Ухвала суду № 36046442, 16.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/10319/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Трещов В.В.

Справа № 201/5111/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі - Нікуліній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про визнання недійсним договору про реструктуризацію суми, визнання неправомірними дій відповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь вартість спричиненої шкоди у розмірі 5812,18 грн., що утворилася у результаті розрахунків за актом №Д007407, яким було виявлене споживання електроенергії поза приладом обліку, та витрати пов'язані з розглядом справи.

29 липня 2013 року в судовому засіданні ОСОБА_1 заявив зустрічний позов до ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» про визнання недійсним договору про реструктуризацію суми, визнання неправомірними дій відповідача, який було прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі, посилаючись на те, що він був змушений укласти договір реструктуризації №0653005 від 22.06.2012 року, як єдиний спосіб відновлення електропостачання в АДРЕСА_1, в якій він мешкає зі своєю сім'єю. Просив визнати договір №0653005 від 22.06.2012 року про реструктуризацію суми, нарахованої на підставі Акту про порушення правил користування електричною енергією для населення недійсним, визнати неправомірними дії ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» щодо відключення його квартири від електропостачання 07.06.2012 року, визнати рішення комісії 5 РЕМ, яке оформлене протоколом № 466/Д0074007 від. 22.06.2012 року недійсним, стягнути з публічного акціонерного товариства ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» судові витрати по справі на його користь. В частині вимог про визнання рішення комісії 5 РЕМ, яке оформлене протоколом № 466/Д0074007 від. 22.06.2012 року недійсним у відкритті провадження судом було відмовлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2013 року позов ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» суму спричинених збитків, що утворилась у результаті розрахунків за актом №Д 007407 у розмірі 5812 гривень 18 копійок на рахунок із спеціальним режимом використання 260393021240 в ОПЕРО філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 00130777. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження по справі закрити.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи і , що було встановлено судом першої інстанції, відповідачі являються споживачами електроенергії у квартирі АДРЕСА_1, що не оспорюється сторонами по справі.

07 червня 2012 року представниками позивача за головним позовом було складено акт про порушення правил користування електричною енергією для населення №Д007407 , згідно якого за адресою , де мешкають відповідачі за головним позовом , виявлено безоблікове споживання електроенергії поза приладом обліку, а саме під'єднання до електромережі повз прилад обліку.

Даний факт був підтверджений і допитаними в суді першої інстанції свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якими , безпосередньо і було виявлено вказане порушення при проведенні перевірки в квартирі відповідачів. При складанні акту та встановлення факту безоблікового споживання електроенергії був присутній ОСОБА_2, який відмовився від підписання акту.

Виходячи з вище наведеного , суд першої інстанції правильно посилався на положення п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 , згідно якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається акт, на підставі якого енергопостачальник має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір заподіяної позивачеві шкоди , правильно було обчислено відповідно до "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562 і склав суму 9674 грн. 61 коп.( ар. сп. 9,10)

Правильно при вирішенні справи судом було враховано і те , що 2700 грн. відповідачем за головним позовом було добровільно сплачено позивачу при укладанні договору № 0653005 від 22 червня 2012 року про реструктуризацію суми , нарахованій по акту про порушення ( ар. сп. 8) . Решту суми 6974 грн. 61 коп. відповідач зобов»язався сплатити до грудня 2012 року, однак, свої зобов»язання не виконав і не сплачена сума складає заподіяну позивачеві шкоду - 5812,18 грн., яка визначена як ціна позову про відшкодування збитків і стягнена з відповідачів оскаржуваним рішенням , оскільки способом захисту цивільних прав та інтересів судом, відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доводи апеляційної скарги , зокрема про те , що відповідач ОСОБА_1 , який є основним квартиронаймачем , не був присутнім при складанні акту про допущені порушення , самі по собі не являються підставою для визнання дій позивача не правомірними.

Доводи апелянта про те , що електролічильник не знаходиться в його квартирі , а розташований у щитовій також не являються підставою для задоволення апеляційної скарги , оскільки межа розподілу експлуатаційної відповідальності між позивачем та відповідачем встановлена на вхідних клемах приладу обліку. Перевіркою ж встановлено та зафіксовано , що відповідачем виконано самовільне підключення до електромережі повз прилад обліку прихованою проводкою , протягнутою через отвір в стіні з кладової кімнати квартири відповідача до щитової , а в самій кладовій кімнаті обладнано розетку з подовжувачем , в результаті чого електроенергія приладом не враховувалась , а використовувалась на струмоприймачі : електричний чайник, мікрохвильові піч, витяжку , електропраску.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність підстав для визнання недійсним договору про реструктуризацію суми, визнання неправомірними дій відповідача також не знайшли свого підтвердження а ні в суді першої , а ні в суді апеляційної інстанції , хоча у відповідності до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314,315 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .

Судді