Рішення № 34509997, 31.10.2013, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1060/13-ц

Провадження № 2/192/380/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання права на припинення поруки та визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 травня 2008 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №900/508 С про надання останній споживчого кредиту в сумі 11711,00 гривень строком на 36 місяців до 13 травня 2011 року зі сплатою відсотків у розмірі 36% річних, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобовязався в строки, обумовлені кредитним договором, виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі та повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань позивач має право вимагати дострокового розірвання договору та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

В забезпечення виконання зобовязання за даним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 14 травня 2008 року було укладено договір поруки №900, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед банком за своєчасне і повне виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредитну суму з каси банку, а відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання не виконувала належним чином, в звязку з чим станом на 17 травня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 10933 гривні 81 копійка, по відсотках за користування кредитом в сумі 13929 гривень 04 копійки, а також нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором по сплаті кредиту та відсотків в сумі 8904 гривень 35 копійок, а всього в сумі 33767 гривень 20 копійок, в звязку з чим банк прийняв рішення про дострокове розірвання договору та примусове стягнення боргу з відповідачів як солідарних боржників та змушений звернутися з позовом до суду, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином і в терміни, установлені договором.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання права на припинення договору поруки та визнання договору поруки припиненим, зазначивши на обґрунтування позову, на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 яким було укладеного 14 травня 2008 року з позивачем договір поруки, за яким він зобовязався відповідати за своєчасне і повне виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, а у випадку невиконання боржником своїх зобовязань у вказані в договорі строки, тобто до 13 травня 2011 року, не пізніше першого банківського дня з моменту отримання від кредитора письмового (лист), телетрансмісійного (телеграма, телетайп), телекомунікаційного (телефакс) повідомлення про невиконання у встановлений в кредитному договорі строк боржником своїх зобовязань перерахувати суму коштів, яку вимагає кредитор, на вказані ним рахунки. Однак такого повідомлення він не отримував, банком не надано будь-яких доказів відправлення такого повідомлення йому як поручителю, а відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя, а сама по собі вимога п.5.3 договору поруки про те, що договір діє до повного погашення заборгованості боржником або поручителем перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, за якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, що вказує на те, що зазначені положення договору поруки не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки строк предявлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих позичальником у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі, тобто з 13 травня 2011 року, а банк як позикодавець має право предявити поручителю вимогу про повернення боргу до 13 листопада 2011 року, однак цього не зробив, а до суду звернувся лише 17 травня 2013 року, пропустивши встановлений законом строк предявлення вимоги до поручителя, внаслідок чого дія договору поруки припиняється, оскільки поручитель хоча і повязаний з боржником певними зобовязаннями, але є самостійним субєктом у відносинах з кредитором та має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг. Позивачем заявлено вимогу про розірвання кредитного договору, що дає підстави вважати, що строк дії договору було продовжено, в той час як поручитель поручився за виконання конкретного кредитного договору, строк виконання за яким настав 13 травня 2013 року, а договір поруки не містить умови, за якої можливе продовження терміну дії договору поруки в звязку з продовженням терміну дії кредитного договору, про що малась би укладатися додаткова угода, оскільки продовження дії договору збільшує фінансові зобовязання поручителя, що не можливо без погодження з поручителем та тягне за собою припинення договору поруки відповідно до вимог ч.1 ст.559 ЦК України. Оскільки поручитель за виконання боржником зобовязань по закінченню строку дії договору, тобто після 13 травня 2011 року, не поручався, прохали визнати за поручителем право на припинення поруки, а договір поруки припиненим.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2013 року зустрічний позов було прийнято до спільного провадження з первісним позовом.

Представник позивача ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» ,який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.64) в судове засідання не зявився. Згідно заяви прохав проводити розгляд справи у його відсутність позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с.67), не зявилась та не повідомила суд про причини своєї неявки, як не надала і заяви про розгляд справи, в звязку з чим суд ухвалив розглядати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.64), у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, в звязку з чим суд ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, згідно заяви прохав проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги позивача ПАТ «Брокбізнесбанк» не визнав та прохав відмовити в задоволенні позову, а зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання за відповідачем права на припинення поруки та припинення договору поруки задовольнити (а.с.70).

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов повному задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10, 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обовязковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що 14 травня 2008 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №900/508 С про надання останній споживчого кредиту в сумі 11711,00 гривень строком на 36 місяців до 13 травня 2011 року зі сплатою відсотків у розмірі 36% річних (а.с.3-5), відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобовязався в строки, обумовлені кредитним договором та графіком, який є невідємною частиною кредитного договору (а.с.5) виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені договором, повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань позивач має право вимагати дострокового розірвання договору та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, при цьому відповідно до п.8.5 кредитного договору сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим договором ( в тому числі щодо стягнення пені) становить 10 років.

В забезпечення виконання зобовязання за даним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 14 травня 2008 року було укладено договір поруки №900, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед банком за своєчасне і повне виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором, в тому числі за своєчасне погашення кредиту в сумі 11711,00 гривень до 13 травня 2011 року згідно графіку погашення до кредитного договору; за сплату по кредиту відсотків в сумі 8005 гривень 41 копійка з кінцевим розрахунком не пізніше 13 травня 2011 року; за сплату пені у випадку несвоєчасної сплати відсотків і повернення кредиту, яка обраховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.3.1 договору поруки у випадку не виконання божником своїх зобовязань по кредитному договору у вказані в договорі строки поручитель зобовязується не пізніше 1-го банківського дня з моменту отримання від кредитора письмового(лист), телетрансмісійного (телеграма, телетайп), телекомунікаційного (телефакс) повідомлення про невиконання у встановлений в кредитному договорі строк боржником своїх зобовязань перерахувати суму коштів, яку вимагає кредитор, на вказані ним рахунки, а відповідно до п.5.2, п.5.3 договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до повного погашення заборгованості боржником та поручителем перед кредитором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником, а у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі та видав відповідачу ОСОБА_1 кредитну суму з каси банку, про що свідчать заяви на видачу готівки від 14 травня 2008 року (а.с.6), а відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за договором належним чином не виконував та у визначений договором строк до 13 травня 2011 року кредит не повернув, що свідчить про істотне порушення позичальником в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди, в звязку з чим станом на 17 травня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 10933 гривні 81 копійка, по відсотках за користування кредитом в сумі 13929 гривень 04 копійки, а також нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором по сплаті кредиту та відсотків в сумі 8904 гривень 35 копійок, а всього в сумі 33767 гривень 20 копійок, яку суд у відповідності до ст.ст. 611,615 ЦК України вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 як позичальника.

В той же час, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо розірвання укладеного між сторонами 14 травня 2008 року кредитного договору №900/508, оскільки відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, в той же час договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом лише при наявності одночасно всіх умов, передбачених п.1-п.4 ч.2 ст.652 ЦК України, наявність яких позивачем ні в позовній заяві не зазначена, ні в судовому засіданні не доведена. За умовами кредитного договору строк дії договору визначений до 13 травня 2011 року, а домовленості між сторонами про розірвання договору, як і про зміну строку дії договору не досягнуто.

Крім того, суд вважає необхідним відмовити в задоволені позову до поручителя ОСОБА_2, так як згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя, оскільки відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобовязання сторонами має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, але таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Предявлення вимоги до поручителя є як направлення чи вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. В разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, а сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Нормами ЦК України не передбачено можливості зміни зазначеного шестимісячного строку предявлення вимоги поручителю за згодою сторін.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 укладеного 14 травня 2008 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №900/508С кредитного договору (а.с.3) та п.1.1 договору поруки (а.с.11) поручитель ОСОБА_2 надає поруку перед кредитором за виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником ОСОБА_1 за своєчасне повернення ним кредиту в сумі 11711,00 гривень до 13 травня 2011 року згідно графіку погашення до кредитного договору; за сплату відсотків в сумі 8005 гривень 41 копійка по кредиту з кінцевим розрахунком не пізніше 13 травня 2011 року, а зазначене свідчить, що датою погашення кредиту є 13 травня 2011 року, при цьому в первісній позовній заяві не зазначено ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», а також його представником в судовому засіданні не надано суду будь-яких доказів щодо направлення поручителю ОСОБА_3 передбаченим договором поруки способом повідомлення про невиконання у встановлений в кредитному договорі строк боржником своїх зобовязань перерахувати суму коштів, яку вимагає кредитор, на вказані ним рахунки, а до суду позивач звернувся лише 22 травня 2013 року (а.с.2), тобто з пропуском визначеного ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку, в звязку з чим суд вважає, що положення п.5.3 договору поруки про те, що договір поруки діє до повного погашення заборгованості боржником та поручителем перед кредитором суперечать зазначеним вимогам, внаслідок чого є нікчемними та не тягнуть для поручителя передбачених договором поруки наслідків, а зазначене свідчить про те, що є визначені законом підстави для задоволення зустрічного позову щодо визнання за відповідачем ОСОБА_3 права на припинення поруки та припинення договору поруки, а такий спосіб захисту є належним, оскільки відповідає положенням ст.16 ЦК України .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 33767 гривень 20 копійок, оскільки відповідачем не виконані зобовязання за даним кредитним договором, а в задоволені решти позовних вимог за первісним позовом необхідно відмовити.

В той же час, зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання права на припинення договору поруки та визнання договору поруки припиненим підлягає повному задоволенню, а договір поруки припиненню.

В звязку з частковим задоволенням первісного позову ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати позивача по сплаті ним судового збору при зверненні з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також в звязку з задоволенням зустрічного позову стягнути на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору при зверненні з зустрічним позовом до ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» при визнання права на припинення договору поруки та визнання договору поруки припиненим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 267, 526-530, 533, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 626, 628, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання права на припинення поруки та визнання договору поруки припиненим задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" за кредитним договором №900/508С від 14 травня 2008 року заборгованість по кредиту в сумі 10933 (десять тисяч девятсот тридцять три) гривні 81 копійка, по відсотках в сумі 13929 (тринадцять тисяч девятсот двадцять девять) гривень 04 копійок та пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків - в сумі 8904 (вісім тисяч девятсот чотири) гривні 35 копійок, а всього - 33767 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 20 копійок, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" 337 (триста тридцять сім) гривень 67 копійок витрат по сплаті судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання права на припинення поруки та визнання договору поруки припиненим задовольнити.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за укладеним між акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" та ОСОБА_2 договором поруки №900 від 14 травня 2008 року на виконання зобовязань за кредитним договором №900/508С від 14 травня 2008 року, укладеним між товариством «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" на користь ОСОБА_2 114(сто чотирнадцять) гривень 70 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: суддя