Рішення № 35432181, 25.11.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/3713/2012

КОПІЯ:

Справа № 200/11741/13 ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Бірюч С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 грудня 2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про надання та використання кредитних карток № 22036004319401, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa Electron» з кредитним лімітом 5 500 гривень 00 копійок та сплатою процентної ставки в розмірі 24 % річних. Відповідач зобовязався своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки та комісію у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обовязки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 14 серпня 2013 року заборгованості в сумі 7 172 гривні 53 копійки з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості, трьох відсотків річних та судових витрат, а також просив розірвати кредитний договір № 22036004319401 від 26 грудня 2006 року (а.с. а.с. 2 4).

Представник позивача у судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 43).

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи, повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовну заяву визнає, не заперечує проти її задоволення (а.с. 44).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 26 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про надання та використання кредитних карток, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa Electron» з кредитним лімітом 5 500 гривень 00 копійок, строком дії до 31 грудня 2009 року (а.с. а.с. 25 35, 38).

Дотепер відповідач не виконує свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 14 серпня 2013 року в сумі 7 172 гривні 53 копійки з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-сума несплаченої частки кредиту 3 321 гривня 01 копійка;

-заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами 3 344 гривні 89 копійок;

-сума інфляції заборгованості за користування кредитом 115 гривень 18 копійок;

-три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту 126 гривень 08 копійок;

-сума інфляційної заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом 108 гривень 59 копійка;

-три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків 156 гривень 06 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання та використання кредитних карток № 22036004319401 від 26 грудня 2006 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_2 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно частково задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 14 серпня 2013 року за укладеним договором про надання та використання кредитних карток № 22036004319401 з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних в сумі 7 171 гривня 81 копійка, оскільки суд не може прийняти до уваги вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7 172 гривні 53 копійки, так як заявлена сума боргу не відповідає доданому позивачем до матеріалів справи розрахунку.

При цьому, суд доходить висновку, що у задоволенні вимог щодо розірвання кредитного договору також необхідно відмовити, оскільки позивачем у відповідності до ст. 652 ЦК України, не було доведено сукупності та наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути, судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 74, 79, 88, 169, 197, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за договором про надання та використання кредитних карток № 22036004319401 від 26 грудня 2006 року в сумі: сума несплаченої частки кредиту 3 321 гривня 01 копійка; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами 3 344 гривні 89 копійок; сума інфляції заборгованості за користування кредитом 115 гривень 18 копійок; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту 126 гривень 08 копійок; сума інфляційної заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом 108 гривень 59 копійок; три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків 156 гривень 06 копійок, разом 7 171 гривня 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя (підпис) М.М.Бібік

З оригіналом згідно: ОСОБА_3

Голова Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Л.О.Татарчук