Рішення № 357319, 22.12.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.12.06 Справа№ 4/2334-30/153

За позовом: ТзОВ „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода

До відповідача: Дрогобицька виправна колонія №40

Суддя Н.Мороз

Сума 17908,15 грн.

Представники:

від позивача - Писаренко К.Ю-предст.

від відповідача -н/з

 Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.12.2006р.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода до Дрогобицької виправної колонії №40 про стягнення 17908,15 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 02.11.2006 р. призначив розгляд справи на 15.11.2006 р.

З метою повного та всестороннього з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладався ухвалами суду.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.12.2006р. з”явився, усно уточнив суму заборгованості, просить стягнути з відповідача 17368,11 грн. Позов підтримав у відповідності до уточнення.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився (хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання), вимог ухвал суду від 15.11.2006р.,30.11.2006р,13.12.2006р. не виконав. Проте, скерував на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв”язку з відпусткою юрисконсульта. Однак, дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки поданих позивачем доказів є достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивачем здійснено відповідачу поставку товару (капуста, помідори, морква, буряк) на загальну суму 38334,65 грн., що підтверджено накладними № 7 від 08.10.2005р.,№31-33 від 26.10.2005р., №28 від 19.10.2005р., №30 від 21.10.2005р.,№29 від 20.10.2005р., №34 від 28.10.2005р. та довіреностями на отримання товару ЯКЮ №822769 від 07.10.2005р., №ЯКЮ №822770 від 19.10.2005р. (в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.

Слід зазначити, що з моменту отримання товару та враховуючи характер товару відповідач зобов”язаний був сплатити кошти за отриманий товар виходячи з принципу добросовісності; відповідач не заперечив факт отримання товару, оскільки оплату провів частково, в сумі 20966,54 грн. (банківські виписки в матеріалах справи), відтак сума основного боргу становить 17368,11 грн.

В силу ст.193 ГК України, господарські зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

 За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення зобов”язання боржником, що в свою чергу є підставою для задоволення суми основного боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

 Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення, відповідно до уточнення.

 Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

 Керуючись ст.11,509,638 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33, 43,47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дрогобицької виправної колонії №40, м. Дрогобич, вул.Трускавецька,77 (р/р 35225001000442 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 08563918) на користь ТзОВ „Ганна-Марія”, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, вул.ДК-9км., (р/р 260083622 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ-31001601) - 17368,11 грн. основного боргу, 173,68 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 27,48 грн. Довідку видати.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.