Ухвала суду № 35843443, 03.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" грудня 2013 р. Справа № 5023/2873/11

вх. № 2873/11

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю сторін:

пр-к ПАТ "Укрсоцбанк" - Темнюкова М.І. (дов. від 20.11.13 р.), скаржник,

ліквідатор - Стєбєлєв А.М.

арбітражний керуючий - Безпалий С.О. (свід. НОМЕР_1 від 26.02.13 р.)

Розглянувши скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора та клопотання ліквідатора про розподіл коштів

по справі за заявою ФОП ОСОБА_4, м. Харків

до ФОП ОСОБА_4, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду від 18.05.11 ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М., якого суд зобов'язав виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 17.10.13 р. було відкладено розгляд скарги на дії ліквідатора та звіту ліквідатора, зобов'язавши ліквідатора надати суду відзив на скаргу ПАТ "Укрсоцбанк".

В своїй скарзі та уточненнях до скарги ПАТ "Укрсоцбанк" зазначає, що при продажу майна (квартира АДРЕСА_1) порушені інтереси кредитора-скаржника, письмово не повідомлено кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна, отже ліквідатором не було дотримано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) при процедурі продажу майна, не отримано згоди на продаж майна, що знаходиться в іпотеці у відповідності до вимог Закону України "Про іпотеку", що передбачає його недійсність, в зв'язку з чим просить суд усунути ліквідатора Стєбєлєва А.М. від виконання обов'язків ліквідатора по справі та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Безпалого С.О.

На виконання вимог ухвали суду, ліквідатором надано суду відзив на скаргу, в якому зазначає, що ним виконані всі необхідні дії, які передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому ліквідатор вважає, що скарга банка є необгрунтованою. Крім того, ліквідатор вважає, що відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець не визначив строку до якого арбітражний керуючий зобов'язаний повідомити кредитора про продаж майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, скаржника, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні скарги банку, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 18.05.2011 р. ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України визначено, що господарські суду розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначене вище говорить про те, що форма здійснення (проведення) судового процесу у справі про банкрутство суттєво відрізняється від судового процесу, яке відбувається у позовному провадженні. Основна мета провадження у справі про банкрутство - є відновлення платоспроможності боржника та задоволення сукупного кола його кредиторів, яке передбачає послідовне виконання сторонами та учасниками процесу, арбітражним керуючим обов'язків, що визначені та передбачені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). А крім того, порядок провадження у справі про банкрутство, що визначений нормами Закону про банкрутство, передбачає, що наявність прав у кредиторів повинно узгоджуватися з положеннями тієї чи іншої процедури банкрутства та враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство окремих суб'єктів підприємницької діяльності.

Вищевказане говорить про те, що після винесення постанови про визнання боржника фізичної особи-підприємця банкрутом, призначений судом ліквідатор здійснює ліквідаційну процедури у порядку ст.ст. 22-32 Закону про банкрутство з урахуванням особливостей проведення ліквідаційної процедури відносно ФОП, що передбачено ст.ст. 47-49 цього Закону.

Згідно з ст. 5 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В своїй скарзі банк посилається на те, що ліквідатором в порушення приписів ст.ст. 58, 61 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р. було продане вищевказане нерухоме майно. Проте згідно з розділом Х ч.1 п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону від 22.12.2011р. за № 4212, зазначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Крім того, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.

Постанова господарського суду Харківської області про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури була прийнята судом 18.05.2011 року до набрання чинності Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р.

Згідно з п. 40 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013р. за № 01-06/606/2013 визначено, що розпочата до набрання чинності законом процедура продажу майна боржника повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013р. було здійснено публікацію оголошення про продаж майна. Зазначений факт був підтверджений та визначений в Постанові Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. (лист 6 цієї постанови) по справі №5023/7801/11, в якій зазначено про необхідність завершення ліквідаційної процедури за правилами, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом» в попередній редакції. В зв'язку з чим посилання скаржника на порушення ліквідатором при продажу нерухомого майна вимог ст.ст. 58, 61 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011р. є необґрунтованим.

Як свідчать матеріали справи, у порядку ст. 29 Закону про банкрутство ліквідатором в особі арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. було здійснена оцінка вищевказаного нерухомого майна банкрута. На підставі угоди про виконання робіт з незалежної оцінки майна за № б/н від 20.12.12 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП "Центр оцінки та юридичної допомоги" був виготовлений звіт про незалежну оцінку зазначеного майна, ліквідаційна вартість майна склала 96600,00 грн.

22.12.2012 р. ліквідатором в особі арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. було укладено договір-доручення №22/12-12 про проведення аукціону з продажу вищезазначеного майна банкрута з членом Товарної біржі "Міжнародна товарна біржа" ТОВ "Плутос 2012". Початкова ціна визначена згідно звіту про незалежну оцінку майна від 20.12.2012 р. становить 96600,00 грн.

Товарною біржею "Міжнародна товарна біржа" за заявою ліквідатора Стєбєлєва А.М. здійснені заходи у відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції із змінами та доповненнями від 1992р. та положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) в редакції від 13.01.2012р. було організовано та проведено аукціон з продажу нерухомого майна, а саме:

- призначено проведення аукціону на 29.01.2013 р., розміщено оголошення про проведення аукціону в бюлетені "Міжнародної товарної біржі" від 22.12.2012 р., організовано прийом заявок від зацікавлених осіб.

29.01.2013 р. відбувся аукціон з продажу майна банкрута. Переможцем аукціону став ПП "Купець ПРО", який придбав квартиру АДРЕСА_1, про що складений протокол № 1 проведення аукціону від 29.01.2013 р.

06.02.2013 р. між ліквідатором арбітражним керуючим Стєбєлєвим А.М. та покупцем ПП "Купець ПРО" укладено нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що відповідає приписам п.10 ст. 30 Закону про банкрутство.

Щодо твердження представника банку про те, що ліквідатором в порушення вимог ст. 3-1 Закону про банкрутство не було заздалегідь повідомлено про час, місце та умови продажу заставного майна, суд зазначає наступне. Дійсно, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, законодавець не визначив строку до якого ліквідатор повинен повідомляти заставного кредитора. Як свідчать матеріали справи, ліквідатор листом повідомив заставного кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» про час, місце та умови проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута ФОП ОСОБА_4, яке отримане адресатом 28.01.2013 р. за вх. №67/2170.

ПАТ "Укрсоцбанк" надав суду уточнення до заяви, в якій зазначає, що ліквідатор Стєбєлєв А.М. реалізував майно без згоди іпотекодержателя, що є підставою визнання правочину недійсним згідно ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Проте, положенням Закону про банкрутство згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, не передбачено. Про це також зазначається у Постанові Верховного суду України від 26.06.2013 р. у справі №6-58цс13.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що скарга ПАТ «Укрсоцбанк» на дії ліквідатора є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ПАТ "Укрсоцбанк" у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

2. Відкласти розгляд звіту та клопотання ліквідатора про розподіл коштів на 17 грудня 2013 р. о 15:45 год. (Держпром, 8-й під., 1-й пов., к. 111).

3. Зобов'язати ліквідатора надати суду уточнення до клопотання про розподіл коштів.

4. Явку в судове засідання ліквідатора визнати обов'язковою.

5. Ухвалу направити ліквідатору, скаржнику, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, банкруту.

Суддя Міньковський С.В.