Ухвала суду № 35857577, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. справа № 804/10612/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 № 0000102600, № 0000092600, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2012 року, за результатами якої складено акт № 85/26/14352406 від 11.02.2013.

Під час перевірки податковим органом було встановлено порушення з боку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» п. 33.1 ст. 33, п. п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, а саме до складу податкового кредиту листопада 2012 року віднесено суму 2358745,00 грн. (сума податку на додану вартість 471749,00 грн.) разом з поданням скарги на постачальника Приватне підприємство «Байт» в зв'язку з відмовою постачальника надати податкову накладну та первинними документами, тоді як вказана скарга подана платником податку не в звітному періоді, в котрому відбулася перша з подій, яка дає право на формування податкового кредиту.

Такі висновки стали підставою для прийняття Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 № 0000102600 та № 0000092600.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані вимоги чинного законодавства щодо включення сум податку до податкового кредиту до здійснення продажу заставленого майна та щодо подачі скарги на постачальника про відмову видати податкову накладну, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Податковий орган вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на те, що заставлене майно було отримано банком в іншому періоді ніж листопад 2012 року, тобто в листопаді 2012 року не відбулась не одна із подій, визначених п. 198.2 ст. 198 ПК України, а тому платник податку втратив право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду суми ПДВ, включеної на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної по операції, перша подія по якій сталася в періоді іншому ніж звітний.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, зазначивши, що ним вчинені всі дії, передбачені ст. 201 ПК України, прийняте нежитлове приміщення на сьогодні не продано, а тому за банком зберігається право на суму податкового кредиту з ПДВ відповідно до ст. 198 ПК України.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що за приписами статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем не спростовується, що між ЗАТ КБ «Банк Кредит Дніпро» (правонаступник ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредитної лінії від 03.03.2008 № 030308-UAN, відповідно до п. 2.1 якого Банк в забезпечення зобов'язань Позичальника приймає в іпотеку вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 1040,2 кв. м.

Додатково між ЗАТ КБ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Іпотекодатель) та ПП «Байт» (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки від 03.03.2008 № 030308-іп, предметом іпотеки за яким є вищевказане нежитлове приміщення.

В зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 16.06.2009 вчинено виконавчий напис, на виконання якого 20.07.2011 Державним відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Приватним нотаріусом Криворізького міського управління юстиції 20.07.2011 зареєстровано право власності на зазначене нежитлове приміщення за Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Згідно з меморіальними ордерами від 22.02.2011 Банком прийнято на баланс вказане нежитлове приміщення.

Відповідно до акту приймання-передачі 04.04.2012 об'єкт нерухомого майна переданий від Приватного підприємства «Байт» Публічному акціонерному товариству «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». При цьому ПП «Байт» при передачі заставного майна не виписав податкову накладну.

На виконання вимог Податкового кодексу України ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 09серпня 2012 року звернувся до ПП «Байт» про надання податкової накладної, а 10 жовтня 2012 року - до Південної МДПІ в м. Кривому Розі - про сприяння в отриманні такої податкової накладної.

В грудні 2012 року позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року зі скаргою на бездіяльність постачальника щодо видачі податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в повній мірі виконані вимоги статті 201 Податкового кодексу України в частині отримання податкової накладної та включення відповідної суми до податкового кредиту, адже з аналізу вказаної норми права випливає, що закон пов'язує право платника податку на включення суми ПДВ до податкового кредиту в разі відмови постачальника від видачі податкової накладної, із вчиненням певних дій - звернення до постачальника з відповідною вимогою та, в разі відмови в її задоволенні, подання скарги до податкового органу на таку бездіяльність.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що закон не встановлює чіткі строки вчинення таких дій, обмежуючись терміном «звітний податковий період».

Статтею 202 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Суд апеляційної інстанції встановив, податковий орган не спростував, що податкові декларації з ПДВ подаються ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» щомісячно, тобто з дотриманням вимог ст. 202 ПК України.

За правилами ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Позивачем доведено, що на час подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року, так само як і на час вирішення даного адміністративного спору в суді, об'єкт нерухомості банком не відчужений, що дає право останньому на включення до податкового кредиту суму ПДВ.

Законодавча неврегульованість чіткого механізму отримання податкової накладної від постачальника в разі його відмови від вчинення таких дій в розрізі терміну, покладає обов'язок на податковий орган при прийнятті рішення застосовувати приписи статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що позивач добросовісно виконав приписи Податкового кодексу України в частині отримання податкової накладної та включення суми ПДВ до податкового кредиту, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення носять протиправний характер.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року в адміністративній справі № 804/10612/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 09 грудня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова