Постанова № 36268965, 17.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/20588/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник - Черей О.В. за довіреністю,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/20588/13 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест", м. Вінниця

до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтович Валентин Сергійович,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського від 08.10.2013 р. у реєстрі №3272 про звернення стягнення на торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади) загальна площа 27 151,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Геологів проїзд, 7/1 та складається з Торгівельного комплексу літ. А-2 загальною площею 27 041,6 кв.м, Котельної літ. Б загальною площею 48,4 кв.м, Насосної станції літ. В загальною площею 61,8 кв.м, що належить на праві власності ТОВ «Глоінвест»; визнання відсутнім у РАТ «Альфа-Банк» права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вчинений 08.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовичем Валентином Сергійовичем виконавчий напис №3272 не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

24.10.2013 р. позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд з метою належного виконання рішення зупинити стягнення на підставі спірного виконавчого документу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. у справі №910/20588/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 08.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим № 3272, про звернення стягнення на торгівельний комплекс з інфраструктурою (автостоянки, офіси, товарні склади), загальною площею 27 151,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, Геологів проїзд, будинок 7/1 та складається із: торгівельного комплексу (Літ. А-2), загальною площею 27 041,6 кв.м; котельні (Літ. Б), загальною площею 48,4 кв.м; насосної станції (Літ. В), загальною площею 61,8 кв.м, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Глоінвест".

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неправильному з'ясуванні обставин справи, з порушенням процесуальних норм.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржувану ухвалу скасувати.

Позивач та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке обґрунтовано терміновою необхідністю представнику позивача бути присутнім у судовому засіданні Вищого господарського суду України.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Так, доказів того, що керівництво позивача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано, а участь представника позивача в іншому судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Неявка представників позивача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах оскарження ухвали достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно приписів ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позивач мотивував тим, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.10.2013 р. відкрито виконавче провадження ВП№40215178 з виконання виконавчого напису, вчиненого 08.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем за реєстровим № 3272, що на думку позивача може суттєво утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що на час розгляду справи розпочато процедуру звернення стягнення на майно позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

З даними висновками місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають положенням ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позову у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що спірний виконавчий напис було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яким в свою чергу було відкрито виконавче провадження ВП№40215178 постановою від 14.10.2013 р.

Отже проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі і порушить права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру звернення стягнення на майно позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 11.09.2012 р. у справі №5011-5/3989-2012, від 15.04.2013 року у справі №5006/7/200пн/2012, від 14.08.2013 р. у справі №902/652/13.

Оцінивши ефективність обраного позивачем заходу до забезпечення позову, місцевий господарський суд обгрунтовано зупинив стягнення за спірним виконавчим написом.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що у даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, колегія суддів зазначає, що застосування вищезгаданого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви ТОВ «Глоінвест» про вжиття заходів до забезпечення позову та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. у справі № 910/20588/13 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі № 910/20588/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

С.А. Гончаров