Рішення № 35550182, 26.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/6061/12 22-ц/774/2456/К/13

Справа № 411/6061/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/2456/К/13 суддя Ткаченко С.В.

Категорія - 27 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Остапенко В.О., Турік В.П.

при секретарі: Бевзі М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 січня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Особи, що беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представник позивача Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - Левченко Юрій Валентинович, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 09 листопада 2007 року між ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредитної лінії № 091107-UAH, відповідно до якого ОСОБА_2 було відкрито кредитну лінію у сумі 612 116,56 грн. під 17% річних.

В забезпечення кредитного договору було укладено договір іпотеки, АДРЕСА_1.

Оскільки боржником ОСОБА_2 зобов`язання належним чином не виконується, утворилась заборгованість за кредитним договором.

Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за рахунок реалізації якого задовольнити вимоги ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у сумі 952 042,33 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_9 помер.

07 листопада 2012 року позивач ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» уточнив позовні вимоги та, зазначивши відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2, просив суд: в рахунок погашення заборгованості у розмірі 184 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за позивачем.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 січня 2013 року позов ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» задоволено.

З метою часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 184 000,00 грн. перед ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за Договором про надання кредитної лінії № 091107- UAH від 09.11.2007року заборгованість за яким складе 952 042,33 грн. за період з 06.09.2010 р. по 31.03.2012 року, що складається з: несплачена частка кредиту у сумі 612 116, 56 гри.; несплачені відсотки за період з 06.09.2010 р. по 31.03.2012 року у сумі 260 724,42 грн.; пеня за несвоєчасне погашення часток кредиту за період з 31.03.2011 р. по 31.03.2012 року у сумі 55 131,31 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту за період з 31.03.2011 р. по 31.03.2012 року у сумі 24 070,04 грн., звернуто стягнення шляхом -визнання права власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 091107-іп, посвідченим 09 листопада 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 4844, а саме на: чотирьохкімнатну квартиру розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцям на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-1586 від 17.04.2006 року, та зареєстрована Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» відповідно до Витягу про реєстрацію права власності № 10640087 від 16.05.2006 року, реєстровий номер № 4976822.

Визнано за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 091107-іп, посвідченим 09 листопада 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 4844, а саме на: чотирьохкімнатну квартиру розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцям на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-1586 від 17.04.2006 року, та зареєстрована Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» відповідно до Витягу про реєстрацію права власності № 10640087 від 16.05.2006 року, реєстровий номер № 4976822 за ринковою вартістю 184 000,00 гривень, без урахуванням ПДВ.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» судовий збір у розмірі 3 326,30 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В порушення вимог ст. 1282 ЦК України, при зверненні стягнення на предмет іпотеки, суд не врахував, що іпотекодавець ОСОБА_9 помер та не перевірив вартість спадкового майна, яке прийняла відповідачка ОСОБА_6, тобто не визначився з межами відповідальності останньої.

Зважаючи на те, що квартира, передана в іпотеку, є спільним сумісним майном ОСОБА_6 та ОСОБА_9, суд повинен був звернути стягнення лише на частину майна, одержану у порядку спадкування від іпотекодавця.

Сума заборгованості визначена судом з порушеннями положень ст.ст. 1219, 608 ЦК України, адже заборгованість по процентам та пені нарахована за період з 06.09.2010р. по 31.03.2012 року, тобто після смерті іпотекодавця.

Суд не перевірив, чи було ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» дотримано процедуру досудового врегулювання спору у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та передчасно задовольнив позовні вимоги.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - Левченка Ю.В., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.528 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 09 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредитної лінії № 091107-UAH, за яким позивач надав відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 612 116,56 грн. на споживчі цілі за сплатою за користування кредитними коштами 17% річних в порядку і умовах визначених у Додатку до цього Договору з остаточним терміном погашення кредиту 08.11.2012 року (а.с. 27-36).

При цьому, сторони у п. 9.1. цього Договору погодились між собою, що строк його дії в частині невиконаних зобов'язань позичальника ОСОБА_2 становить до повного та належного їх виконання (а.с. 30).

Згідно п. 1.4. цього Договору у разі порушення п. 4.3. цього Договору (строки повернення кредитних коштів) плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення Кредиту (його частини) згідно цього Договору і до дня фактичного повернення Кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 34% річних. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим Договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою.

09 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та ОСОБА_9, ОСОБА_6, від імені та в інтересах яких на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяла ОСОБА_11, укладено договір іпотеки, за яким останні надали в іпотеку нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцям на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-1586 від 17.04.2006 року,та зареєстрована Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»відповідно до Витягу про реєстрацію права власності № 10640087 від 16.05.2006 року, реєстровий номер № 4976822, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором про надання кредитної лінії № 091107-UAH. (а.с. 40-44).

Розділом 5 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель (ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Позивальником (ОСОБА_2) умов кредитного договору.

Станом на 31.03.2012р. ОСОБА_2 допустила заборгованість за кредитним договором за період з 06.09.2010 р. по 31.03.2012 року у загальні сумі 952 042,33 грн., що складається з: несплаченої частки кредиту у сумі 612 116, 56 гри.; несплачених відсотків за період з 06.09.2010 р. по 31.03.2012 року у сумі 260 724,42 грн.; пені за несвоєчасне погашення часток кредиту за період з 31.03.2011 р. по 31.03.2012 року у сумі 55 131,31 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту за період з 31.03.2011 р. по 31.03.2012 року у сумі 24 070,04 грн., та у добровільному порядку її не погашає.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» послався на наведені вище обставини та просив суд у рахунок погашення заборгованості в межах ринкової вартості предмета іпотеки звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_2 та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Судом враховано вимоги ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», перевірено і досліджено питання вартості предмета іпотеки, встановлено його початкову ціну, вирішено питання щодо зазначення у судовому рішенні інших обставин, визначених у цій статті, та ухвалено законне рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає.

Так, укладаючи 09.11.2007 року договір іпотеки, сторони домовилися про набуття, зміну або припинення своїх прав та обов'язків, закріпивши їх в договорі, який ними підписано (а.с. 40-44).

Підписавши вказаний договір ОСОБА_9 та ОСОБА_6, від імені та в інтересах яких діяла ОСОБА_11 погодилися із його змістом, в тому числі й зі змістом п.п. 5.1., 5.2., 7.2. щодо права Банку звернути стягнення на предмет іпотеки та визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Оскільки, відповідно до принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формулюють його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про захист порушених прав позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі (а не у певній його частині) у зв'язку зі смертю іпотекодавця ОСОБА_9 колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та ОСОБА_9, ОСОБА_6, від імені та в інтересах яких на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяла ОСОБА_11, укладено договір іпотеки, за яким останні в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором про надання кредитної лінії № 091107-UAH надали в іпотеку нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 16011789 від 21.09.2007 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-1586 від 17.04.2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_9, про що внесено запис № 213 в книзі 177п-213 (а.с. 57).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер (а.с. 81,82).

Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняла його дружина ОСОБА_6 (а.с. 79).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, статтею 1219 ЦК України надано вичерпний перелік прав та обов'язків, які не входять до спадщини. Зокрема: особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право на членство в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу, якими є зобов'язання, нерозривно пов'язані з особою померлого і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Проте, якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є від'ємним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником від відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкоємця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою (п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року).

Таким чином, до спадкоємця ОСОБА_9 - дружини ОСОБА_6 покладено відповідальність за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки в разі порушення зобов'язання боржником ОСОБА_2

Згідно висновку №0604.3/12 від 09.04.2012р., який сторонами не оспорюється, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 184 000, 00 грн. і саме в такому обсязі може бути покладено відповідальність на спадкоємців іпотекодавця.

Зважаючи на те, що квартиру АДРЕСА_1 було передано в іпотеку її співвласниками ОСОБА_9 та ОСОБА_6, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 у тому числі й на його частину предмету іпотеки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог стягувача у розмірі ринкової вартості предмета іпотеки, а не в межах загальної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором.

Відхиляються колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що судом не перевірено, чи було ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» дотримано процедуру досудового врегулювання спору у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та передчасно задоволено позовні вимоги.

Так, згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Отже, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України (п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 20.04.2012 року у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» було направлено божнику ОСОБА_2 та іпотекодавцям ОСОБА_9 і ОСОБА_6 вимоги про погашення заборгованості в 30-денний строк, а у разі невиконання вимог Банку попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 45-53).

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції, в порядку розподілу судових витрат допустив їх солідарне стягнення, що діючим законодавством не передбачено.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в частині порядку розподілу судових витрат, стягнувши з відповідачів у рівних частинах судові витрати понесені позивачем ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» при зверненні до суду з позовною заявою, які складаються з судового збору у розмірі 3 219,00 грн. (а.с.1) та 107,30 грн. (а.с. 67), а всього 3 326,30 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 січня 2013 року в частині стягнутих судових витрат змінити, зазначивши, що судовий збір у розмірі 3 326 (три тисячі триста двадцять шість) гривень 30 (тридцять) копійок стягується з ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у рівних частинах.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: