Рішення № 34608033, 23.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої: Пнівчук О.В.

Суддів: Томин О.О., Шишка А.І.

Секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору поруки та справою за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.05.2007 року, визнання недійсним договору про надання кредиту від 17.05.2007 року, визнання недійсним договору іпотеки від 18.05.2007 року, визнання таким, що був укладеним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.01.2007 року, визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «КК «Вердикт» на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7., ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Позов обґрунтований тим, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7. укладено кредитний договір від 17.05.2007 року, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 доларів США з терміном повернення до 16.05.2017 року.

Згідно договору поруки від 17.05.2007 року ОСОБА_1. є поручителем за вищевказаними кредитними зобов'язаннями ОСОБА_7., а за договором іпотеки від 18.05.2007 року ОСОБА_2. передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7.

Вказуючи на те, що станом на 19.02.2010 року ОСОБА_7. допустив заборгованість у розмірі 85 193,51 грн. ПАТ «УкрСиббанк» просив суд стягнути з ОСОБА_7. та ОСОБА_1. в солідарному порядку вищевказану заборгованість за кредитним договором, а також в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

У лютому 2011 року до суду звернувся ОСОБА_6. із клопотання про залучення його до справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подавши при цьому позов до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_7., ОСОБА_1. та ОСОБА_2. (том-1, а.с.74-79). Із врахуванням збільшення та уточнення позовних вимог (том-2, а.с.136,146) просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.05.2007 року, визнати недійсним договір про надання кредиту від 17.05.2007 року, визнання недійсним договір іпотеки від 18.05.2007 року, визнати таким, що був укладеним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.01.2007 року, визнати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно (квартиру).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17.01.2007 року між ним та ОСОБА_7. укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську, про що складено письмову розписку, за якою він як покупець передав ОСОБА_7. 48 000 доларів США в оплату вартості квартири. ОСОБА_7. зобов'язувався оформити договір купівлі-продажу. Однак, в порушення домовленості 04.05.2007 року ще раз продав квартиру своїй матері - ОСОБА_2., яка передала дану нерухомість в іпотеку банку для забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_7.

У лютому 2011 року до суду також звернулась ОСОБА_1. з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7. про визнання недійсним договору поруки від 17.05.2007, за яким вона виступає поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_7.

Вказала, що вона є дружиною ОСОБА_7., однак з 2007 року з ним не проживає. Про договір поруки дізналась від працівників міліції під час її допиту як свідка в ході розслідування кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_7. Стверджувала, що даний договір вона не підписувала, такий укладений без її згоди, поза її волею, а тому на підставі ст.ст.203,215 ЦК України просила визнати його недійсним.

Ухвалами суду від 01 серпня 2011 року вищевказані позови об'єднано в одне провадження (том-1, а.с.108,109).

Ухвалою суду від 23 січня 2012 року провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_7. закрито, у зв'язку із смертю останнього (том-1,а.с.156).

Ухвалою суду від 25 червня 2012 року до участі у справі залучено ПАТ «Дельта Банк» як правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» (том-1, а.с.235).

Ухвалами суду від 19 лютого 2013 року до участі в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення боргу за кредитним договором у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_3., ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 (том-2, а.с.158) та в якості третьої особи Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (том-2, а.с.160).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 червня 2013 року в позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Визнано недійсним договір поруки від 17.05.2007 року, укладений між ОСОБА_1. та ПАТ «УкрСиббанк».

В позові ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.05.2007 року, визнання недійсним договору про надання кредиту від 17.05.2007 року, визнання недійсним договору іпотеки від 18.05.2007 року, визнання таким, що був укладеним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.01.2007 року, визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно - відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «КК «Вердикт» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального права.

Вказав, що відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд зіслався на те, що в спірній квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають інші особи, в тому числі і малолітня дитина - ОСОБА_5. Проте, згідно довідки про склад сім'ї ці особи проживають за іншою адресою (по АДРЕСА_2). Крім того, судом не встановлено, чи на момент укладення спірного договору іпотеки ця малолітня особа мала право власності чи право користування на предмет іпотеки.

Тому, на думку апелянта, рішення суду в цій частині є помилковим.

Апелянт не погоджується також із рішенням в частині визнання недійсним договору поруки від 17.05.2007, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1. Вказав, що підставою для задоволення позову ОСОБА_1. став висновок експерта, відповідно до якого підпис на договорі поруки виконаний не ОСОБА_1.

Апелянт вважає, що такий єдиний доказ не є достатнім для задоволення позову в цій частині, оскільки вказаний висновок експерта не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

З цих підстав, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задовольнити в повному обсязі, а в позовних вимога інших учасників процесу відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта Зайдель І.Р. підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8. та представник Органу опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Дутчак І.В. заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Інші учасники процесу в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено що між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7. укладено договір про надання споживчого кредиту від 17.05.2007 року, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 доларів США з терміном повернення кредитних коштів на умовах визначених договором до 16.05.2017 року.

Відповідно договору поруки укладеного між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1. 17.05.2007 року, остання, як поручитель, зобов»язалася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_7. усіх його зобов»язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_7. належним чином не виконував взяті на себе зобов»язання за кредитним договором. Відповідно до розрахунку позивача станом на 19.02.2010 року заборгованість ОСОБА_7. складала 19649,59 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 85193 грн. 51 коп.

У зв»язку із смертю ОСОБА_7. ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2012 року провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_7. закрито (т.1, а.с.156).

Відповідно до положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

ОСОБА_1. пред»явила позов про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на те, що вона договір не підписувала та про його існування їй не було відомо.

Згідно висновку експерта від 31.12.2010 року, виданого судовим експертом НДЕКЦ при УМВС України, підпис на Договорі поруки № 1/111566218000-П від 17.05.2007 року виконаний не ОСОБА_1. (т.2, а.с. 200-208).

Посилання апелянта на те, що зазначений висновок не може бути єдиним незаперечним доказом того, що ОСОБА_1 не укладала договір поруки не заслуговують на увагу, оскільки інших доказів з цього приводу сторонами не представлено.

У зв»язку з наведеним, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_1. є обґрунтованим.

Разом з тим, постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором та зверненні стягнення заборгованості на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що в квартирі належній іпотекодавцю ОСОБА_2. зареєстровані та проживають інші особи, в тому числі неповнолітня - ОСОБА_5, а тому немає підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру.

Однак, із таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на час укладення договору іпотеки в спірній квартирі був зареєстрований ОСОБА_9., його місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківськ 29.01.2007 року ( знятий з реєстрації 23.11.2011 року; ОСОБА_6. зареєстрований в даній квартирі 30.01.2008 року, а ОСОБА_3. - 23.11 .2011 року. Дані щодо реєстрації та проживання неповнолітніх осіб за вказаною адресою відсутні. (т.2 а.с. 153).

Згідно довідки КП «Єдиний розрахунковий центр» неповнолітня ОСОБА_5 разом із матір»ю ОСОБА_4 зареєстровані 23.11.2012 року за адресою м. Івано-Франківськ АДРЕСА_2 (т.3 а.с. 2).

Таким чином, як на момент укладення договору іпотеки так і станом на час розгляду справи суду не представлено доказів того, що в квартирі зареєстрована та проживає неповнолітня ОСОБА_5, а тому не має підстав для висновку, що при зверненні стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки буде порушено право неповнолітньої на користування спірною квартирою.

Крім того, відповідно до п.2.4.7 укладеного Договору іпотеки - іпотекодавець ОСОБА_2. зобов»язалася не реєструвати в квартирі, що є предметом іпотеки фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

У зв»язку з цим, реєстрація після укладення договору іпотеки інших осіб без годи іпотекодержателя не є підставою для відмови в задоволенні вимог про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як боржнику ОСОБА_7. так і іпотекодавцю ОСОБА_2. АКБ «УкрСиббанк» надіслано повідомлення - вимогу про порушення позичальником умов кредитного договору, необхідність погашення заборгованості та попереджено іпотекодавця, що у випадку непогашення заборгованості по кредиту буде ініційовано звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.11, 15).

У зв»язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7. від 17.05.2007 року в розмірі 85193,51 грн. (відповідно до позовних вимог) на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «КК «Вердикт» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7. від 17.05.2007 року в розмірі 85193,51 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, загальною площею 67,1 кв.м. та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 04 травня 2007 року за реєстраційним № Д-377, шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 970 грн. понесених судових витрат.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: О.В. Пнівчук

Судді: О.О. Томин

А.І. Шишко