Рішення № 35344351, 11.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19608/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В.,

при секретарі Мисік М.А., Борисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати договір поруки № 12/14/1042 (з фізичною особою) від 21.10.2010 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ: 14305909) та ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1), припиненим.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що а забезпечення виконання умов кредитного договору № 010/14/245/1 від 18.12.2007 року (з наступними змінами) (далі за текстом - кредитний договір) , укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі за текстом - ПАТ «РБА» або відповідач) як кредитодавцем та ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» як позичальником, між ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 або позивач) та ПАТ «РБА» був укладений договір поруки № 12/14/1042 (з фізичною особою) від 21.10.2010 року (далі за текстом - договір поруки) .

Відповідно до змісту пп. 1.1., 1.2. договору поруки позивач як поручитель зобов'язався відповідати перед відповідачем як кредитором солідарно з ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» за невиконання останнім своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо несплати тіла кредиту та/або процентів за користування кредитними грошима. Таким чином вказаною порукою було забезпечено зобов'язання ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», яке виникло з кредитного договору, ву обсязі, встановленому пп. 1.1., 1.2. договору поруки згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.

Пункт 8.2. договору поруки має наступний зміст: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення його печаткою Кредитора і діє до повного виконання Кредитних зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань Поручителя за цим договором.» З огляду на зміст наведеного пункту договору поруки вбачається, що строк поруки не встановлений, а тому остання (порука) в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Таке твердження випливає з того, що відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається останній роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення - ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України.

Положеннями п. 6.1. кредитного договору зокрема, встановлено, що основана заборгованість за кредитом погашається Позичальником (ТОВ «Ніка Холдінг Інвест») на відповідний рахунок згідно Графіку погашення заборгованості, наведеному у Додатку до кредитного договору, та остаточно не пізніше останнього дня користування кредитом.

Так, з розрахунку заборгованості ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» по кредитному договору № 010/14/245/1 від 18.12.2007 року , складеного ПАТ «РБА» станом на 01.08.2012 року, вбачається, що ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» прострочило повернення частини тіла кредиту в сумі 208 766,08 дол. США, яку мала сплатити до 31.12.2011 року включно - згідно Графіку погашення заборгованості в редакції Додатку № 1 до Додаткової угоди № 010/14/245/1/10 від 27.07.2011 року до кредитного договору. Тобто з 01.01.2012 року ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» вважається таким, що прострочило (порушило) основне зобов'язання щодо повернення чергової частини кредиту, яке (зобов'язання) було забезпечено порукою від імені ОСОБА_1 При цьому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як кредитор звернулося до ОСОБА_1 як поручителя з вимогою від 18.01.2012 року про дострокове повернення кредиту, а також сплати процентів та штрафних санкцій за забезпеченим кредитним договором, але до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 як поручителя ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося тільки у серпні 2012 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Застосування вказаних положень до кредитного договору є можливим в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України. Таким чином, з дня прострочення повернення чергової частини кредиту, тобто з 01.01.2012 року, у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникло право вимагати дострокового повернення кредиту та процентів за ним, в тому числі і від поручителя як солідарного з позичальником боржника. На реалізацію вказаного права відповідачем і була направлена вимога (претензія) від 18.01.2012 року на адресу ОСОБА_1 Щодо визнання належним способом захисту позовної вимоги про визнання договору поруки припиненим, необхідно звернути увагу на таке. Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту належить, зокрема, вимога про визнання права, що під собою розуміє не тільки встановлення наявності або відсутності права, але й встановлення відсутності обов'язків. Таким чином, у разі невизнання з боку кредитора права поручителя на припинення зобов'язання, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 3 ЦПК України необхідним є наявність спору, який, в нашому випадку, полягає в невизнанні з боку кредитора права поручителя на припинення поруки згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України - підтверджується тією обставиною, що в серпні 2012 року ПАТ «РБА» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зокрема, і за цим кредитним договором. Матеріально-правовою підставою для звернення з вказаним позовом була, в тому числі, й наявність зобов'язання поруки за договором поруки № 12/14/1042 (з фізичною особою) від 21.10.2010 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Боско», ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», ТОВ "Виробниче Об'єднання «Укрфарм», ТОВ «Альфафарм», ТОВ «Фармацевтична фірма «КФК» і ТОВ «Віто-Фарм» (із змінами та доповненнями, внесених додатковою угодою №010/14/209/7 від 10.11.2009р.) було укладено Генеральну кредитну угоду №010/14/209 (надалі за текстом -«Генеральна кредитна угода»).

Згідно з умовами Генеральної кредитної угоди, Банк зобов'язувався надати Позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Генеральній кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках, що є його невід'ємними частинами. Загальний розмір основної (позичкової) заборгваності позичальника по кредитам в рамках ГКУ не повинен перевищувати суми, еквівалентної 42 500 000,00 грн. Термін користування кредитними коштами встановлювався - до 15.11.2012р. Конкретні суми кредитів, строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки, об'єкти кредитування, визначаються Сторонами окремо в Кредитних договорах, що укладаються в рамках даної Угоди.

З урахуванням додаткових угод до Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р. (№010/14/04/056 від 05.02.2008р., №010/14/04/165 від 18.04.2008р., №010/14/209/90/1 від 10.11.2008р., №010/14/209/347 від 10.02.2009р., №010/14/209/674 від 30.06.2009р., №010/14/209/6 від 01.10.2009р., №010/14/209/7 від 10.11.2009р., №010/14/209/8 від 10.02.2010р., №010/14/209/9 від 10.03.2010р., №010/14/209/10 від 04.06.2010р., №010/14/209/11 від 19.10.2010р., №010/14/209/12 від 25.11.2010р., №010/14/209/13 від 27.07.2011р., №010/14/209/14 від 21.11.2011р.), загальний розмір заборгованості Позичальників за укладеними в рамках цієї Угоди договорами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США за наступними сублімітами:

- субліміт-1 у сумі 1 859 933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності ТОВ «Боско»;

- субліміт-2 у сумі 549 916,00 дол. США - на фінансування поточної діяльності ТОВ «Боско»;

- субліміт-3 у сумі 2 100 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності ТОВ «ВО «Укрфарм»;

субліміт-4 у сумі 2 627 451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для ТОВ «Ніка Холдінг Інвест»;

- субліміт-5 у сумі 789 337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для ТОВ «Ніка Холдінг Інвест»;

- субліміт-6 у сумі 3 000 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для ТОВ «Альфафарм»;

субліміт-7 у сумі 2 692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для ТОВ «ФФ «КФК», (додаткова угода №010/14/209/12 від 25.11.2010р.).

Відповідно до Генеральної кредитної угоди, із змінами та доповненнями, встановлено наступні строки користування кредитними коштами:

- за сублімітом-1 - до 19 жовтня 2012р.;

- за сублімітом-2 - до 19 жовтня 2012р.;

- за сублімітом-3 - до 19 жовтня 2012р.;

- за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15 листопада 2012р.;

- за сублімітом-6 - до 26 жовтня 2012р.;

- за сублімітом-7 - до 26 жовтня 2012р. (Додаткова угода №010/14/209/13 від 27.07.2011р.).

На забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010/14/209 від 16.11.2007р., між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір поруки №010/14/03/286 від 19.11.2007р. із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою №010/14/03/286/1 від 31.03.2010р., відповідно до п. 1.2. якої ОСОБА_1 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання за повне виконання перед Банком боргових зобов'язань ТОВ «Боско», ТОВ «Віто-Фарм», ТОВ «Виробниче Об'єднання «Укрфарм», ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», ТОВ «Альфафарм», ТОВ «Фармацевтична фірма «КФК», які виникають або виникнуть у майбутньому з умов Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р., укладеної між Банком та Позичальниками, а також з будь-яких додаткових угод до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до Генеральної кредитної угоди Банк надає Позичальникам кредити в доларах США та в національній валюті в розмірі, що не перевищує встановлений Генеральною кредитною угодою ліміт кредитування в розмірі еквівалентному 4 770 000,00 дол. США, а Позичальники зобов'язуються повернути фактично отримані суми кредитів в валюті їх видачі, а також сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі в порядку та в строки, визначені Генеральною кредитною угодою.

Положенням п. 4.1. договору поруки встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тобто, сторонами договору поруки встановлено трирічний строк з дня виконання основного зобов'язання, після якого порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя.

29.11.2007р., в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», було укладено кредитний договір №010/14/227 із змінами та доповненнями, внесених додатковою угодою №010/14/04/058 від 05.02.2008р., додатковою угодою №010/14/227/95/1 від 10.11.2008р., додатковою угодою №010/14/227/675 від 30.06.2009р., додатковою угодою №010/14/227/4 від 30.10.2009р., додатковою угодою №010/14/227/5 від 10.11.2009р., додатковою угодою №010/14/227/6 від 10.03.2010р., додатковою угодою №010/14/227/7 від 04.06.2010р., додатковою угодою №010/14/227/8 від 19.10.2010р., додатковою угодою №010/14/227/9 від 25.11.2010р., додатковою угодою №010/14/227/10 від 27.07.2011р., додатковою угодою №010/14/227/11 від 21.11.2011р., згідно якого ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 789 337,00 дол. США для придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок, зі сплатою 10,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2012р. (згідно додаткових угод №010/14/04/058 від 05.02.2008р., №010/14/227/4 від 30.10.2009р., №010/14/227/10 від 27.07.2011р.).

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 21.10.2010р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №12/14/1041, згідно якого Позивач у даній справі зобов'язувався відповідати перед Банком солідарно з ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які виникнуть з умов кредитного договору №010/14/227 від 29.11.2007р., за умовами якого ТОВ «Хіка Холдінг Інвест» зобов'язане повернути кредит в розмірі 789 337,00 дол. США; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, в тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; сплатити пеню, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Банку, пов'язані з неналежним виконанням ТОВ «Ніка Холдінг Інвест» умов кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» зазначено наступне: якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у випадку неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Окрім того, необхідно зазначити, що з вимогою про дострокове погашення боргу до Позивача у даній справі Банк звернувся 18.01.2012р.

За захистом своїх порушених прав, Банк звернувся до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості 31.08.2012р., тобто в межах трирічного строку визначеного в договорі поруки.

Згідно з ч. 2 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вказані положення Договору відповідають вищевказаним положенням ЦК України про свободу договору.

Пунктом 7.9. оспорюваного договору поруки №12/14/1042 від 21.10.2010р. передбачено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Разом з тим, договором поруки №010/14/03/286 від 19.11.2007р., укладеного між Позивачем та Відповідачем по даній справі, визначено, що ОСОБА_1 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання за повне виконання перед Банком боргових зобов'язань, які виникають або виникнуть у майбутньому з умов Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р., укладеної між Банком та Позичальниками, а також з будь-яких додаткових угод до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 4.1. Даного Договору передбачено, що порука припиняється, якщо Кредитор в протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до Поручителя (п. 4, ст. 559 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, договором поруки встановлено строк її припинення - після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту або застосування Кредитором права на дострокове повернення заборгованості.

Пунктом 1.1. кредитного договору №010/14/245/1 від 18.12.2007р., укладеного між Банком та ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», встановлено строк виконання основного зобов'язання до 15 листопада 2012 року.

З вимогою про дострокове повне виконання зобов'язань, Банк звернувся до ОСОБА_1 - 18 січня 2012 року.

Отже, днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде - 18 січня 2012 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України - 18 січня 2015 року.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий