Рішення № 35525216, 12.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1301/49/12 Головуючий у 1 інстанції: Пещук Р.Й.

Провадження № 22-ц/783/6154/13 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Гірник Т.А., Павлишина О.Ф.

секретаря Мариняк О.І.

з участю відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 01 березня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,-

встановила:

В січні 2012 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом в суд до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №11213071000, укладеним 12.10.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до умов вищезазначеного договору споживчого кредиту відповідачу надано кредит у сумі 15 000 дол. США, що еквівалентно 73801,50 грн. під 15,5 % річних, з датою остаточного погашення 12.10.2018 року. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 36 від 14.10.2008 року. В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором 13.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого виступило нерухоме майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 Крім цього, між позивачем та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_4 укладено договори поруки від 13.10.2008 року, згідно, яких останні несуть солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_2 за його зобов»язаннями.

Відповідач за кредитним договором зобов»язань не виконав, тому позивач звернувся з позовом в суд в про стягнення заборгованості.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113) борг за кредитним договором № 11213071000 від 13.10.2008 року у сумі 106127,04 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р 2909401006) по 355 грн. 42 коп. оплаченого позивачем судового збору.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 01.03.2012 року оскаржив ОСОБА_2

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки ухвалене без належних на те правових підстав, заборгованості за кредитним договором № 11213071000 на день ухвалення рішення не було.

Про існування вказаної справи та ухвалення рішення йому нічого не було відомо так, як судові повістки на його адресу не надходили.

На даний час сплачує необхідні платежі, а відтак, заборгованість на час подання апеляційної скарги відсутня.

Звернув увагу на вимоги п. 10 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", відповідно до якого кредитодавець за договором про надання споживчого кредиту одержує право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати кого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, лише у разі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці.

Згідно п. 5.2. Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ "УкрСиббанк" у разі застосування Банком права, передбаченого п. 5.1.2 Розділу І Правил, порядок повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним: Банк повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за Договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або кур"єром за адресою Позичальника.

Жодних повідомлень, вимог про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту, на його адресу не надходило.

Просить суд скасувати рішення міського суду та ухвалити нове, яким у позовних вимогах відмовити.

В поданому представником ПАТ «УкрСиббанк» Романовою Ю.Л. запереченні на апеляційну скаргу зазначено, що твердження апелянта щодо відсутності заборгованості на день ухвалення рішення є голослівними, оскільки спростовуються довідкою-розрахунком заборгованості за спірним договором. Апелянтом викладено п. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції Закону від 22.09.2011 року, однак такий почав діяти лише з 26.05.2012 року, відтак до спірних правовідносин слід застосовувати положення даної статті у старій редакції, за якою кредитодавець згідно договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав та може використати таке право лише у разі затримання сплати кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Крім цього, як станом на день подання позову, так і станом на день винесення рішення в апелянта існувала прострочена заборгованість по тілу кредиту і по процентах.

Банк посилав апелянту вимоги про повернення кредитної заборгованості, повідомлення про вручення таких вимог знаходяться в матеріалах справи.

Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Бориславського міського суду Львівської області від 01 березня 2012 року - залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, в обґрунтування навели доводи, аналогічні викладеним у скарзі, додатково повідомили що п. 10 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" в редакції від 22.09.2011 року набрав чинності з 16.10.2011 року, тому підлягає застосуванню до даних правовідносин. Вважає, що станом на дату ухвалення рішення не було простроченої заборгованості по обов"язкових платежах, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просять задовольнити.

Представник позивача Ільків С.М. вимоги апеляційної скарги заперечила, в обґрунтування повідомила, що як на час звернення з позовом до суду, так і на час ухвалення рішення у відповідача ОСОБА_2 була прострочена заборгованість по обов"язкових платежах, про що надала суду розрахунок, тому банк скористався наданим йому правом звернення до суду із позовною заявою про стягнення всієї заборгованості по договору. Апеляційну скаргу просить відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.10.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_2. укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 15 000 дол. США із процентною ставкою 15,5 % річних, розмір ануїтетного платежу 250 дол. США, день його сплати 13 число кожного місяця протягом строку кредитування, кінцевий термін остаточного погашення кредитної заборгованості 12.10.2018 року (а.с. 21-24).

13.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_8, предмет іпотеки: житловий будинок у АДРЕСА_1, загальною площею 58,8 кв.м., який належить ОСОБА_5 на праві власності та земельна ділянка за цією ж адресою (а.с. 42-43).

Крім цього, між позивачем та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_4 укладено договори поруки № 233794 та № 233797 від 13.10.2008 року, згідно яких останні несуть солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_2 за його зобов»язаннями за основним договором № 11213071000 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В свою чергу, згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо в зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином виконано обов`язки за договором про надання споживчого кредиту, натомість відповідачі прострочили погашення поточних платежів за кредитом та нарахованими відсоткам, позивачем направлено відповідачам письмові вимоги про погашення грошових зобов'язань за договором та останні своїх зобов'язань не виконали.

Разом з тим, згідно із п. 3.1. Договору про надання споживчого кредиту позичальник підтверджує, що ознайомлений і погоджується із Правилами споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк", які є невід"ємною частиною Договору.

Відповідно до Розділу 6 Правил споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк» у випадку порушення Позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов»язань за Договором строком більше ніж на 30 календарних днів, невиконання Позичальником умов Договору - Банк має право дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит.

У п. 6.2 Правил визначено порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит.

В свою чергу, відповідно до п. 10 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці (в редакції Закону від 22.09.2011 року, чинна з 16.10.2011 року).

Колегія суддів вважає безпідставним покликання представника позивача на те, що п. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції Закону від 22.09.2011 року набрав чинності лише з 26.05.2012 року, оскільки зазначений Закон опублікований у газеті "Голос України" № 193 від 15.10.2011 року, відповідно набрав чинності з 16.10.2011 року.

02.03.2010 року Банк направив на адресу позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_4 вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів у зв"язку із неналежним виконанням умов Договору від 13.10.2008 року №1123071000, у якій зазначено, що станом на 02.03.2010 року за позичальником рахується перед Банком прострочений основний борг у сумі 328,60 дол. США (термін прострочення 107 днів) та запропонував позичальнику і поручителям добровільно протягом 31 календарного дня з часу отримання вимоги погасити прострочений основний борг та попередив, що в разі непогашення такої поверненню підлягає весь кредит достроково (а.с. 45-47). Вказані вимоги вручені позичальнику та боржнику 09.03.2010 року, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48).

Крім цього, 29.09.2011 року Банк направив повідомлення-вимогу на адресу ОСОБА_2 та заяву на адресу ОСОБА_5, у яких вимагав виконати зобов"язання за кредитним договором та договором поруки, а саме погасити прострочену заборгованість, яка станом на 29.09.2011 року складала 795,44 дол. США, з яких 545,81 дол. США основного боргу та 249,63 дол. США прострочені проценти, нараховані в період з 16.08.2011 року по 29.09.2011 року. Вказані повідомлення повернуті банку з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, перед зверненням з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором, банк виконав вимоги, як п. 10 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", так і вимоги Договору про надання споживчого кредиту від 13.10.2008 року та Правил споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк" щодо повідомлення про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_2 станом на 12.12.2011 року по тілу кредиту становила 634, 12 дол. США, а заборгованість всього за кредитом 13 281,79 дол. США, що еквівалентно 106120,17 грн. (а.с. 7-8).

Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо строків платежів, у зв"язку з чим підставною є вимога кредитора про повернення кредиту, процентів та сплату штрафних санкцій.

Разом з тим, у ст. 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які солідарно поручилися, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладенні кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов"язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

У такому випадку кредитор має право пред"явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником, як солідарні боржники.

Проте, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, за таких обставин оскаржуване рішення підлягає зміні в цій частині.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 01 березня 2012 року - змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113) борг за кредитним договором № 11213071000 від 13.10.2008 року у сумі 106127,04 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113) борг за кредитним договором № 11213071000 від 13.10.2008 року у сумі 106127,04 грн.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р 2909401006) 1066, 27 грн. оплаченого позивачем судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Т.А. Гірник

О.Ф. Павлишин