Рішення № 34608029, 30.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 0907/4065/2012

Провадження №22ц/779/2727/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Горблянського Я.Д.,

суддів: Горейко М.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта - Кендиш В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки, - за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2012 року представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ПП «Оріон-М» по кредитному договору № 4v-01-07 від 25.05.2007 року в розмірі 1032963,08 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення крамниці промтоварів площею 91,5 кв.м. в м. Івано-Франківську по АДРЕСА_1 за початковою ціною 1151400 грн., квартири АДРЕСА_2 за початковою ціною 308050 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що внаслідок неналежного виконання кредитного зобов'язання уторилась заборгованість, яку слід стягнути за рахунок іпотечного майна.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.01.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.

Вказує. що в силу вимог ст.11 ЗУ «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, норми що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем. Тому, навіть затверджена судом мирова угода між кредитором та боржником та збільшення терміну дії кредитного договору не впливають на обсяг взятої на себе майновими поручителями відповідальності.

Відповідно до вимог п.9 Постанови Пленуму ВСС України від 30.03.2012 року №5 задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за тим самим кредитним договором у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість не погашена. Позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ПП «Оріон-М» задоволено в господарському процесі та як наслідок затверджено мирову угоду, однак її умови позичальник не виконує, допускаючи заборгованість що вбачається з розрахунку.

За наведених доводів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку, - звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, а тому апеляційну скаргу слід розглянути у їхній відсутності за наявними матеріалами, що містяться у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок укладення мирової угоди між позивачем та боржником ПП «Оріон-М» умови договору про відновлювальну кредитну лінію від 25.05.2007 року № 4v-01-07 змінились і суду не подано доказів утворення заборгованості внаслідок неналежного виконання умов мирової угоди, а тому відсутні підстави для звернення стягнення на іпотечне майно.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.05.2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та кредит» (перейменоване на ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») та ПП «Оріон -М» укладено договір про відновлювальну кредитну лінію (а.с.6-12). № 4v-01-07, згідно з яким останнє отримало від банку кредитні кошти в розмірі 120000 доларів США із сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення 25.05.2010 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань по даному договору 25.05.2007 року між банком та відповідачами укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення - крамниця промтоварів, загальною площею 91,5 кв.м в АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2009 року затверджена мирова угода між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ПП «Оріон - М», відповідно до якої сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 101785,20 доларів США, що виникла станом на 12.11.2009 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданим банком, боржник належним чином не виконав умови затвердженої мирової угоди. Так, згідно графіку погашення заборгованості у мировій угоді до сплати з листопада 2009 року по січень 2012 року підлягала сума в розмірі 58958,08 доларів США, а боржником ПП «Оріон-М» сплачено 41315,84 доларів США.

За вимогами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 526, 1049 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені у договорі.

Відповідно до ст.ст.1050, 1052 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України та вимог ст.1052 ЦК України у разі несвоєчасного виконання позичальником обов'язків, встановлених договором, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно проведеного банком розрахунку заборгованість по даному кредитному договору станом на 20.01.2012 року становить 129309,50 доларів США, що еквівалентно 1032963,08 грн. з яких основний борг 97366,72 доларів США, відсотки за користування кредитом - 24326,25 доларів США.

Проте, розмір пені визначений банком в сумі 7616,53 доларів США є недоведеним, а тому не підлягає стягненню за рахунок предмета іпотеки. Так, позивачем не надано розрахунків періоду виникнення та нарахування пені, а відповідно до п.6 мирової угоди між банком та ПП «Оріон-М» погоджено, що додаткові зобов'язання боржника по сплаті суми пені , заявленої до оплати у позовній заяві, припиняються (.а.с.72).

За змістом ст.33 Закону України «Про іпотеку» та вимог ст.589 ЦК України у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки за кредитним договором утворилася заборгованість, розмір якої доведено, то згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" банк має право на звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому наявність судового рішення про затвердження мирової угоди про стягнення кредитної заборгованості не виключає права банку на обрання і такого способу судового захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Дослідивши спірні правовідносини та норми права, які їх регулюють, колегія суддів вважає, що позов банку є підставним в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення крамниці промтоварів площею 91,5 кв.м. в м. Івано-Франківську по АДРЕСА_1 за початковою ціною 1151400 грн., так як зазначеної суми буде достатньо для погашення доведеної заборгованості перед банком в сумі 972119,95 грн. (777794,57 грн. - основний борг, 194325,38 - відсотки).

Виходячи з вимог ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», колегія виходить з підставності встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону, про яке просив банк в позовній заяві. Колегія вважає, що зміна в апеляційній скарзі способу звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить ч.2. ст.31 ЦПК України та п.5 Постанови Пленум ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено правовідносини між сторонами, яким дана неналежна юридична оцінка на підставі досліджених доказів.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з чим рішення про відмову звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,309,313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ПП «Оріон-М» по кредитному договору № 4v-01-07 від 25.05.2007 року в розмірі 972119 грн.95 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Прикарпатське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки - нежитлових приміщень - крамниця промтоварів, загальною площею 91,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, - за початковою ціною 1151400 грн.

Надати ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Прикарпатське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» всі повноваження, необхідні для здійснення продажу; право підпису договорів купівлі-продажу предмету іпотеки в якості продавця; права на отримання дублікату правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, а саме : дублікату свідоцтва про право власності на крамницю промтоварів, виданого Івано-Франківським МУЖГК 02.10.2002 року на підставі рішення Івано-Франківського МВК №326 від 27.08.2002 року та зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ 02.10.2002 року за реєстровим номером 5535 в книзі 107 (РПВН :5414454); право на отримання у всіх інстанціях довідок та документів, дублікатів документів щодо предмету іпотеки; право подавати від імені іпотекодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавців, які пов'язані з оформленням права власності; право здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, яка підлягає зверненню стягненню.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1609 грн.50 коп. з кожного сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

В.А. Девляшевський