Рішення № 35898795, 28.03.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

справа № 107/1480/2013- ц

провадження № 2/107/902/13

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2013 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді -Захарової К.П.

при секретарі - Асєєвої Є.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції, про припинення права власності на частку спільному майні, виключення майна з акту опису та арешту

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, 3 особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції, про припинення права власності на частку спільному майні, виключення майна з акту опису та арешту. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2012 року начальником Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління Юстиції під час виконання виконавчого листа № 1- 443 виданого Керченським міським судом 24.06.2005 року про конфіскацію 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 у дохід держави, було описано та заарештовано майно, що належить їй, а саме: 16/50 часток цього домоволодіння. Втім зазначене майно належить їй на праві спільної часткової власності підставі рішення Керченського міського суду від 30.05.2005 року. З наведених підстав позивач просить суд виключити належне йому майно з акту опису та арешту.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, навили доводи аналогічні викладеним у ньому.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, про що надав суду відповідну письмову заяву, проте під час надання усних пояснень повідомив суду про те, що він не має іншого житла для проживання, і у випадку визнання права власності на іншу частку будинку за позивачем, він залишається на вулиці.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління Юстиції, будучі належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, причин неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так матеріалами справи підтверджено, що 16.05.2012 року начальником 16.05.2012 року начальником Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління Юстиції під час виконання виконавчого листа № 1- 443 виданого Керченським міським судом 24.06.2005 року про конфіскацію 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 у дохід держави, було описано та заарештовано майно 16/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 08).

Проте, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що 16/50 часток вказаного майна підлягають виключенню з акту опису та арешту, оскільки, як вбачається з рішення Керченського міського суду від 30.05.2005 року, яке набрало чинності 01.07.2005 року, за ОСОБА_1 було визнане право власності на 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 05). ОСОБА_1 зазначене визнання права власності було нею у встановленому законом порядку зареєстроване, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 09).

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.»

За таких обставин суд вважає, що позивачем у судовому засіданні було доведено у повному обсязі право власності на 16/50 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 яки були внесені 16.05.2012 року начальником Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління Юстиції під час виконання виконавчого листа № 1- 443 виданого Керченським міським судом 24.06.2005 року про конфіскацію 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 у дохід держави, до акту опису та арешту майна.

Проте суд не вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на інші 16/50 часток спірного домоволодіння, оскільки відповідно до вимог ст. 364 ЦК України: «Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.»

Позивач зазначає, що частка домоволодіння, що належить відповідачу є незначною, через що її виділ можливим не є і на підставі цього ставить питання про сплату відповідачу грошової компенсації за неї.

Втім вирішуючи спір між сторонами суд приймає до уваги, той факт, що відповідач звертаючись до суду із письмовою заявою про визнання позову, надав усні пояснення суду яки суперечать, його бажанню отримати грошову компенсацію, оскільки він повідомив суду про відсутність в нього іншого житла, і просив суд зобов'язати позивача придбати йому інше житло замість його частки у домоволодінні.

Суд також приймаючі до уваги вимоги ст. 365 ЦК України, якою передбачено, що «Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.», приходить до висновку, що заяву про визнання позову, подану відповідачем, не можна вважати його безумовною згодою на отримання грошової компенсації.»

Ураховуючи приписи ст. 47 Конституції України, якою встановлено, що «Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.», суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності інші на 16/50 часток, що належать відповідачу, задоволенню не підлягають через те, що не основані на законі.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги про виключення з акту опису та арешту 16/50 часток спірного домоволодіння, що належать ОСОБА_2, оскільки зі змісту ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що майно може бути виключено з акту опису та арешту майна лише за умови, якщо воно не належить боржнику. Втім ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні, через, що державний виконавець, на думку суду, на законних підставах здійснив опис належного йому майна.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею судові витрати, підтверджені документально.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 209, 212-215, 234, 235, 256-259 ЦПК України, суд

ВИРIШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції, про припинення права власності на частку спільному майні та виключення майна з акту опису та арешту майна - задовольнити частково.

Виключити з акту опису та арешту від 16.05.2012 року, складеного начальником Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Мустафаєвої Л.Н., 16/50 часток будинку АДРЕСА_1 та звільнити зазначене майно з -під арешту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 229 (двісті двадцять дев'ять) грн..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим у десятиденний строк з дня його проголошення через Керченський міський суд АР Крим

Повний текст рішення складений 12 квітня 2013 року

Суддя Захарова К.П.