Ухвала суду № 34514718, 28.10.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа №437/14385/13ц

УХВАЛА

28 жовтня 2013 року суддя Ленінського районного суду м.Луганська Бугера О.В., розглянувши заяву представника позивача ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем подано до суду позовну заяву до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу в порядку реституції. Сума позову визначена 21399,01 доларів США та еквівалент 5570,23 долара США.

Одночасно з подачею позову було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на транспортний засіб.

Ухвалою від 21 жовтня 2013 року заяву було залишено без руху у звязку із тим, що заявником не подано до суду доказів, на підтвердження належності вказаного автомобілю на даний час саме відповідачу. Встановлено строк для усунення недоліків.

23.10.2013 року на адресу суду на виконання ухвали суду подано ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на імя відповідача, що видано в 2007 році.

Дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які приймають участь у справі, може прийняти міри по забезпеченню позову. Забезпечення позову можливе у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Відповідно до ч. 4 Постанови ПВСУ №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із змісту позову позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за кредитним договором в порядку реституції, у звязку із визнанням кредитного договору недійсним. При цьому сума позову складає 21399,01 доларів США та еквівалент 5570,23 долара США. При цьому позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на автомобіль, що на їх думку належить відповідачу у справі. Єдиним доказом на підтвердження права власності на автомобіль є ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на імя відповідача, видана в 2007 році.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. В даному випадку даних про належність автомобіля відповідачу на день розгляду заяви про забезпечення позову матеріали справи не містять, позивач із заявами про забезпечення доказів щодо витребування інформації з МРЕВ УДАІ про належність автомобілю, його вартість, не звертався, у звязку із чим, не є можливим визначити співмірність заходів забезпечення та зясувати чи не порушують в даному випадку інтереси іншої особи. В заяві про забезпечення позову заявником зазначено саме щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль, інших способів забезпечення позивачем не визначалось, тому в даному випадку заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151,210, 293 ЦПК Украины, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Бугера О.В.