Рішення № 35697509, 26.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/2834/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь до відповідача-1: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ про: стягнення 39850грн.17коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -- Команов В.В. за довіреністю № 09/69 від03.01.2013р.;

від Відповідача 1: - не з'явився;

від Відповідача 2: Будянський О.Ю. за довіреністю №14-82д від 17.06.2013р.;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення з відповідачів пропорційно ступеню їх вини збитків у розмірі 18918,90грн., які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу (антрацит), відправленого у напіввагонах №№55618367, 55841944, 55329114 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" за груповою залізничною накладною №48459754.

Заявою від 28.05.2013 №09/23 позивач виклав остаточні позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідачів 39850,11грн., а саме: 17759,85грн. - з Державного підприємства "Донецька залізниця" та 22090,32грн. - з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит".

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. (суддя Матюхін В.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" в дохід державного бюджету України 1 700,00грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону у справі, на підставі п.5 ст.83 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. були скасовані в частині відмови в задоволенні позовних вимог відносно ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", а справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області. В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. залишено без змін.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи (частина перша статті 111-12 ГПК України).

Суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав про те, що посилання судів попередніх інстанцій на те, що відшкодування збитків у разі відсутності вини перевізника можливе лише за договором постачання за рахунок постачальника, - суперечить приписам ст.54 ГПК, згідно з якою позивач сам визначає відповідачів, підстави позову та законодавство, на підставі якого подається позов. Вищий господарський суд України також зазначив, що вантажоодержувач за залізничною накладною має певні права та обов'язки як перед перевізником - залізницею, так і відносно вантажовідправника, який за приписами статті 24 Статуту залізниць несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

За приписами постанови від 04.09.2013р., під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Розпорядженням від 23.09.2013р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/2834/2013р., за результатами якого для розгляду вказаної справи призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою суду від 23.09.2013р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 15.10.2013р.

14.10.2013р. відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, у якому посилається на відсутність договірних відносин з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", а також те, що відповідно до ст. 942 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

15.10.2013р. позивач надав письмові пояснення, за змістом яких вважає, що оскільки немає вини перевізника, відповідальність за нестачу продукції за договором перевезення зобов'язаний нести вантажовідправник.

15.10.2013р. відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог до Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки вина залізниці за недостачу вантажу відсутня.

Ухвалою від 15.10.2013р. за клопотанням позивача суд відповідно до ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи, відклав розгляд справи на 26.11.2013р.

14.11.2013р. позивач надав заперечення на відзив ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", у яких зазначив, що судами першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлена відсутність вини перевізника у нестачі спірного вантажу, наголошує на тому, що підставою позовної заяви є договір перевезення, укладений між відповідачами на користь третьої особи - одержувача, з огляду на ст. 24 Статуту залізниць України вважає, що відповідальність повинен нести вантажовідправник.

Представник позивача у судове засідання 26.11.2013р. з'явився, просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ суму збитків у розмірі 22090грн. 32коп.

Представник відповідача-1 у судове засідання 26.11.2013р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача-2 у судове засідання 26.11.2013р. з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених письмово.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Ухвалою суду від 15.10.2013р. явка представників відповідача-1 у судове засідання 26.11.2013р. не була визнана обов'язковою.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу відсутність представника відповідача 1 за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010р. Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг" (Постачальник) уклали договір поставки №ДУК-01/10-42р/4521 вугільної продукції - "вугілля", за марочним складом, цінами та у кількості, зазначених в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

03.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагонах №55618367, №55841944, №55329114 за залізничною накладною на групу вагонів №48459754 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані, вантаж ущільнений і маркований вапном.

Згідно даних накладної вага у вагоні: № 55618367 нетто - 70 000кг., брутто - не зазначено, тара - 23 700кг.; у вагоні № 55841944 нетто - 70 000кг., брутто - не зазначено, тара -23 800кг.; № 55329114 нетто - 70 000кг., брутто - не зазначено, тара -23 500кг.

Спірні вагони прибули на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 05.11.2012р., де на підставі ст.52 Статуту залізниць України залізницею здійснена перевірка маси вантажу, за результатами якої складені комерційні акти БН№699986/503 від 06.11.2012р., БН№699987/504 від 06.11.2012р., БН№699988/505 від 06.11.2012р., які підписані та скріплені уповноваженими представниками залізниці та вантажоодержувача.

Згідно даних вказаних комерційних актів вагони в технічному відношенні справні, люка і двері в вагонах справні і зачинені, навантаження нижче бортів на 300-400мм, поверхня вантажу розрівняна і ущільнена, проглядається слабе маркування вапном, маркування не порушене, заглиблень немає, нестача вантажу складає 6100кг, 6250кг, 7600кг проти даних залізничної накладної.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2013р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р., в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Донецька залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" відмовлено в повному обсязі.

Встановивши факт того, що дані комерційних актів не містять відомостей щодо втрати або розкрадання вантажу під час його перевезення, господарський суд Донецької області у рішенні від 10.06.2013р., з яким погодилися Донецький апеляційний господарський суд в постанові від 17.07.2013р. та Вищий господарський суд України в постанові від 04.09.2013р., дійшов висновку щодо відсутні підстав для стягнення вартості недостачі з перевізника, у зв'язку з чим і було відмовлено у задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Донецька залізниця".

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нестача виникла не з договору перевезення, а з неналежного виконання договору постачання, стороною якого не є відправник вантажу, а відтак вимоги вантажоодержувача до вантажовідправника є безпідставними. Таким чином, суди дійшли висновку, що Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургіний комбінат ім. Ілліча" вимагає відшкодування збитків від незобов'язаної сторони - Товариства з обмеженою відповідальності "ДТЕК Свердловантрацит", з яким у нього не існує жодних договірних відносин. З таким висновком не погодилася колегія суддів Вищого господарського суду України.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. скасовані в частині відмови в задоволенні позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ, справу №905/2834/13 в зазначеній частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області. В решті постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. залишена без змін.

Оскільки судові акти в даній справі в частині позовних вимог до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк були предметом касаційного перегляду, за наслідками якого вказані судові рішення залишені без змін, відсутні підстави під час даного провадження розглядати позовні вимоги до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк.

Таким чином, з урахуванням приписів постанови Вищого господарського суду України від 04.09.2013р., які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, розглядаються позовні вимоги в частині правомірності стягнення з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ збитків у розмірі 22090грн. 32коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-2, враховуючи наступне:

У відповідності із ст.908 Цивільного кодексу, 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтями 909 Цивільного кодексу, ст.307 Господарського кодексу України, ст.22 Статуту залізниць України встановлено, що договір перевезення укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої особи-вантажоодержувача; за цим договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа - залізничної накладної.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

На цих підставах наявна у матеріалах справи групова залізнична накладна №48459754 свідчить про укладення між вантажовідправником ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та перевізником ДП «Донецька залізниця» договору перевезення вугілля у трьох вагонах на користь позивача - вантажоодержувача ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Відтак, вантажоодержувач за залізничною накладною має певні права та обов'язки як перед перевізником - залізницею, так і відносно вантажовідправника, який за приписами статті 24 Статуту залізниць несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Суд приймає до уваги, що вищевказана залізнична накладна свідчить про те, що завантаження вантажу здійснювалося вантажовідправником, а відповідно до вимог ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. У ст.31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов.

Відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать про те, що вантажовідправником вантаж розміщений та закріплений відповідно СМГС Гл.1 п.4.1, п.4,3,п.8 прил.14, вантаж маркований вапном і ущільнений. Отже, вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення як ущільнення вугілля, маркування вантажу. Вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення без жодних зауважень щодо неправильного завантаження цього вантажу.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, за заявою вантажоодержувача на підставі ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено перевірку маси вантажу, за результатами якої виявлено недостачу вантажу у вагоні № 55618367 в кількості 6100кг, у вагоні № 55841944 в кількості 6250кг, у вагоні 55329114 в кількості 7600кг, а також встановлено, що маркування вантажу не порушено, вагони у технічно справному стані, люка і двері в вагонах справні і зачинені, поверхня вантажу розрівняна і ущільнена, заглиблень немає, про що на станції призначення складені комерційні акти БН№699986/503 від 06.11.2012р., БН№699987/504 від 06.11.2012р., БН№699988/505 від 06.11.2012р., які підписані та скріплені уповноваженими представниками залізниці та вантажоодержувача.

