Постанова № 36272021, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 5013/241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенка П.К.,суддів:Коваленка В.М.; Палій В.М.розглянувши касаційні скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Дьорка Андрія Мирославовича

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року

у справі№5013/241/12 господарського суду Кіровоградської області за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_8доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4про визнання банкрутомЗа участю представників: Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4-Дьорка Андрія Мирославовича, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4- Горбунова Р.В., ТОВ "Кредекс Фінанс"- Макєєва Є.Ю., ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"- Казаєвої О.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у справі №5013/241/12 (суддя Коваленко Н.М.) у задоволенні клопотання ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорка А.М. про надання згоди судом на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення відмовлено; визнано необґрунтованою скаргу кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені та в інтересах якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М.; відмовлено в задоволенні вимоги кредитора про усунення арбітражного керуючого Дьорка А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора банкрута; відмовлено в задоволенні клопотання кредитора -Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, з уточненнями; відмовлено в задоволенні заяви №613 від 17.06.2013 року кредитора -Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в частині забезпечення позову.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі №5013/241/12 (колегія суддів: Джихур О.В. - головуючий; Лисенко О.М., Вечірко І.О.) замінено Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби ії правонаступником Олександрійською об'єднаною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" в особі філії "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Комсомольськ Полтавської області задоволено частково.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у справі №5013/241/12, в частині визнання необґрунтованою скарги №632 від 21.06.2013 року на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. скасувати.

Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у справі №5013/241/12 викладено в наступній редакції:

"2. Задовольнити скаргу №632 від 21.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит", м. Комсомольськ Полтавської області на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М.".

Зобов'язано арбітражного керуючого Дьорка А.М. терміново внести зміни до реєстру кредиторів суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, виключивши з нього грошові вимоги громадянина ОСОБА_5 в розмірі 2 900 000 грн. (V черга) та громадянина ОСОБА_6 в розмірі 2 600 000 грн. (V черга).

Зобов'язано господарський суд Кіровоградської області вирішити питання щодо припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. та призначення у даній справі іншого ліквідатора в установленому порядку.

В частині оскарження ухвали господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року щодо відмови в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України апеляційне провадження у справі припинено.

В решті ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01 серпня 2013 року у справі №5013/241/12 залишено без змін.

Не погодившись із наведеною постановою суду другої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Дьорко А.М. звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, у яких ОСОБА_6 просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у даній справі, в частині: задоволення скарги №632 від 21.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Комсомольськ Полтавської області на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М."; зобов'язання арбітражного керуючого Дьорка А.М. терміново внести зміни до реєстру кредиторів Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, виключивши з нього грошові вимоги громадянина ОСОБА_5 в розмірі 2 900 000 грн. (V черга) та громадянина ОСОБА_6 в розмірі 2 600 000 грн. (V черга); зобов'язання господарського суду Кіровоградської області вирішити питання щодо припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М, та призначення у даній справі іншого ліквідатора в установленому порядку.

Інші заявники касаційних скарг просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у справі №5013/241/12.

Касаційні скарги обґрунтовані порушенням та невірним застосуванням Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Дьорка Андрія Мирославовича, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 порушено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2012 року, за правилами ст.ст.47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_4 на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дьорка А.М.

Ухвалою від 23.04.2013 року господарського суду Кіровоградської області продовжено строк ліквідаційної процедури у даній справі на шість місяців.

у судовому засіданні 01.08.2013 року предметом розгляду були:

- заява №16/05 від 16.05.2013 року ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дьорка А.М. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення та щодо якого не зареєстровано відомості про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, за вказаним в заяві переліком (т.1 копій матеріалів справи, а.с.123-124).

- клопотання №580 від 11.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про витребування у ліквідатора банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Дьорка А.М. доказів, що стосуються реалізації заставного майна кредитора Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на аукціоні 16.01.2013 року, включаючи повний звіт про оцінку майна банкрута, а саме: адміністративних приміщень та топкової, розташованих в АДРЕСА_1 та житлового будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_2 здійснену 27 вересня 2012 року суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт -центр" (т.1 а.с.130 копій матеріалів справи);

- заява №613 від 17.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про забезпечення та вжиття запобіжних заходів, а також забезпечення позову в межах провадження у даній справі (т.2 а.с.152-154 копій матеріалів справи);

- скарги №632 від 21.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та кредит" на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. (т.1 а.с.170 копій матеріалів справи).

Господарським судом першої інстанції заяву № 16/05 від 16.05.2013 року ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Дьорка А.М. з відповідним клопотанням залишено без задоволення, як необґрунтовану та поданою завчасно.

У задоволенні клопотання №580 від 11.06.2013 року про витребування доказів, на підставі ст. 38 ГПК України, господарським судом першої інстанції було відмовлено заявнику, огляду на те, що вимоги не містять посилання на реквізити відповідних документів, ґрунтуються на припущеннях кредитора, які в свою чергу випливають з неофіційної інформації, отриманої кредитором з невідомих джерел.

Вимоги заяви №613 від 17.06.2013 року було відхилено господарським судом першої інстанції, з огляду на те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Крім того, у скарзі №632 від 21.06.2013 року, кредитор Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М., кредитор просив визнати неправомірними його дії у даній справі і усунути від виконання обов'язків ліквідатора громадянина -підприємця ОСОБА_4

На думку кредитора неправомірність дій ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. полягала в наступному:

- при повідомленні кредиторів про визнання грошових вимог ліквідатора не вказував до якої черги віднесено грошові вимоги кредиторів;

- в порушення ч.2 ст.25 Закону про банкрутство ліквідатор не звернувся до банкрута та до цього часу не отримав від нього печатку, документацію та цінності, пов'язані із здійсненням господарської діяльності банкрута;

- банківські рахунки банкрута ліквідатором не закриті, відповідних відомостей до суду ліквідатором не надано;

- ліквідатор арбітражний керуючий Дьорко А.М. не здійснював дії по формуванню та веденню реєстру вимог кредиторів;

- до реєстру вимог кредиторів включені вимоги громадянина ОСОБА_20 на підставі судового рішення Керченського міськсуду Автономної Республіки Крим від 07.12.2012 року у справі №108/9835/12 яке не набуло законної сили;

- ліквідатором арбітражним керуючим Дьорком А.М. незаконно визнано грошові вимоги громадян ОСОБА_5 на суму 2 900000 грн. та ОСОБА_6 на суму 2 600000 грн., оскільки вони не підтверджені жодними фінансовими документами і заявлені після спливу двомісячного строку, встановленого законом для їх подання;

- ліквідатором не здійснена інвентаризація майна банкрута;

- на об'єктах нерухомості, що належать банкруту та розташовані в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, здійснюється підприємницька діяльність, при цьому, всупереч інтересам кредиторів, кошти, отримані від оренди нерухомості банкрута не включаються до ліквідаційної маси та не йдуть на погашення кредиторських вимог;

- ліквідатором арбітражним керуючим Дьорком А.М. здійснено продаж майна банкрута, яке знаходиться у заставі Банку, при цьому заставного кредитора не було повідомлено про продаж майна, ліквідатор не погоджував з Банком умови реалізації заставного майна;

- заставне майно було продано за значно нижчою ціною, ніж фактична вартість цього майна;

- ліквідатор не надавав Банку інформацію про хід ліквідаційної процедури;

- повідомлення від ліквідатора про проведення зборів кредиторів 13.05.2013 року о 15:00 год. на яких повинно вирішуватися питання про створення комітету кредиторів надійшло Банку 13.05.2013 року о 17:00 год., у зв'язку з чим він не зміг взяти участь у зборах кредиторів, ліквідатор не надав протоколу зборів кредиторів Банку на його вимогу.

Порядок розгляду грошових вимог кредиторів визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому відповідні норми діючого законодавства не містять чіткої вказівки щодо обов'язку ліквідатора зазначати в повідомлені кредитора за результатами розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами - черговості задоволення вимог кредиторів. Черговість задоволення вимог кредиторів визначена безпосередньо ст. 31 Закону про банкрутство.

При цьому, як встановлено судами, в жодному документів, який міститься в матеріалах справи, а також в судових засіданнях ліквідатор не спростовував тієї обставини, що грошові вимоги кредитора забезпечені заставою майна боржника і що його вимоги підлягають задоволенню за рахунок такого майна.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що не відповідає дійсності твердження кредитора щодо не вчинення ліквідатором жодних дій щодо пошуку матеріальних та інших цінностей банкрута, документації, печаток тощо. Наведене підтверджується запитами направленими ліквідатором ФОП ОСОБА_4 №24/04 від 24.04.2012 року, № 05/07 від 05.07.2012 року, № 05/09-3 від 05.09.2012 року, інвентаризаційними описами, актами приймання - передачі, запитами до реєструючих органів, податкової, ДВС, банківських установ та їх відповідями, витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (вказані документи знаходяться в матеріалах справи), заявою №22/01 від 22.01.2013 року до Олександрійського МВ УМВС України та відповіддю №23/3054 від 15.03.2013 року, заявою №23/01 від 23.01.2013 року до Олександрійського МВ ДАІ при УМВС України та відповіддю №85 від 12.03.2013 року.

Суд касаційної інстанції погоджується, що доводи в цій частині скарги кредитора спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідно до п.7 ст.30 Закону про банкрутство, ліквідатором здійснено заходи щодо закриття рахунків банкрута, що підтверджується заявами від 12.09.2012 року до банківських установ (вказані документи знаходяться в матеріалах справи) та відповідними довідками банків.

Відкриті банківські рахунки у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", були закриті ліквідатором під час ліквідаційної процедури, про що відомо скаржнику - Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит".

Реєстр вимог кредиторів сформований ліквідатором та неодноразово наданий до суду, у реєстрі вимог кредиторів вказана черга, до якої віднесені грошові вимоги конкретного кредитора, тому твердження скаржника, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, про те, що ліквідатор не здійснив дії по формуванню та веденню реєстру, є безпідставними.

Крім того, встановлено, що у судовому засіданні 12.02.2012 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом при розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2013 року у даній справі досліджувалось питання щодо включення до ІІ черги задоволення грошових вимог громадянина ОСОБА_20 в розмірі 13 405, 50 грн.

Дані вимоги підтверджені рішенням Керченського міськсуду Автономної Республіки Крим від 07.12.2012 року, на підставі якого з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_20 заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 12 832 грн., судового збору в сумі 214, 60 грн.

Оскільки судами встановлено, що вказане рішення міськсуду не оскаржено та набрало законної сили, що підтверджує наявність заборгованості банкрута перед громадянином ОСОБА_20, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у цій частині, також, доводи скаржника відхилено правомірно.

Крім наведеного, встановлено, що Ліквідатором арбітражним керуючим Дьорком А.М. було визнано кредиторські вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 5 500 000 грн., які обґрунтовані неповерненням банкрутом громадянину ОСОБА_6 поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 600 000 грн. на підставі укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги від 16.12.2007 року (т.5 а.с.12-15) та додаткової угоди від 17.12.2008 року, громадянину ОСОБА_5 поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 900 000 грн., на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 22.11.2007 року та додаткової угоди від 17.12.2008 року (т.5 а.с.9,10).

Надання громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 банкруту грошових коштів у вказаних розмірах обґрунтовано копіями розписок від 22.11.2007 року (т.5 а.с.11) та від 16.12.2007 року (т.5 а.с.16).

Визнаючи правомірними дії ліквідатора у визнанні грошових вимог громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 господарський суд Кіровоградської області вказав, що заборгованість боржника перед кредиторами підтверджена відповідними документами, а також декларацією про доходи банкрута, одержані з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, в якій вказано валовий дохід в сумі 7 466 696 грн., що свідчить про відображення позики в податковій звітності банкрута.

Заперечуючи такі висновки, апеляційний господарський суд послався на недоведеність кредиторських вимог згаданих вище осіб, з посиланням на: відсутність первинних документів, передбачених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факт здійснення господарських операцій; відсутність фіксації отримання позичкових коштів, відповідно до "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (в редакції станом на 13 грудня 2006 року №454, яка діяла на час надання позики).

Суд касаційної інстанції, у даному випадку, враховує, що нормами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, що передбачає: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, слід врахувати, що нормами ст. 215 цього ж кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (у тому числі щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дані про визнання наведених правочинів недійсними у матеріалах справи відсутні.

Слід також зазначити, що господарський суд, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство, не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість заявлених кредитором вимог.

Судом першої інстанції був вірно врахований, на підставі доказів у справі факт того, що кошти за спірними угодами були передані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 боржнику ФОП ОСОБА_4 у повному обсязі та не повернуті останнім, тобто оспорювані угоди були виконані сторонами цих угод.

Отже, на думку суду касаційної інстанції саме суд першої інстанції, перевіривши всі надані вищезазначеними кредиторами докази, дав вірну оцінку заборгованості боржника та обґрунтовано відмовив Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" у задоволенні скарги на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М., у цій частині.

В той же час, вважаючи, що документи, якими підтверджуються оскаржувані грошові вимоги, не відповідають вимогам закону, Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та кредит"не позбавлено можливості оспорити ці документи у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, встановлено, що майно, яке належало банкруту та знаходилось в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у вигляді двоповерхової цегляної адміністративної будівлі з топковою, загальною площею 531 кв. м., двоповерхового цегляного житлового будинку загальною площею 429 кв.м. разом з земельною ділянкою загальною площею 1820,6 кв. м. було продано на аукціоні 16.01.2013 року.

Судом першої інстанції зазначено, що у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року встановлено, що 24.09.2012 року здійснена оцінка майна банкрута ТОВ "Експерт-Центр", яким визначена ринкова вартість об'єктів оцінки нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки) в сумі 781688, 00 грн., в тому числі вартість земельної ділянки 52545, 00 грн.; адміністративної будівлі в сумі 903824, 00 грн. Вказані звіти виконані ТОВ "Експерт-Центр", яке діє на підставі сертифікату на проведення експертної оцінки Фонду державного майна № 9523/10 від 14.04.2010 року, експерт Писаренко М.В. діє на підставі свідоцтва від 24.02.2007 року. Оцінка проведена у відповідності з міжнародними професійними стандартами та національними стандартами України №1, №2.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з врахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний повідомити кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, у даному випадку погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що твердження скаржника (кредитора), що ліквідатор не повідомляв його про час, місце та умови продажу 16.01.2013 року заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення не відповідають дійсності та спростовується повідомленням № 21/12 від 21.12.2012 року та поштовим чеком № 5554 від 22.12.2012 року (т. 6 а.с. 104-105).

Щодо адреси на яку було направлено ліквідатором таке повідомлення, а саме, на адресу безбалансового відділення №20 Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Кіровоград, вул. Шевченка, 52/31), слід зазначити, що філії, підрозділи та інші структурні формування юридичної особи є складовими частинами однієї організації, оскільки діють від її імені і на її користь, крім того листування із банківською установою у даній справі, у тому числі і судами, здійснювалось на наведену вище адресу, отже, повідомлення юридичної особи на адресу її повноважного представника є, на переконання колегії суддів, належним повідомленням кредитора.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції, про те, що заставний кредитор Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" не був належним чином повідомлений про час, місце та умови продажу заставного майна банкрута, не знайшов підтвердження та спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до статей 3-1, 30, 32 Закону про банкрутство, повноваження ліквідатора можуть бути припинені судом за його заявою, у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (неправомірної поведінки), у випадку неефективних результатів роботи ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Враховуючи відсутність суттєвих порушень допущених ліквідатором в ліквідаційній процедурі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, арбітражного керуючого Дьорка А.М., слід погодитись із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для припинення його повноважень як ліквідатора та призначення іншого ліквідатора у даній справі.

Судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає нормам господарського процесуального права та вимогам матеріального законодавства України, тому доводи касаційної скарги є підставою для її задоволення та скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року, у оскаржуваній частині, з залишенням ухвали господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у даній справі, в силі.

В іншій частині постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі №5013/241/12 заявниками касаційних скарг не оскаржувалась, тому судом касаційної інстанції не переглядалась.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Дьорка Андрія Мирославовича задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі №5013/241/12, в частині: визнання обґрунтованою скарги №632 від 21.06.2013 року на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М.; щодо задоволення скарги №632 від 21.06.2013 року кредитора Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Придніпровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Комсомольськ Полтавської області на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М."; про зобов'язання арбітражного керуючого Дьорка А.М. терміново внести зміни до реєстру кредиторів Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, виключивши з нього грошові вимоги громадянина ОСОБА_5 в розмірі 2 900 000 грн. (V черга) та громадянина ОСОБА_6 в розмірі 2 600 000 грн. (V черга); щодо зобов'язання господарського суду Кіровоградської області вирішити питання щодо припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М, та призначення у даній справі іншого ліквідатора в установленому порядку, скасувати.

В цій частині залишити в силі ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у справі №5013/241/12.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі №5013/241/12, залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.М. Коваленко

В.М. Палій