договорами, укладеними в рамках генерального кредитного договору. Також відповідачами надані суду свої розрахунки заборгованості за кредитними договорами.

Вказані клопотання судом розглянуті та у їх задоволенні відмовлено.

Твердження відповідача-1 щодо надання кредиту у сумі більшій, ніж передбачено умовами договору №010/01-02/07-107, суд не приймає до уваги, оскільки з розрахунку банку (а.с.105 т.2) вбачається, що банком було перераховано позичальнику кредитні кошти в наступному порядку: 25.12.2007р. - в сумі 7000000,0 грн., 26.12.2007р. - в сумі 8000000,0 грн. та 09.01.2008р. - в сумі 1000000,0 грн. Однак, наступного дня - 10.01.2008р. зайво перераховані кошти в сумі 1000000,0 грн. були повернуті позичальником банку. Отже, банком були дотримані умови кредитного договору №010/01-02/07-107, а зайво перераховані кошти в сумі 1000000,0 грн. не були враховані банком при наступному розрахунку заборгованості позичальника за цим кредитним договором.

З наданих суду розрахунків вбачається, що загальна сума заборгованості позичальників перед банком станом на дату звернення позивача до суду складала 31257559,14 грн.

Вказана сума боргу є заборгованістю, визначеною рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2013р. у справі №784/843/13 станом на 23.05.2012р., зменшеною позивачем з урахуванням часткового погашення позичальниками існуючого боргу на загальну суму 993000,0 грн.

25 листопада 2013р. поручителем позичальників - гр. ОСОБА_8 було здійснено часткове погашення існуючої заборгованості за кредитними договорами - в сумі 1160000,0 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с.144 т.2).

В судовому засіданні 24.12.2013р. представник позивача повідомив суду, що вказані кошти банком були спрямовані на часткове погашення заборгованості за кредитним договором №010/01-02/07-108. Представники відповідачів та третьої особи заперечували проти такого віднесення платежу, та пояснили суду, що у призначенні платежу не зазначено, що вказані кошти сплачуються саме в рахунок погашення заборгованості за договором №010/01-02/07-108, а тому не можуть вважатись належним доказом часткового погашення існуючого боргу.

Як вбачається з копії банківської виписки від 25.11.2013р. (а.с.144 т.2) платником у графі призначення платежу було зазначено саме погашення заборгованості згідно з кредитним договором №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. згідно з рішенням суду №784/843/13 від 14.03.2013р.

Враховуючи, що договір №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. є генеральним кредитним договором, в межах якого укладені інші кредитні договори, в тому числі договір №010/01-02/07-108 та беручи до уваги, що в рішенні апеляційного суду Миколаївської області №784/843/13 від 14.03.2013р. також вказана загальна сума заборгованості за генеральним кредитним договором із зазначенням заборгованості за кожним кредитним договором окремо, в тому числі і договору №010/01-02/07-108, суд вважає, що банком правомірно на власний розсуд віднесено сплачені кошти на погашення заборгованості за договором №010/01-02/07-108.

При цьому, враховуючи положення умов п.3.3 договору №010/01-02/07-108, заборгованість за цим договором станом на дату прийняття рішення зменшилась та складає 2987500,0 грн. основного боргу, 530486,46 грн. заборгованості за відсотками та 347688,74 грн. пені.

Таким чином, станом на 26.12.2013р. заборгованість за генеральним кредитним договором та кредитними договорами, укладеними в рамках цього договору від 21.12.2007р., з урахуванням несплаченої заборгованості за рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2012р., становить 30097559,14 грн. яка складається з: заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором № 010/01-02/07-107 від 21.12.2007р. (14837500,00 грн. основного боргу, 9201815,82 грн. заборгованості за відсотками та 1775565,88 грн. пені); заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р. (2987500,00 грн. основного боргу; 530486,46 грн. заборгованості за відсотками та 347688,74 грн. пені); заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р. (317 280,7 грн. заборгованості за відсотками та 99721, 54 грн. пені)

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити загальний розмір заборгованості з наведеними вище складовими, які підлягають сплаті позивачу з вартості предметів іпотеки та застави з урахуванням часткового погашення боргу (в сумі 1160000,0 грн.) - в розмірі 30097559,14 грн. При цьому позовні вимоги банку підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки предметом позову є саме звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, а не стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

У відповідності зі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ст.173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В частині 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Дане положення також передбачено ст.590 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» та п.6.4. іпотечних договорів, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приписами частини 1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Стаття 19 Закону України «Про заставу» надає заставодержателю право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до положень ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 вказаної статті встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч.7 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог банку та звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, мотивуючи це, зокрема, тим, що банком окрім подання даного позову було стягнуто з ТОВ «Стайл-Т» заборгованість за кредитними договорами №010/01-02/07-107 та №010/01-02/07-108, які були укладені в рамках генерального кредитного договору (рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2012р. у справі №5016/1426/2011 (9/96)), а також звернуто стягнення на інший предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить іншому поручителю товариства «Стайл-Т» - гр. ОСОБА_8 (рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2013р. у справі №784/843/13). Окрім цього, у Заводському районному суді м.Миколаєва розглядається справа №2/2220/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, як поручителів товариства «Стайл-Т» кредитної заборгованості за генеральним кредитним договором та укладеним в його рамках кредитним договорам. Отже, за твердженнями відповідачів, банком вже стягнуто заборгованість за генеральним кредитним договором та звернуто стягнення на один предмет іпотеки, а тому звернення стягнення на спірне майно - предмети іпотеки та застави, є подвійним стягненням однієї і тієї ж самої суми боргу.

Господарський суд не погоджується з такими запереченнями відповідачів з огляду на наступне.

Рішенням суду від 03.08.2012р. у справі №5016/1426/2011 (9/96) з ТОВ «Стайл-Т» на користь банку було стягнуто суму боргу за генеральним кредитним договором в розмірі 21513841,47 грн. 23 серпня 2012 року на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ, який був пред'явлений банком до органів державної виконавчої служби для примусового виконання. Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 27.06.2013р. вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

За таких обставин саме лише винесення судом рішення про стягнення з боржника - ТОВ «Стайл-Т» заборгованості не може бути підтвердженням фактичного погашення заборгованості.

Стосовно договорів поруки, укладених гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 в забезпечення виконання товариством «Стайл-Т» та ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за генеральним кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з наданими позивачем рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18.07.2012р. №22ц-1490/2180/12 та рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 02.10.2012р. №2-4372/11 договори поруки №010/01-02/07-106/4 та №010/01-02/07-106/3, укладені 21.12.2007р. між банком та гр. ОСОБА_3 і гр. ОСОБА_2 було визнано припиненими в частині забезпечення кредитних зобов'язань ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Стайл-Т» (а.с.128-129, 133-134 т.2).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2013р. у справі №784/843/13 (провадження №22ц/784/1012/13) були задоволені позовні вимоги банку та в рахунок виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором товариством з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 по сплаті заборгованості у розмірі 32250559,14 грн. було звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2007р. на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві власності гр. ОСОБА_8 із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 25.11.2013р. за реєстр. №463 між банком, як іпотекодержателем, та гр. ОСОБА_8, як іпотекодавцем, було укладено угоду про припинення договору іпотеки від 25.12.2007р. реєстр. №1229 у зв'язку із здійсненням іпотекодавцем часткового виконання вимог за основним зобов'язанням (генеральний кредитний договір), що є повним виконанням зобов'язань іпотекодавця за договором іпотеки.

Відповідно до положень ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застави.

Згідно з приписами ч.5 ст. 590 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Отже, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що банк задовольнив за рахунок предмета іпотеки, що належить гр. ОСОБА_8, свої вимоги лише частково, зважаючи на незадоволення свої вимог від позичальників за генеральним кредитним договором та їх поручителів та суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість вимог банку щодо звернення стягнення на предмети іпотеки та застави за договорами іпотеки від 24.12.2007р. реєстр. №№1224, та 1226, а також договором застави від 24.12.2007р. реєстр. №1225

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги банку є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33,35,44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою

відповідальністю «Стайл-Т» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Віталійовича перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» по

кредитним договорам укладеним у рамках генерального кредитного договору № 010/01-

02/07-106 від 21.12.2007р. в сумі 30 097 559,14 грн. яка складається з: заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором № 010/01-02/07-107 від 21.12.2007р. (14837500,00 грн. основного боргу, 9201815,82 грн. заборгованості за відсотками та 1775565,88 грн. пені); заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р. (2987500,00 грн. основного боргу; 530486,46 грн. заборгованості за відсотками та 347688,74 грн. пені); заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р. (317 280,7 грн. заборгованості за відсотками та 99721, 54 грн. пені) звернути стягнення на: нежитлові приміщення ковбасного цеху, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, що складаються з: ковбасного цеху, кам'яного, зазначеного на плані літ. Л-2, Л2-1, Л3-1, Л5-1, загальною площею 2289,9 кв. м.; трансформаторної підстанції, кам'яної, зазначеної на плані літ. М-1; навісу металевого літ. К-1; підкранового шляху 27, огорожі 20, 20, 34, 35-37; покриття І, які належать на праві власності Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1).

Звернення стягнення здійснити шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, які підлягають задоволенню з вартості вказаного предмета іпотеки не встановлено.

3. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою

відповідальністю «Стайл-Т» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Віталійовича перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» по

кредитним договорам укладеним у рамках генерального кредитного договору № 010/01-

02/07-106 від 21.12.2007р. в сумі 30 097 559,14 грн. яка складається з: заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором № 010/01-02/07-107 від 21.12.2007р. (14837500,00 грн. основного боргу, 9201815,82 грн. заборгованості за відсотками та 1775565,88 грн. пені); заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р. (2987500,00 грн. основного боргу; 530486,46 грн. заборгованості за відсотками та 347688,74 грн. пені); заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р. (317 280,7 грн. заборгованості за відсотками та 99721, 54 грн. пені) звернути стягнення на нежитлові приміщення - магазин промислових та продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_4, що складається: з нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку літ А-5, які належать Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2).

Звернення стягнення здійснити шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під, час проведення виконавчих дій.

Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, які підлягають задоволенню з вартості вказаного предмета іпотеки не встановлено.

4. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою

відповідальністю «Стайл-Т» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Віталійовича перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» по

кредитним договорам укладеним у рамках генерального кредитного договору № 010/01-

02/07-106 від 21.12.2007р. в сумі 30 097 559,14 грн. яка складається з: заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором № 010/01-02/07-107 від 21.12.2007р. (14837500,00 грн. основного боргу, 9201815,82 грн. заборгованості за відсотками та 1775565,88 грн. пені); заборгованості ТОВ «Стайл-Т» за кредитним договором №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р. (2987500,00 грн. основного боргу; 530486,46 грн. заборгованості за відсотками та 347688,74 грн. пені); заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р. (317 280,7 грн. заборгованості за відсотками та 99721, 54 грн. пені) звернути стягнення на обладнання, що належить на праві власності Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1):

- Шприц Ruhle модель РS305, 2007 р.в.;

- Шприц Іdеа №4159 20874, 2002 р.в.;

- Вакуумний насос Nowicki/Metalbudi, тип. № КN-200V, зав. №52205037, 2005 р.в.;

- Машина для мийки тари Nowicki/Metalbudi МР-300/ІE, №95807040, 2007 р.в.;

- Волчок Risco тип І 36016, модель ТR-160 сер. №П206009, 2006 р.в.;

- Маркер Novocki NK 300, 2004 р.в.;

- Машина для мийки Nowicki/Metalbudi, модель МВ -1-300 зав. № 94007172, 2007 р.в.;

- Кліпсатор Technopack Тіррег, модель КDCV 400 №428-359.010, 2006 р. в.;

- Шпигорізка FооdРlоgistic тип. МS84.21, зав. №206179, 2006 р.в.;

- Ін'єктор Ruhle ВІ-24S, зав. №05784, 2004 р.в.;

- Блокорізка Magueit, тип 042, зав. №5561, 2007 р.в.;

- Фаршомішалка Risco, I-36016, мод.: RS 450, сер. №1106016, 2007 р.в.;

- Шприц REX, тип RVF760, сер. №7600351126, 2006 р.в.;

- Коптильна камера REX POL КWР 2/6-Е, №060, 2003 р.в.;

- Коптильна камера SCHALLER SLT Thermostar 2000/R, сер. №1627/06, 2006 р.в.;

- Шприц Vemag тип 855, №8550747, 2005 р.в.;

- Випарювач Stefani модель BLE 403870ЕS4, сер. № 25003624, 2006 р.в.;

- Випарювач Stefani SНС 035/4 8 Е D код 10930055D, 2007 р.в.;

- Випарювач Stefani SНС 035/4 С8 Е D код 10930056D, 2007 р.в.;

- Випарювач Аrеа Тrаdеrs, модель АКА2Х -7.7С Тrоріс, номер 0102323574007, 2007 р.в.;

- Випарювач Аrеа Тrаdеrs, модель АКА2Х -6.2С Тrоріс, номер 05136166355077 2007 р. в.;

- Випарювач Аrеа Тrаdеrs, модель АКА2Х -6.2С Тrоріс, номер 0721030695107 2007 р.в.;

- Випарювач Аrеа Тrаdеrs, модель АКА2Х -4.2В Тrоріс, номер 0721030695307 2007 р.в.;

- Випарювач Аrеа Тrаdеrs, модель АКА-2Х -9.1С Тrоріс, номер 0721030695207 2007 р.в

- Холодильний агрегат BITZER Аrеtiс 2-Т 24, №994-12-06, 2006 р.в.;

- Кутер Кіllа модель КS-120, №543311 2002 р.в.;

- Димодопалювач Dungs, мод.: W-МF-SЕ СОI 882, 2007 р.в.;

- Випарювач DWN Сореland мод D4DТ4-22OХ-АWМ/D, №03В 81569, 2003 р.в.;

- Кондиціонер МсQuary модель МRТ 150 АR-FХАS сер. №20483104-00007, А 08024062603, 2005 р.в.;

- Вакуумна машина Komet Plus Vас 21, №309 0195106, 2006 р.в.;

- Коптильна камера REX POL КWР 4/6-Е, №385 2006 р.в.

Звернення стягнення здійснити шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», 01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, ідент. код 14305909, адреса для листування: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ідент.номер 14305909) судовий збір в сумі 34410,00 грн.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ідент.номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», 01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, ідент. код 14305909, адреса для листування: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ідент.номер 14305909) судовий збір в сумі 34 410,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л. Василяка

Повний текст рішення підписано « 27» грудня 2013 року.