2
2
Справа № 351/2569/13-ц
Провадження № 22ц/779/2980/2013
Категорія 19
Головуючий у І інстанції - Собко В.М.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.
секретаря Турів О.М.,
з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 на ухвалу Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
ухвалою Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської РДА про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за місцем знаходження відповідача на підставі ч. 1 п. 2 ст. 116 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 посилається на порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права. Зазначає, що в провадженні Снятинського районного суду перебуває на розгляді справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 09.07.2004 року, укладеного на виконання кредитного договору від 07.07.2004 року № CVH0G000000065 між Чернівецькою філією ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 Судом не враховано, що при укладенні додаткової угоди № 1 від 15.07.2004 року до договору іпотеки від 09.07.2004 року, порушені права та законні інтереси позивача, що є підставою для визнання такої угоди недійсною. Суд першої інстанції не проінформував позивача про рух справи, не викликав сторони в судове засідання, чим порушив процесуальні права представника позивача. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати.
В засідання апеляційного суду представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечила. Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце її розгляду, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Передаючи питання на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції керувався ч. 1 п. 2 ст. 116 ЦПК, згідно якої суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Проте такий висновок не ґрунтується на процесуальному законі.
Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).
Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 звернулася з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третіх осіб ОСОБА_5, служби у справах дітей Снятинської РДА про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення.
Ухвалою Снятинського районного суду від 09 жовтня 2013 року відкрито провадження у даній справі.
За змістом роз'яснень, що містяться в п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що згідно договору іпотеки № CVH0G000000065 від 09.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 34, нерухоме майно, що передане в іпотеку ОСОБА_5, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться в АДРЕСА_1, тобто в адміністративних межах Снятинського району.
Тому помилковим є висновок суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Снятинського районного суду від 24 жовтня 2013 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Меленко О.Є.
Проскурніцький П.І.
The court decision No. 36090763, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal was adopted on 05.12.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 351/2569/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: