Ухвала суду № 36046477, 16.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/12445/13 Справа № 204/7510/13 Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В.В. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Каратаєвої Л.О., Кіктенко Л.М.

При секретарі - Гасанової С.Д. кизи

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року про визнання неподаною та повернення скарги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на бездіяльність державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грекова Андрія Вікторовича, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року скарга ПАТ «ПроКредит Банк» на бездіяльність державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грекова Андрія Вікторовича була визнана неподаною і повернута.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПроКредит Банк» просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Повертаючи та визнаючи неподаною скаргу ПАТ «ПроКредит Банк», суд виходив з того, що відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч.3 ст.85 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» та керуючись цими нормами закону вважав, що скаржник повинен був сплатити судовий збір за розгляд судом скарги на дії виконавчої служби.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п.22 вищевказаної постанови, скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються державним митом відповідно до Декрету КМУ від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито». Дійсно, п.п. «б» п.1 ст.3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито» було передбачено сплату державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Але, цей розмір державного мита становить 3,40 грн., а не 114,70 грн., як вказано в ухвалі Красногвардійського суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2013 року, якою скаргу ПАТ «ПроКредит Банк» було залишено без руху, а також п.п. «б» п.1 ст.3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито» 08.07.2011 р. втратив чинність.

Крім того, листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» визначено наступне: При вирішенні питання про оплату судового збору при поданні скарг зазначеної категорії суди керуються роз'ясненнями, що містяться у пунктах 3, 22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження": скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби до скарг учасників виконавчого провадження, застосовуються положення ЦПК, якими врегульовані аналогічні питання. Скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються судовим збором відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито".

Відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини третьої Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що обмежують права громадян, судовий збір оплачувався у розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходу громадян.

З 1 листопада 2011 року набув чинності Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", яким питання оплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС чітко не врегульовано.

Повертаючи скаргу банку суд зазначені обставини справи та вимоги закону не врахував, тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, бо не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: