Рішення № 35898066, 06.12.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/9439/13-ц

Провадження № 2/107/2658/2013 р.

Заочне Рішення

Іменем України

06 грудня 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керч цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості,

Встановив:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить достроково стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 73 453 грн. 53 коп. та судові витрати. Вимоги мотивує тим, що 21 березня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № R53700216025В, згідно якого банком відповідачу був наданий кредит у сумі - 70 800 грн. 00 коп. строком користування до 21 березня 2016 року, а відповідач взяв на себе зобовязання повернути банку кредит з розстрочкою щомісячно, згідно з графіком, зі сплатою процентної винагороди за користування кредитом в розмірі 31% річних. Як передбачено умовами кредитного договору позивач виконав свої зобовязання, а саме видав відповідачу кредит у сумі 70 800,00 грн., перерахував кошти на рахунок, що підтверджує виписка по рахунку. Проте порушуючи умови кредитного договору, відповідачем не виконувались прийняти на себе зобовязання з погашення кредиту, сплаті процентів, зокрема починаючи з квітня 2013 року по серпень 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитом в сумі 5442,53 грн. та прострочена заборгованість за процентами в сумі 7660,99 грн. Згідно з п.3.2. Кредитного договору, позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі 21.03.2016 року або достроково у випадках, передбачених кредитним договором. Пункт 5.2.1. договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених кредитним договором або чинним законодавством України. У відповідності до п.9.3 кредитного договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов кредитного договору повинно розглядатися як істотне порушення кредитного договору, яке надає право банку в порядку, передбаченому кредитним договором або чинним законодавством України, незалежно від встановлених кредитним договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за кредитним договором. Згідно з п. 7.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником своїх зобовязань щодо повернення кредиту та сплати процентів а його користування та інших платежів згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки. У відповідності до п. 9.6. кредитного договору, на підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим договором, встановлюється три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з чинним законодавством. Станом на 30 серпня 2013 року прострочена заборгованість за кредитом становить 5442,53 грн., поточна заборгованість за кредитом 55 106,66 грн., три проценти річних за кредитом 26,68 грн., прострочена заборгованість за процентами 7 660,99 грн., три проценти річних за процентами 37,54 грн., пеня 5 179,13 грн., а усього 73 453,53 грн. На зазначених підставах просив позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості ат понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву у якій просив справу розглянути у відсутності представника банку, наполягав на задоволенні позовних вимог та не заперечував у випадку не явки відповідача проти винесення заочного рішення..

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, до суду не прибув, причини своєї неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутності або про відкладення слухання справи суду не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У звязку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування технічними засобами судового засіданні відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, не проводилось.

Суд, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 21 березня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № R53700216025В, згідно якого банком відповідачу був наданий кредит у сумі - 70 800,00 грн. строком користування до 21 березня 2016 року, на умовах строковості , повернення плати за користування та цільового характеру використання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно зі ст. 523 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання проценті встановлюються договором відповідно до положень ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання в строк, встановлений договором.

У відповідності до п.1.1. Кредитного договору, позичальник зобовязується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені кредитним договором.

Згідно з п.п.3.3., 3.4., 4.5., 4.6. кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує проценти регулярними рівними щомісячними платежами.

Пункт 5.3.1. кредитного договору передбачає, що позичальник зобовязаний сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобовязання в порядку та строки, встановлені кредитним договором.

Як передбачено умовами кредитного договору позивач виконав свої зобовязання, а саме перерахував кошти на зазначений в договорі рахунок від 21.03.2012 року, а позичальник зняв готівкові грошові кошти, що підтверджує виписка № 888273-2013/0916 за рахунком приватного клієнта від 14.09.2013 року.

Проте порушуючи умови кредитного договору, відповідачем не виконувались прийняти на себе зобовязання з погашення кредиту, сплаті процентів та комісії, зокрема починаючи з квітня 2013 року по серпень 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 5442,53 грн. та прострочена заборгованість за процентами в сумі 7660,99 грн.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належним йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з п.3.2. кредитного договору, позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі 21.03.2016 року або достроково у випадках, передбачених кредитним договором.

Пункт 5.2.1. кредитного договору, передбачає, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених кредитним договором або чинним законодавством України, зокрема: порушення позичальником зобовязань, що випливають з умов кредитних договорів, що укладені між позичальником та банком; невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати платежів. А також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами кредитного договору; затримання позичальником сплати частини кредиту або процентів по кредиту щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 відсотків; несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 відсотків суми кредиту; порушення позичальником будь-яких інших зобовязань за кредитним договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У відповідності до п.9.3. кредитного договору, сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов кредитного договору повинно розглядатись як істотне порушення кредитного договору, яке надає право банку в порядку, передбаченому кредитним договором та чинним законодавством України, незалежно від встановлених кредитним договором строків виконання зобовязання, вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно зі ст.ст. 549-551, 624 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предмет неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором. Якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягнення у повному розмірі.

Згідно з п.7.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником своїх зобовязань щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування та інших платежів згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки.

У відповідності до п.9.6 кредитного договору, на підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим договором, встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з чинним законодавством України.

Станом на 30 серпня 2013 року сума пені, за кожен день прострочення кредиту та процентів за користування кредитом становить 5179,13 грн., боргу за комісією за управління кредитом з урахуванням 3% річних, нарахованих у звязку з порушенням зобовязань щодо сплати комісії складає 60т 575,87 грн.

Таким чином, виходячи з вище викладеного станом на 30.08.2013 року сума заборгованості за кредитним договором відповідача перед банком складає: прострочена заборгованість за кредитом 5442,53 грн., поточна заборгованість за кредитом 55 106,66 грн., три проценти річних за кредитом 26,68 грн., прострочена заборгованість за процентами 7660,99 грн., три проценти річних за процентами 37,54 грн., пеня 5179,13 грн., а усього 73 453,53 грн., що підтверджується розрахунком, що є в матеріалах справи. (а.с.23-27).

Доказів в спростування позову відповідач суду не представив, таких доказів не містять матеріали справи і таких доказів не має в своєму розпорядженні суд.

Таким чином, позовні вимоги знайшли підтвердження в судовому засіданні і у суду є всі підстави для задоволення позову.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду з даним позовом, що складається з судового збору в сумі 734 грн. 54 коп. (а.с.1).

На підставі ст. ст. 526, 541, 543, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 624, 625, 626, 629, 1050, 1954 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства ВТБ БАНК (отримувач ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція», Р\Р 37396000001112 в Відділенні «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК», м. Сімферополь, код банку 321767, код за ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором станом на 30.08.2013 року у розмірі 73 453,53 грн. (сімдесят три тисячі чотириста пятдесят три гривні 53 копійки), де прострочена заборгованість за кредитом 5442,53 грн., поточна заборгованість за кредитом - 55 106,66 грн., три проценти річних за кредитом 26,68 грн., прострочена заборгованість за процентами - 7660,99 грн., три проценти річних за процентами - 37,54 грн., пеня - 5179,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства ВТБ БАНК (отримувач ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція», Р\Р 37396000001112 в Відділенні «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК», м. Сімферополь, код банку 321767, код за ЄДРПОУ 14359319) у відшкодування судових витрат 734,54 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя підпис ОСОБА_2

Згідно з оригіналом.

Суддя