Ці факти встановлені рішенням суду у цій справі від 10.06.2013р. і додатковому доведенню не підлягають згідно ст. 35 ГПК України.

У залізничній накладній станція зробила відмітку про складення комерційних актів.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 (перевізника) суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції та касаційної інстанції виходив з того, що обставини комерційних актів свідчать про те, що вантаж, який завантажений засобами відправника на станцію призначення прибув у технічно справному стані, за відсутністю ознак втрати вантажу, а отже відповідно до вимог ст.111 Статуту залізниць України, згідно з якою, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення, відсутні підстави для покладення відповідальності за недостачу вантажу у напіввагонах №№55618367, 55841944, 55329114 на Державне підприємство "Донецька залізниця".

За таких обставин, виходячи із ст.24 Статуту залізниць України, згідно з якою вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у спірних вагонах слід покласти на вантажовідправника (відповідач-2).

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на те, що між позивачем і ним відсутні договірні відносини щодо поставки вугілля, а тому і підстави для відповідальності вантажовідправника також відсутні, господарський суд до уваги не приймає, оскільки підставою позовних вимог у даному позові є неналежне виконання договору перевезення, який укладений між відповідачем-2 (відправником) та відповідачем -1 (перевізником) на користь позивача, а не договір поставки, який укладений між позивачем (покупець) і ТОВ "Метінвест холдінг" (постачальник).

Такої ж самої правової позиції дотримується Вищий господарський суд у своїй постанові від 28.07.2011р. по справі № 10/179-10-4651.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах якщо в тому числі вантажі здані до перевезення у вологому стані (п. 27 Правил видачі вантажів).

Враховуючи, що відповідно до накладної №48459754 вантаж переданий до перевезення у вологому стані, відповідальна недостача у спірних вагонах загалом складає 15,75тон.

Згідно розрахунку, що міститься в заяві №09/23 від 28.05.2013р., вартість недостачі, яку позивач просить стягнути з відповідача-2, розрахована з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, виходячи із вартості вантажу на підставі рахунка-фактури №СФ-161117 від 06.11.2012р. ТОВ "Метінвест холдінг" та складає 22090грн. 32коп. Судом встановлено, що розрахунок позовних вимог до відповідача -2 є арифметично вірним.

Згідно рахунка-фактури №СФ-161117 від 06.11.2012р. ТОВ "Метінвест холдінг" вартість однієї тони вугілля марки АМ 13-25 (з приплатами і знижками) складає 1402грн. 56коп. з ПДВ.

Згідно з рахунком-фактурою №1992 від 03.11.2012р. вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", виставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" та акту приймання-передачі вугільної продукції від 03.11.2012р. ціна однієї тони вугілля марки АМ 13-25 (з приплатами і знижками) становить 1127,61грн. з ПДВ.

Як свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 8667 від 27.03.2013р. позивач перерахував ТОВ "Метінвест холдінг" грошові кошти у сумі 10000000грн. 00коп. за договором №ДУК-01/10-42р/4521 від 07.09.2010р., згідно реєстру рахунків. Реєстр рахунків також наданий суду позивачем.

При цьому виходячи з того, що вимогами ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України передбачено обмежену відповідальність за недостачу вантажу лише залізниці, а не вантажовідправника, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача до відповідача-2 в повному обсязі, виходячи із вартості вугілля в сумі 1402грн. 56коп. за 1 тону, яка визначена позивачем на підставі рахунку СФ-161117 від 06.11.2012р., виставленого ТОВ "Метінвест холдінг" за умовами п. 4.5. договору поставки №ДУК-01/10-42р/4521 від 07.09.2010р., який укладений між ТОВ "Метінвест холдінг" (постачальник) і ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(покупець).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача-2.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 6, 24, 127, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ про стягнення збитків у розмірі 22090грн.32коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (94800, Луганська область, м.Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 37596090) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) збитки у розмірі 22090грн.32коп. та судовий збір у розмірі 1720грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено і підписано 29.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова