Ухвала суду № 34651762, 31.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/5243/13 Головуючий у 1 інстанції: Холод Р.С.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Трофімової Д.

При секретарі Бабенко Т.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором .

В позові зазначало, що відповідно до укладеного 27.12.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК», правонаступником якого є ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», та ОСОБА_4 кредитного договору № 014/840/13-110/05/290, останній отримав кредит у розмірі 37 000 доларів США, строком погашення не пізніше 25.12.2015 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом. Кредит надавався на споживчі цілі для придбання нерухомості - житлового будинку.

На виконання вимог зазначеного кредитного договору, з метою забезпечення його виконання, 27.12.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК», правонаступником якого є ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», та ОСОБА_4 було укладено договір застави нерухомого майна, предметом якого є житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, була нотаріальна посвідчена згода ОСОБА_3 від 27.12.2005 року про надання згоди чоловіку - ОСОБА_4 на купівлю будинку та передачу його в іпотеку, відповідач стверджувала, що договір купівлі-продажу будинку укладається ОСОБА_4 в інтересах їх сім'ї.

У зв'язку з непогашенням ОСОБА_4 кредитних коштів відповідно до кредитного договору, позивач звернувся до суду, і рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 04.03.2009 року позов банку було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 312 358,38 грн. Зазначене рішення третьою особою не виконане та заборгованість по кредитному договору залишається не погашеною.

Просило суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі 312 358 грн. 38 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції апелянт з посиланням на ст.ст.60-61, 65 СК України, вважає, що відповідач, дружина позичальника, несе солідарну відповідальність з боржником за зобов*язаннями по Кредитному договору.

Однак, такі доводи не грунтуються на положеннях матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 27.12.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК», правонаступником якого є ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», та ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 014/840/13-110/05/290, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 37 000 доларів США, строком погашення не пізніше 25.12.2015 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, правовідносини за цим кредитним договором склались між Акціонерним комерційним інноваційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_4, де останній взяв на себе обов*язок як позичальник повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити відсотки за користування цими коштами, врегулювано самим договором та вищенаведеними положеннями матеріального права.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору та неповерненням ОСОБА_4 кредитних коштів, позивач звернувся з позовом до суду, і рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 04.03.2009 року позов банку було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 312 358,38 грн(а/с 19).

Зазначене рішення ОСОБА_4, не виконане та заборгованість по кредитному договору залишається не погашеною.

Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» помилково вважає, що дружина боржника відповідач ОСОБА_5, відповідно до ст.541 ЦК України, несе солідарний обов*язок перед кредитором, за заборгованість за кредитним договором у розмірі 312 358,38 грн.

Суд першої інстанції, з*ясувавши всі обставини справи дійшов правильного висновку, що у відповідача відсутній обов*язок солідарної відповідальності за невиконання боржником умов кредитного договору, оскільки на ОСОБА_5, ні кредитним договором від 27.12.2005 року, а ні положення глави 71, параграф 1, 2 ЦК України, такого обов*язку не покладено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» не довів в суді належними та допустимими доказами свої позовні вимоги відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, при цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин колегія суддів дійшла думки, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції яке ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» відхилити.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: