Рішення № 36235568, 25.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2213/1547/2012

Провадження № 22-ц/792/2221/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді Харчука В.М.,

суддів: Спірідонової Т.В.,

Переверзєвої Н.І.

при секретарі: Чебан О.М.

з участю:

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення із спадкоємців заборгованості за кредитним договором, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,

В С Т А Н О В И Л А :

в липні 2012 року ПАТ «КБ «Експобанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування вимог позивач зазначав, що 11 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 69/-2008 USD, згідно умов якого позивальник отримала кошти в розмірі 40 078 доларів США.

Проте умови договору не були виконані в зв'язку зі смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, банку про смерть позичальника стало відомо лише 28 березня 2011 року від її чоловіка ОСОБА_3

З відповіді Полонської державної нотаріальної контори Хмельницької області № 46 від 09.04.2012 року, банку стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 в спадщину вступила її дочка ОСОБА_2

Оскільки зобов'язання за кредитом не були виконані належним чином, тому станом на 19.06.2012 року утворилася загальна заборгованість в розмірі

________________

Головуючий в першій інстанції - Боб'як Б.В. Категорія № 19, 27

Доповідач - Харчук В.М.

61 891, 20 доларів США, що еквівалентно 494 666,00 грн. та 18 967,24 грн., що разом складає 513 637,00грн.

Тому позивач просив стягнути в межах вартості одержаного спадкового майна із спадкоємця ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованість по кредиту в розмірі в еквіваленті національної валюти - 513 637,00 грн. та 3 219 грн. витрат по сплаті судового збору.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги тим що, з метою забезпечення кредитного зобов'язання між ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 11.03.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_3 поручився за виконання умов договору перед банком, крім того, на даний момент саме в нього знаходиться заставне майно, автомобіль марки Opel Astra, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На думку позивача, ОСОБА_3 також є спадкоємцем після смерті дружини ОСОБА_4, фактично прийняв спадщину, тому банк просив залучити його до участі в справі в якості відповідача та стягнути в межах вартості майна, одержаного в спадщину, зі спадкоємців: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за договором кредиту № 69/2008 USD від 11.03.2008 року в загальній суму 454 687,05 грн. та судовий збір в розмірі 3 219,00 грн.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримував повністю, відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнавала частково в межах спадкового майна, відповідач ОСОБА_3, який був належним чином повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з'явився, свого відношення до позовних вимог не висловив.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Експобанк» 88 267 грн. відшкодування за договором кредиту та судові витрати - 624 грн. 80 коп. судового збору та 2467 грн. 40 коп. по оплаті експертизи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

ПАТ КБ «Експобанк» не погодилося з рішенням суду першої інстанції в частині відмови щодо задоволення решти заявлених вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з другого відповідача по справі ОСОБА_3

Апелянт посилається на положення ст. ст. 1282, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, якими визначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості спадкового майна. Оскільки обидва спадкоємці на час відкриття спадщини проживали із померлою ОСОБА_4, фактично прийняли спадщину, тому позовні вимоги мають бути задоволені повністю та стягнуто кошти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, незалежно від відсутності чи наявності в кожного із них свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому він фактично вважається таким що прийняв частину спадкового майна.

Судом безпідставно не стягнуто в повному обсязі суму заборгованості по кредиту в розмірі 454 687,05 грн., а також не в повному обсязі суд вирішив питання про стягнення судового збору.

Тому представник ПАТ КБ «Експобанк» просить змінити рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача, задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким стягнути в межах вартості майна, одержаного в спадщину із спадкоємців: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованості за договором кредиту № 69/2008 USD від 11.03.2008 року в загальній сумі 454 687,05 грн. та судовий збір в розмірі 3 219 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення Полонського районного суду від 05 вересня 2013 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Експобанк» з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, часткової невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права -ст.ст. 1216-1218, 1261; ч. 1 ст. 1267; ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268; ч. 1 ст. 1269; ч. 1 ст. 1270; ч. 1 ст. 1273; ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 1281; ч.ч. 1 та 2 ст. 1282 ЦК України; ст.ст. 10, 60, 61, ч. 1, 213, 214 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 10, 60, 61, ч. 1, 88, 213, 214, 309 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності. Кожна сторона доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення судового рішення суд вирішує, в тому числі, і такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Суд апеляційної інстанції скасовує повністю чи частково рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позову, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано або порушено норми матеріального та процесуального права і це призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 509, 524, 525-526, 533, 536, 541, 543, 546, 549, 553-554, 559, 523, 578, 611, 614, 617, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України за договором кредиту банк надає позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити обумовлені проценти за користування ним.

Зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності та розумності.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні.

За користування чужими коштами позичальником сплачуються проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Одними із видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка, порука та застава.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім своїх зобов'язань.

У разі порушення боржником своїх зобов'язань, забезпечених порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За договором застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В заставу за спільною згодою всіх співвласників може бути передано і майно, що є у спільній власності кількох осіб (наприклад, подружжя).

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника (в тому числі у випадку смерті боржника та заміни його правонаступником), якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Боржник та його поручитель несуть таку відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Майновий поручитель за договором застави несе відповідальність лише в межах заставленого майна.

Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку чи непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, 1261; ч. 1 ст. 1267; ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268; ч. 1 ст. 1269; ч. 1 ст. 1270; ч. 1 ст. 1273; ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 1281; ч.ч. 1 та 2 ст. 1282 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини належать усі права та обов'язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом є чоловік чи дружина спадкодавця, його батьки, рідні діти спадкодавця.

Для успадкування необхідно, щоб спадкоємці прийняли спадщину. Для цього необхідно у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернутись до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з відповідною заявою.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що фактично прийняв спадщину, навіть якщо він не подавав заяву до нотаріальної контори.

Спадкоємець вправі також в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини відмовитись від неї. Для цього в цей же строк потрібно подати до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на день його смерті і не подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Спадщина належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, незалежно від того, чи оформив спадкоємець права на спадщину в нотаріальній конторі.

За наявності кількох спадкоємців однієї черги за законом, які прийняли спадщину їхні частки на спадкове майно вважаються рівними.

Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року він настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у встановлені строки, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного в спадщину.

Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Задовольняючи частково ПАТ КБ «Експобанк» та стягуючи із спадкоємця ОСОБА_2 в межах вартості спадкового майна в сумі 88 267 гривень заборгованість спадкодавця ОСОБА_4 за кредитним договором на користь позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що банком у встановлені законом строки заявлено претензії до спадкоємців боржника за кредитним договором, спадкоємець ОСОБА_2 відповідно до вимог закону прийняла спадщину і зобов'язана сплатити в межах вартості спадкового майна заборгованість спадкодавця за кредитним договором, так як до спадкоємця за законом перейшли не лише права, але й обов'язки спадкодавця.

Але вирішуючи позовні вимоги банку та відмовляючи позивачу у задоволенні позову до іншого спадкоємця за законом - чоловіка спадкодавця і боржника ОСОБА_3, суд першої інстанції помилково виходив з того, що спадкоємець ОСОБА_3 лише вважається таким, що прийняв спадщину, але фактично він її не приймав.

Такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, досліджених доказах та зроблені з порушенням і неправильним застосування норм матеріального і процесуального права - ст.ст. 1216-1218, 1261; ч. 1 ст. 1267; ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268; ч. 1 ст. 1269; ч. 1 ст. 1270; ч. 1 ст. 1273; ч.ч. 1, 3 ст. 1281; ч.ч. 1 та 2 ст. 1282 ЦК України, ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 07 травня 2002 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Полонського районного управління юстиції, зареєстрували своє постійне місце проживання в будинку АДРЕСА_1, де постійно разом проживали.

11 березня 2008 року ОСОБА_4 уклала кредитний договір № 69\2008 USD із Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», який перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», відповідно до умов якого отримала в банку 40 078 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних строком до 10 березня 2015 року для купівлі автомобіля.

На ці кошти ОСОБА_4 купила легковий автомобіль OPEL ASTRA, реєстраційний НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Цей автомобіль ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передала в заставу банку за договором застави від 11 березня 2008 року.

Крім того, 11 березня 2008 року між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір особистої поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором.

ПАТ КБ «Експобанк» повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором і виплатив ОСОБА_4 обумовлену суму коштів, але ОСОБА_4 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 не повернула банку залишок кредиту в сумі 31 032,32 доларів США, допустила прострочену заборгованість по кредиту в сумі 7 386,34 доларів США, прострочену заборгованість по процентах в сумі 7 479,18 доларів США, прострочену заборгованість по комісії в сумі 10 832,21 гривень, боржнику нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі, еквівалентній 4 485,25 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі, еквівалентній 4 896,06 доларам США, пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 6 681,44 гривень.

Загальна сума заборгованості в перерахунку на українську гривню за офіційним курсом Національного банку України склала 454 687,05 гривень.

Ці обставини фактично визнаються сторонами і підтверджуються доказами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і після її смерті відкрилась спадщина.

Спадкоємцями першої черги за законом є донька спадкодавця ОСОБА_2, яка в шестимісячний строк звернулась до Полонської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та чоловік спадкодавця ОСОБА_3, який на день смерті спадкодавця постійно проживав із нею в будинку АДРЕСА_1, від спадщини в шестимісячний строк не відмовився і вважається таким, що фактично прийняв спадщину. Крім того, ОСОБА_3 також заволодів легковим автомобілем спадкодавця, переданим в заставу банку.

Про смерть ОСОБА_4 банк дізнався лише 28.03.2011 року від ОСОБА_3, який направив банку копію свідоцтва про смерть спадкодавця, і у встановлений законом строк 31 березня 2011 року ПАТ КБ «Експобанк» звернувся до Полонської державної нотаріальної контори з відповідною заявою та претензією до спадкоємців боржника про погашення заборгованості за кредитним договором.

До складу спадкового майна (спадкової маси), яке переходить в спадщину до спадкоємців за законом в рівних частках, входить заставний легковий автомобіль OPEL ASTRA, 2007 року випуску вартістю 62 260 гривень та 1\4 частина однокімнатної квартири № 1 в багатоквартирному жилому будинку АДРЕСА_2 вартістю 26 007 гривень.

1\4 частина квартири перебуває у володінні спадкоємця ОСОБА_2, а легковий автомобіль перебуває у володінні спадкоємця ОСОБА_3

Тому відповідно до чинного цивільного законодавства спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні відповідати перед ПАТ КБ «Експобанк» за борговими зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_4 лише в межах вартості спадкового майна в сумі 88 267 гривень в рівних частках кожен.

Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: копіями заяви ОСОБА_4, договору кредиту, заяви позичальника на видачу готівки, паспорта ОСОБА_4 з відмітками про реєстрацію шлюбу та місця проживання, свідоцтва про смерть ОСОБА_4, договору застави, договору поруки, технічного паспорта на автомобіль, свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_3, копією паспорта ОСОБА_3 з відмітками про реєстрацію шлюбу та місця проживання, вимогами банку про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-66); уточненою позовною заявою з розрахунком боргу (а.с.89-93), копією спадкової справи, де наявні заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини, копія свідоцтва про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинні зв'язки спадкоємця із спадкодавцем, витяг з реєстру спадкових справ, запит та повідомлення-претензія банку (а.с.105-115), в цій же справі відсутня заява ОСОБА_3 про відмову від спадщини; повідомленням Полонської БТІ про реєстрацію на праві власності за спадкодавцем ОСОБА_4 1\4 частини квартири (а.с. 124), повідомленням ДАІ про реєстрацію права власності на заставлений автомобіль (а.с.128), висновками судової будівельно-технічної та товарознавчої експертиз, якими визначено вартість спадкового майна (а.с.159-184, 194-204), в яких також наявна копія свідоцтва про право власності на 1\4 частину квартири на ім'я спадкодавця.

