Ухвала суду № 34344745, 25.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1016/3007/12 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю. Провадження № 22-ц/780/5423/13 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 18 25.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Малорода О.І.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд», товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Європа», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 3 квітня 2009 року між нею та ОСОБА_2 був укладений основний договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в с. Березівка, Колонщинської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 0,1501 га. Причина, яка обумовила купівлю вказаної земельної ділянки є участь ОСОБА_1 у проекті «Олімпік парк», який передбачав придбання у власність домоволодіння у котеджному містечку «Олімпік парк». Крім того 20 грудня 2008 року між позивачем та ТОВ «Траверз-Буд» був укладений договір доручення на будівництво котеджу на ділянці, яку вона придбала у ОСОБА_2, а також договір на участь у витратах на утримання будинку від 20 грудня 2008 року. Вказані договори були укладені з метою придбання котеджу в котеджному містечку «Олімпік парк», про яке позивач дізналася з реклами, розміщеної на бігбордах та з рекламного буклету, на яких було зображено вказане містечко, що містить розвинену інженерну, побутову інфраструктуру, службу експлуатації, рекреацію, охоронну службу. Вказана реклама розповсюджувалась ТОВ «Девелоперська компанія «Європа».

Позивач вказала, що зобов'язання за вищевказаними договорами виконала в повному обсязі, сплативши визначену договорами суму, однак до цього часу бажаного результату, а саме котеджу у складі котеджного містечка «Олімпік парк» не отримала. Тому ОСОБА_1 вважає, що вказані договори були укладені внаслідок обману та мають бути визнані недійсними відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 ЦК України, так як відповідачі навмисно ввели її в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Під час пропонування продукції (підписання низки договорів, виконання яких мало б призвести до отримання позивачем домоволодіння) їй надавалась нечітка та у двозначний спосіб інформація, яка не давала можливість зробити свідомий вибір. Адже відповідно до рекламних матеріалів та усних обіцянок представників відповідачів, позивач мала отримати домоволодіння з розвинутою інженерною та соціальною інфраструктурою. Більш того, ціна земельної ділянки вдвічі перевищує її ринкову вартість на момент укладання правочинів, оскільки відповідачі запевняли її, що у вартість закладена інфраструктура котеджного містечка, але насправді інформація не відповідача дійсності, адже товар, який отримала позивач не той, тобто не з тими характеристиками, які були заявлені до початку його продажу.

З урахуванням того, що відповідачі ввели її в оману щодо природи укладених договорів, прав і обов'язків сторін, що з нього випливають, щодо ціни земельних ділянок, наявності інженерних мереж на території котеджного містечка, а також строків виконання робіт по виконанню будівництва котеджу, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договір бронювання земельної ділянки, попередній та основний договори купівлі-продажу земельної ділянки, укладених між нею та ОСОБА_2; визнати недійсними договір доручення на будівництво котеджу та договір про участь у витратах на утримання будинку, укладені з ТОВ «Траверз-Буд»; визнати недійсною додаткову угоду до договору доручення від 17 вересня 2008 року укладену з ТОВ «Траверз-Буд» та стягнути з відповідачів кошти, що були сплачені позивачем по недійсним договорам, збитки, що були завданні у подвійному розмірі, а також судові витрати.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач через представника за довіреністю ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник позивача посилається на аналогічні підстави для задоволення апеляційної скарги, що й у позовній заяві, додатково вказавши, що суд прийшов до помилкового висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт умисної поведінки відповідачів щодо введення її в оману про обставини, що мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріалами справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач не довів факт умисної поведінки ОСОБА_2, щодо введення в оману позивача щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи що між ОСОБА_1 та ТОВ «Девелоперська компанія «Європа» 30 листопада 2007 року було укладено договір бронювання земельної ділянки №30.11/618/2 (а.с.23-25 т.1), розташованої в с.Березівка Макарівського району Київської області в котеджному містечку «Олімпік-Парк», згідно до умов якого, за позивачкою було зафіксовано вказану земельну ділянку.

В подальшому 20 грудня 2007 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_4 був укладений попередній договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, і в цей же день між позивачкою та ТОВ «Траверз-Буд» було укладено договір доручення, відповідно до умов якого, ТОВ «Траверз-Буд» взяли на себе зобов'язання від імені та за рахунок ОСОБА_1 вчинити певні дії щодо укладення договору підряду будівництва об'єкту нерухомості (котеджу), надати довірителю документи для оформлення права власності, здійснити розрахунки пов'язані з виконанням умов договору. Також в цей день між позивачкою та ТОВ «Траверз-Буд» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку.

Позивач просила визнати недійсними: договір бронювання земельної ділянки, попередній та основний договори купівлі-продажу земельної ділянки, договір доручення і додаткову угоду до договору доручення та договір на участь у витратах, з мотивів введення її в оману. Також вказує, що при укладені договорів не були дотримані вимоги ч.1 ст.203 ЦК України, стосовно відповідності змісту правочину чинним актам цивільного законодавства, що тягне за собою недійсність укладених договорів відповідно до ч.1 ст. 215, ст. 230 ЦК України.

Відповідно до положень вказаної норми, правочин визнається судом недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Між тим, Пленумом Верховного Суду України у постанові від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідачів, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Отже, одна із сторін правочину або інша заінтересована особа повинні довести навмисне цілеспрямоване введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.

Суд першої інстанції в своєму рішенні проаналізувавши підстави укладення оскаржуваних договорів та правові норми прийшов до вірного висновку, що укладення єдиного договору фінансування будівництва житла є неможливим у даному випадку, оскільки власниками земельних ділянок є фізичні особи, які не мають і не можуть мати ліцензії на будівельну діяльність. ТОВ «Траверз-Буд» не є фінансовою установою, і не є власником земельних дідянок.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач не довела наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин щодо введення її в обману.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 203, 215, 230 ЦК України, ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: