Ухвала суду № 36090763, 05.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

2

Справа № 351/2569/13-ц

Провадження № 22ц/779/2980/2013

Категорія 19

Головуючий у І інстанції - Собко В.М.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.

секретаря Турів О.М.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 на ухвалу Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

ухвалою Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської РДА про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за місцем знаходження відповідача на підставі ч. 1 п. 2 ст. 116 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 посилається на порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права. Зазначає, що в провадженні Снятинського районного суду перебуває на розгляді справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 09.07.2004 року, укладеного на виконання кредитного договору від 07.07.2004 року № CVH0G000000065 між Чернівецькою філією ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 Судом не враховано, що при укладенні додаткової угоди № 1 від 15.07.2004 року до договору іпотеки від 09.07.2004 року, порушені права та законні інтереси позивача, що є підставою для визнання такої угоди недійсною. Суд першої інстанції не проінформував позивача про рух справи, не викликав сторони в судове засідання, чим порушив процесуальні права представника позивача. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В засідання апеляційного суду представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечила. Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце її розгляду, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Передаючи питання на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції керувався ч. 1 п. 2 ст. 116 ЦПК, згідно якої суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Проте такий висновок не ґрунтується на процесуальному законі.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 звернулася з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської РДА про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення.

Ухвалою Снятинського районного суду від 09 жовтня 2013 року відкрито провадження у даній справі.

За змістом роз'яснень, що містяться в п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що згідно договору іпотеки № CVH0G000000065 від 09.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 34, нерухоме майно, що передане в іпотеку ОСОБА_5, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться в АДРЕСА_1, тобто в адміністративних межах Снятинського району.

Тому помилковим є висновок суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Меленко О.Є.

Проскурніцький П.І.