Цими доказами повністю підтверджується наявність кредитних зобов'язань за договором кредиту у спадкодавця ОСОБА_4, факт прийняття спадщини спадкоємцями за законом першої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спадкова маса (наявність,кількість та вартість спадкового майна, яке перейшло в спадщину до спадкоємців).

Апеляційний суд не може взяти до уваги заперечень відповідача ОСОБА_2 в тому, що вона не оформила своїх спадкових прав, а тому відсутні підстави до задоволення позову, так як відповідно до чинного законодавства спадкоємець вважається власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини незалежно від її оформлення чи не оформлення.

Суд також не бере до уваги доводів апеляційної скарги апелянта та позивача ПАТ КБ «Експобанк» в тому, що суд не задовольнив в повному розмірі позовні вимоги позивача до спадкоємців боржника за кредитним договором.

Спадкоємці боржника несуть відповідальність за кредитними зобов'язаннями спадкодавця лише в межах вартості отриманого в спадщину майна і не можуть нести відповідальність власним майном.

Сторонами суду надано належні і допустимі докази лише щодо належності на праві власності спадкодавцю 1\4 частини квартири та легкового автомобіля, загальна вартість яких складає саме 88 267 гривень.

Сторонами суду не надано жодних доказів щодо наявності іншого спадкового майна, його вартості, в межах яких позовні вимоги банку підлягали б до задоволення в заявленому розмірі.

Пропорційно до задоволених позовних вимог (19% від заявлених) відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів і понесені банком судові витрати - сплачений судовий збір та витрати та проведення експертизи.

Позовні вимоги заявлено на суму 454 687 гривень, стягнуто 88 267 гривень, що складає 19% від заявлених.

Позивачем понесено судових витрат на суму 2 467 гривень на проведення експертизи, 19% від яких складає 468,70 гривень та сплачено судовий збір в сумі 3219 гривень. Тому підлягає стягненню із відповідачів по 1\2 частині з кожного на користь позивача понесені судові витрати (по 234,35 гривень) витрат на проведення експертизи та 1% від задоволених вимог судовий збір по 441,34 гривень з кожного із відповідачів..

Обговорюючи питання дотримання процесуальних прав відповідача ОСОБА_3 під час розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції судова колегія виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 74, ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України судова повістка фізичній особі направляється судом рекомендованим судовим поштовим відправленням зі зворотнім повідомленням за зареєстрованим у встановленому порядку постійним місцем проживання особи.

Особа зобов'язана повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування або місцезнаходження під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання чи місця перебування судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1, де постійно проживає.

Полонським районним судом та апеляційним судом Хмельницької області рекомендованою поштовою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням йому неодноразово направлялись судові повістки-виклики та процесуальні документи, відповідач ОСОБА_3 судом зобов'язувався надати легковий автомобіль для проведення його експертної оцінки.

ОСОБА_3 за цією ж адресою отримав судові повістки, копію позовної заяви та листа суду (а.с.100, 119-120, 215).

Однак, в жодне судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, свого відношення до позову не висловив і наступні поштові судові відправлення за цією ж адресою не отримував, ці відправлення повернуті судам (а.с. 206) .

Суд розцінює таку поведінку відповідача як зловживання процесуальними правами.

Про виклик в останнє судове засідання в апеляційний суд Хмельницької області на 25 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_3 судову повістку отримав, про що свідчить розписка від 02.11.2013 року (а.с.22, т. 2).

Тому суд вважає, що процесуальні права відповідача ОСОБА_3 ухваленням судового рішення за його відсутності не порушені.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Полонне, проживаючої в АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_3, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Курники Волочиського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк», юридична адреса місто Київ, вулиця Дмитрівська, 18\24, ідентифікаційний код юридичної особи 09322299, по 44 133,50 (сорок чотири тисячі сто тридцять три) гривень відшкодування за договором кредиту з кожного, по 441,34 (чотириста сорок одній) гривень сплаченого судового збору та по 234,35 (двісті тридцять чотири) гривень витрат на оплату експертизи.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя: (підпис)

судді: (підписи)

Копія відповідає оригіналу:

Суддя апеляційного суду В.М. Харчук