Рішення № 36090765, 05.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/9330/2012

Провадження № 22ц/779/2911/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Матківського Р.Й.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

18.06.2012 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у розмірі 1134 грн. щомісячно, посилаючись на те, що після припинення шлюбних стосунків дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, а відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.

Крім того, просила стягнути 33716 грн. аліментів за минулий період, оскільки протягом останніх п'яти років відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1134 грн. щомісячно, починаючи з 18 червня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 33716 грн. витрат на утримання неповнолітньої доньки за попередні три роки, 1350 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи та 400 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 151,76 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність рішення суду. Апелянт вказує на те, що при визначенні аліментів у розмірі 1134 грн. суд виходив лише з величини прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не врахував того, що обов'язок утримувати дитину є рівним обов'язком як батька так і матері.

Безпідставним вважає відповідач і висновки суду про наявність у нього автомобіля марки LEXUS IS 250 та земельної ділянки, а також те, що він працює в Турції та отримує дохід в сумі 8000 доларів США, оскільки такі висновки є голослівними і не підтверджені відповідними доказами.

Не погоджується ОСОБА_3 і з рішенням суду в частині стягнення аліментів за попередні три роки, оскільки ОСОБА_2 приховала той факт, що до вересня 2011 року вони проживали разом у житловому будинку його батьків в республіці Молдова, вели спільне господарство, їх дочка відвідувала школу в м. Чадир-Лунга.

Відповідно не погоджується апелянт із розміром стягнутого судового збору, а також витрат на оплату послуг експерта щодо визначення вартості автомобіля та витрат по оплаті послуг перекладача, як таких, що не підтверджені відповідними доказами.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів у розмірі 562 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити.

В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку не надає коштів на утримання дитини та ухилявся від матеріального утримання протягом останніх трьох років, що підтверджено поясненнями свідків.

Однак, повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею

повноліття.

Згідно ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що з 26.04.1998 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і у них є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 2011 року проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Судом встановлено, що відповідач у добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, а тому висновок суду про стягнення аліментів є правильним.

При визначенні розміру аліментів судом враховано величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, матеріальне становище відповідача, а саме, наявність у нього автомобіля марки LEXUS IS 250 та земельної ділянки, відсутність інших утриманців, а також те, що відповідач є фізично здоровим та працездатним, а отже спроможним платити аліменти у розмірі 1134 грн. щомісячно.

Отже, рішення суду в частині стягнення з відповідача щомісячно аліментів на утримання дитини є законним і обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення аліментів за минулий період, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.191 СК аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

ОСОБА_2 не подала доказів ухилення відповідача від сплати аліментів, зокрема доказів того чи зверталась до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляла йому листи з такою вимогою чи на адресу його місця роботи. Не подано нею доказів і того, що відповідач ухилявся від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховував своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.

Натомість, ОСОБА_3 подав до суду апеляційної інстанції довідку гімназії ім. П. Казмали м. Чадир-Лунга про те, що ОСОБА_4 у 2006 році була зарахована до першого класу середньої школи №4 (в даний час гімназія) і вибула з 5 класу в м. Івано-Франківськ у 2011 році згідно наказу від 29.09.2011 року.

В засіданні суду апеляційної інстанції відповідач пояснив, що вони з позивачем та їх дочка постійно проживали в республіці Молдова в житловому будинку його батьків, вели спіле господарство і тільки у вересні 2011 року позивач разом з дочкою вибула на проживання в м. Івано-Франківськ.

Сторони також визнали факт ведення ними протягом останніх п'яти років спільного бізнесу в сфері обслуговування на гірськолижному курорті «Буковель».

При таких обставинах справи рішення суду в частині стягнення аліментів за минулий період слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Також підлягає скасуванню рішення суду і в частині стягнення судового збору.

Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути 229,40 грн. судового збору, та в дохід держави 114,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, повернувши ОСОБА_3 276 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги не на той рахунок.

Відповідно до ч.1 п.3. ст.309 ЦПК однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2013 року в частині стягнення аліментів за минулий період та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за минулий період відмовити.

Сягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 229,40 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 114,70 грн. судового збору на р/р 31212206780002, отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача-37952250, банк отримувача - Головне Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 276 (двісті сімдесят шість) грн., який було сплачено згідно квитанції № N021044522 на розрахунковий рахунок 31214206700002 УДКСУ в м. Івано-Франківську, код банку отримувача 836014, з призначенням платежу судовий збір.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Г.П. Мелінишин

Р.Й. Матківський