ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р.Справа № 5024/948/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лашина В.В.
Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі Філончук Т.М.
За участю учасників процесу:
Від ПАТ "Укрсоцбанк" - Терещенко О.О., довіреність № 653449, від 17.01.13;
Від ПАТ "Індустріальна скляна компанія" - Галдун О.А., довіреність б/н від 12.08.13;
Інші представники учасників процесу в судове засідання не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк",
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.08.2013р.
по справі № 5024/948/2012
за заявою Публічного акціонерного товариства „Херсонгаз",
до Публічного акціонерного товариства „Індустріальна скляна компанія",
про банкрутство
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02 липня 2012 р. за заявою Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» (далі за текстом - ПАТ «Індустріальна скляна компанія» за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI (в подальшому - Закон про банкрутство).
17 січня 2013 року ухвалою господарського суду Херсонської області введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Алексерову С.І.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. (суддя Ситюк В.Г.) визнані вимоги кредиторів: ДПІ у м. Херсоні Херсонської Державної податкової служби України, ПАТ «Херсонгаз», ТОВ «Торговий дім «Рікада», ТОВ «Інком-плюс», ТОВ «Гласс-Трейд», ТОВ «Євромаркет». У задоволенні вимог, зокрема, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в сумі 11 330 629,91 грн. було відмовлено.
Не погоджуючись з цією ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити судове рішення, яким визнати вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Індустріальна скляна компанія» в сумі 11 330 629,91 грн. та включити їх до першої черги, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» є заставним кредитором в силу ст. 19 Закону України «Про заставу», Генерального договору кредитування № 085/067-8 від 05.06.2008 р., укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Торговий дім «Юг-стекло», у забезпечення виконання зобов'язань за яким 07.08.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Індустріальна скляна компанія» був укладений договір застави майна № 561. Відтак, скаржник наголошує на тому, що у відповідності до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника, тоді як до реєстру були внесені лише відомості про майно, що є предметом застави, а не вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 11 330 629,91 грн.
В відзиві на апеляцйну скаргу ПАТ "Індустріальна скляна компанія" просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" без задоволення з мотивів викладених у відзиві.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Індустріальна скляна компанія", дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Частиною 15 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, згідно зі ст. 14 цього Закону.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону про банкрутство, кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків місцевого господарського суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав (ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство).
Як вбачається з матеріалів оскарження, 05 червня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Торговий дім «Юг-стекло» було укладено генеральний договір № 085/067-8 про здійснення кредитування, за умовами якого останньому було надано грошові кошти в сумі 7 500 000 доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
В подальшому максимальний ліміт заборгованості ТОВ «Торговий дім «Юг-стекло» встановлено у розмірі 750 000 доларів США.
У забезпечення виконання цього кредитного зобов'язання 07 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Індустріальна скляна компанія» укладений договір № 561 застави майна вартістю 11 млн.грн. Договір посвідчений нотаріально.
Виносячи оскаржену ухвалу про відмову у визнанні кредиторських вимог ПАТ «Укрсоцбанк», місцевий господарський суд виходив з того, що боржник не має перед ПАТ «Укрсоцбанк» грошових зобов'язань та заявлені останнім вимоги носять не кредиторський характер. При цьому, судом зазначено про внесення до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно, яке є предметом застави.
Аналізуючи матеріали оскарження, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права.
Судова колегія вважає помилковими доводи скаржника про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» виступає саме як заставний кредитор.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В силу зазначеної норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Тобто, необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог статті 1 Закону про банкрутство, є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», яка кореспондується зі ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України «Про заставу»).
Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про заставу»).
Відповідно до умов укладеного кредитного договору та договору застави, ПАТ «Індустріальна скляна компанія» не є позичальником за кредитним договором та не отримував від ПАТ «Укрсоцбанк» грошових коштів, а виступає майновим поручителем ТОВ «Торговий дім «Юг-стекло» і несе відповідальність перед ПАТ «Укрсоцбанк» тільки майном, переданим в заставу.
Враховуючи, що відносини застави є способом забезпечення належного виконання зобов'язання, колегія суддів вважає, що спірні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» не є грошовими вимогами у розумінні приписів Закону про банкрутство, а тому скаржник не може бути визнаний кредитором ПАТ «Індустріальна скляна компанія» саме як кредитор з грошовими вимогами.
Аналогічна правова позиція про те, що вимоги банку до майнового поручителя у банкрутній справі не носять кредиторський характер відображена у постановах Вищого господарського суду України від 31.01.2013 р. у справі № 5017/1408/2012, від 02.07.2013 р. у справі № 38/5005/11233/2012, від 01.10.2013 р. у справі № 5006/5/80б/2012.
Водночас, вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» захищені положеннями Закону про банкрутство, зокрема, згідно із частиною 6 статті 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, що й було зроблено, а у відповідності до ч. 2 ст. 26 спеціального Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
За таких обставин, судова колегія вважає, що достатні правові підстави для скасування ухвали господарського суду Херсонської області - відсутні.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. по справі № 5024/948/2012 - без змін.
Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2013р.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Судове рішення № 34388056, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5024/948/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: