Ухвала суду № 36411824, 26.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 грудня 2013 року Справа № 915/1994/13

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

(01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, ідент. код 14305909

адреса для листування: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Набережна, 32)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

(АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

(АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2)

ІІІ особа без самостійних

позовних вимог на стороні

відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т»

(54001, м.Миколаїв, вул. Шевченка, 37, ідент. код 34651221)

Суддя К.Л. Василяка

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Калашнюк І.М., дов. №565/12 від 30.10.2012р.

від 1 відповідача: ОСОБА_5, дов. №341 від 16.07.2013р.

від 2 відповідача: ОСОБА_6, дов. №499 від 19.11.2013р.

від ІІІ особи: Гусак О.М., дов. б/н від 30.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ: звернення стягнення на предмет іпотеки та заставне майно.

10.12.2013р. від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для визначення сум нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами та пені за договорами №010/01-02/07-107 від 21.12.2007р., №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р., №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р.

Представник відповідача-1 підтримує дане клопотання, просить суд його задовольнити, призначити у справі судову економічну, провадження у справі зупинити.

В судових засіданнях 10.12.2013р. та 24.12.2013р. відповідно до приписів ст.77 ГПК України оголошувалась перерви.

Розглянувши надане клопотання, господарський суд дійшов до наступного.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з пунктом 5 вказаної постанови, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до приписів п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, № 53/5 зі змінами та доповненнями, економічна експертиза є одним з видів (підвидів) експертиз.

В свою чергу економічна експертиза поділяється на експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Положеннями п.3.1 названої інструкції визначено, що основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності; визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності; визначення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству; установлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.

Здійснення розрахунку сум відсотків за користування кредитними коштами та пені, нарахованих банком за несвоєчасне виконання позичальниками своїх зобов'язань за окремими кредитними договорами не являється дією, яка потребує володіння спеціальними знаннями та має вирішуватись в порядку судової економічної експертизи.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмети іпотеки та застави в рахунок погашення вже визначеної банком заборгованості, питання про стягнення якої, в свою чергу, було предметом позову та вирішувалось при розгляді інших справ. Станом на дату звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, суму заборгованості позичальників за кредитними договорами, укладеними в межах генерального кредитного договору визначено рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2012р. у справі №5016/1426/2011 (9/96) та рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2013р. у справі №784/843/13 (провадження №22ц/784/1012/13).

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача заперечує проти призначення судової економічної експертизи, мотивуючи це тим, що розрахунки заборгованості виконані банком вірно, працівники банку володіють належними знаннями на достатньому рівні для виконання таких розрахунків, тому підстав для сумнівів у наданих позивачем розрахунках - немає.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачі не були позбавлені права у випадку появи сумнівів стосовно розрахунку сум процентів та пені за кредитними договорами вирішити вказане питання самостійно до початку розгляду даної справи, оскільки кредитні відносини між банком та ТОВ «Стайл-Т» і ФОП ОСОБА_2 тривають з 2007 року, та впродовж значного періоду часу позичальники сплачували нараховані банком проценти не оскаржуючи правомірність їх нарахування.

Окрім цього, суд вважає, що подання клопотання про призначення судової економічної експертизи, є зловживанням відповідачем-1 своїми процесуальними правами спрямованим на затягування розгляду справи, що в свою чергу призводить до порушення прав інших учасників у справі на своєчасний розгляд справи у розумні строки, встановлені чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає необхідності призначення судової економічної експертизи для визначення сум нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами та пені за договорами №010/01-02/07-107 від 21.12.2007р., №010/01-02/07-108 від 21.12.2007р., №010/01-02/07-109 від 21.12.2007р.

Отже, клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_2 про призначення судової економічної експертизи - відмовити.

Суддя К.Л. Василяка