Рішення № 35876030, 29.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №2605/8555/12 № апеляційного провадження:22-ц/796/7572Головуючий у суді першої інстанції: Белоконна І.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.29жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл - Ю Нет», про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року позивач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл - Ю Нет», про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 98/06, до якого в подальшому були внесені зміни та доповнення (надалі - Кредитний договір), та відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 1 080 000,00 (один мільйон вісімдесят тисяч) доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 11 жовтня 2012 року включно. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому станом на 30.03.2012 р. у нього утворилась заборгованість, на загальну суму в розмірі 7 966 581,43 грн. В забезпечення виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 (надалі - Поручитель) був укладений Договір поруки № 98/06-ДП2 від 22 вересня 2011 року (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах поручається перед позивачем щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором. У зв'язку з викладеним просив суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ТОВ «Дабл - Ю Нет» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, рахунок №37399000001023 у ПАТ «ВТБ Банк») заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 966 581( сім мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 43 коп, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 30 000,00 дол. США; поточної заборгованості по кредиту - 688 535,52 дол. США; простроченої заборгованості по сплаті процентів - 73 672,62 дол. США; строкової заборгованості по сплаті процентів - 145 805,24 дол. США; пені за несвоєчасну сплату процентів - 16 820,75 дол. США; пені за несвоєчасну сплату кредиту - 42 646,86 дол. США. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, рахунок №37399000001023 у ПАТ «ВТБ Банк») суму сплаченого судового збору в розмірі 3219 ( три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. .

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким у задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк» відмовити повністю, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач заявив до суду вимоги про стягнення пені по кредиту та пені по відсотках за більший ніж річний строк позовної давності, а саме з 29.11.2010 р до 15.05.2012 р. Відповідач заявляє про застосування правила строків позовної давності щодо нарахованих та заявлених з порушенням зазначеної давності штрафних санкцій за вказаний період на суму 155 935 грн. 60 коп. по кредиту та 50 535, 03 грн. 00 коп. по відсоткам, а всього - 206 470 грн. 63 коп. - сума, яка не підлягає стягненню. Крім того, вказав, що позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на лист-вимогу на суму 902 705, 36 дол. США (7 212 525,55 грн. на дату вимоги) та 432 796, 72 грн., а всього - на 7 645 322, 27 грн., а позов подано на суму 7 966 581 грн. Таким чином, виникнення обов'язку з дострокового погашення грошових коштів на суму 321 259, 15 грн. відповідно до процедури, передбаченої кредитним договором № 98/06 від 11.10.2006 р. позивачем не підтверджено.

У судовому засіданні представник позивача ДеревецькийВ.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третя особа: ТОВ «Дабл - Ю Нет» в судові засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 98/06. (а.с.5).

Відповідно до Кредитного договору позивач надав Відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 250 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 11 жовтня 2011 року включно.

Згідно п.1.1. Кредитного договору за користування кредитом відповідач прийняв зобов'язання сплачувати позивачу 14,5 відсотків річних щомісячно (а.с.5).

15 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного кредитного договору (№ 98/06 від 11.10.2006), відповідно до п.1.1 якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 500 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 10 жовтня 2011 року включно та сплачувати 14,5 відсотків річних за користування кредитом щомісячно (а.с.9). Також в додатковій угоді зазначено, що всі інші пункти кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. залишаються без змін (а.с.10).

04 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р., згідно умов якої було до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. внесено зміни, та п.1.1 викладено в наступній редакції: 1.1. Предметом кредитного договору є надання банком Позичальникові грошових коштів на таких умовах: сума кредиту становить 1 080 000,00 доларів США, строк кредитування до 11.10.2012 р., плата за користування кредитом становить 14,5% річних. Всі інші пункти кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. залишаються без змін (а.с.11).

13 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено ще одну додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р., згідно умов якої, плата за користування кредитом становить 14% річних. Всі інші пункти залишились без змін (а.с.14).

Додатковою угодою № 4 від 27.10.2008 р. до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. було внесено зміни до кредитного договору та доповнено пунктом 9.5, в якому зазначено, що у разі невиконання умов позичальником кредитного договору, банк має право підвищити плату за користування кредитом на 0,5% річних (а.с.15).

Додатковою угодою № 5 від 27.10.2008 р. до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. було внесено зміни до кредитного договору, та збільшено плату за користування кредитом до 16,5% річних (а.с.16).

Відповідно до додаткових угод № 6,7, договору про внесення змін №1 до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р., договору про внесення змін № 2 до кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р., наявних в матеріалах справи, істотні умови договору, щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитом, суми кредиту та кінцевого терміну його повернення не змінювалися, і на момент звернення до суду становили: сума кредиту - 1 080 000,00 доларів США, кінцевий строк повернення 11.10.2012 р. включно, відсоткова ставка - 14,5% річних (а.с.17-30).

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки № 98/06-ДП2 від 22 вересня 2011 року (надалі - Договір поруки).

Відповідно до умов договору поруки поручитель на добровільних засадах поручається перед позивачем щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором (а.с.31-32). Згідно з п. 2.1. Договору поруки сторони визначають, що у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником (а.с.31).

За договором поруки поручитель ознайомлений та визнав, що згідно кредитного договору № 98/06 від 11.10.2006 р. позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 1 080 000,00 доларів США на строк до 11.10.2012 р. включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5% річних, або у іншому розмірі, передбаченому цим договором. Поручитель підтвердив, що ознайомлений з положення Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за зобов'язання позичальника (а.с.31-32).

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.03.2012 р. має заборгованість у сумі 7 966 581,43 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 30 000,00 доларів США; поточної заборгованості по кредиту - 6 88 535,52 доларів США; простроченої заборгованості по сплаті процентів - 73 672,62 доларів США; строкової заборгованості по сплаті процентів - 145 805,24 доларів США; пені за несвоєчасну сплату процентів - 16 820,75 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту - 42 646,86 доларів США (а.с.34).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 966 581( сім мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 43 коп, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 30 000,00 дол. США; поточної заборгованості по кредиту - 688 535,52 дол. США; простроченої заборгованості по сплаті процентів - 73 672,62 дол. США; строкової заборгованості по сплаті процентів - 145 805,24 дол. США, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов кредитного договору та договору поруки відповідачі своїх зобов'язань не виконують, а тому з відповідачів, як солідарних боржників слід стягнути прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру пені за прострочення строків виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік. Згідно з частиною 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту, то початком перебігу строку давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Крім того, у разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції невірно визначено початок перебігу строку позовної давності до вимог про стягнення пені по кредиту з 29 листопада 2010 року, по відсоткам з 30 листопада 2010 року, а тому застосовує до цих вимог позовну давність за заявою відповідача. Сума пені обраховується за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням за період з 29 березня 2011 року по 30 березня 2012 року та у відповідності до розрахунку розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту становить - 29 520,90 доларів США. (а.с. 35), розмір пені за несвоєчасну сплату процентів - 12 694,41 доларів США.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» пені за несвоєчасну сплату процентів та пені за несвоєчасну сплату кредиту слід змінити, зменшивши суми пені за несвоєчасну сплату процентів з 16 820,75 доларів США до 12 694,41 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту з 42 646,86 доларів США до 29 520,90 доларів США. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, рахунок №37399000001023 у ПАТ «ВТБ Банк») пені за несвоєчасну сплату процентів та пені за несвоєчасну сплату кредиту змінити, зменшивши суми пені за несвоєчасну сплату процентів з 16 820,75 доларів США до 12 694,41 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту з 42 646,86 доларів США до 29 520,90 доларів США.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: