Рішення № 357318, 22.12.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.12.06 Справа№ 4/2335-30/152

За позовом: cуб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: Миколаївська виправна колонія № 50

Суддя Н.Мороз

Сума 19920 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2-предст.

від відповідача -н/з

 Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.12.2006р.

 Суть спору:

Позовні вимоги заявлено cуб”єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, м. Львів до Миколаївської виправної колонії № 50 про стягнення 19920 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 02.11.2006 р. призначив розгляд справи на 15.11.2006 р.

З метою повного та всестороннього з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладався ухвалами суду.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.12.2006р. з”явився, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився (хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання), вимог ухвал суду від 15.11.2006р.,30.11.2006р,13.12.2006р. не виконав.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

  Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 19920 грн., що підтверджено накладними та довіреностями на отримання товару (в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов”язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст.530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу НОМЕР_1 яка залишена останнім без відповіді і задоволення.

В силу ст.193 ГК України, господарські зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Проте, слід зазначити, відповідачем належним чином договірні зобов"язання не виконано, а саме оплату за отриманий товар не проведено. Сума заборгованості становить 19920 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за поставлений товар, підписаний сторонами (в матеріалах справи).

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення зобов”язання боржником, що в свою чергу є підставою для задоволення суми основного боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

 Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11,509,530,638,639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33, 43, 47,49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Миколаївської виправної колонії №50, с.Заклад, Миколаївський р-н (р/р 35221006000140 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 14316971) на користь суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р ІНФОРМАЦІЯ_1 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_3)-19920 грн. боргу, 199,20 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 168,92 грн. Довідку видати.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.