Ухвала суду № 34343116, 24.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4864/13-к Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.В.Провадження № 11-кп/780/457/13 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 18 24.10.2013

УХВАЛА

іменем України

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Левчука О.Д., Костенко І.В.,

при секретарі Гусаку О.О.,

за участю прокурора Красківського В.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12013100200002023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 01.03.2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2013 року остаточне призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 4736,25 грн. матеріальної шкоди.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 20.03.2013 року близько 11-ї години ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно проник до кімнати вищевказаного будинку. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, та будучи впевненим, що його ніхто не бачить, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконно збагатитися за рахунок крадіжки чужого майна, таємно викрав ноутбук марки «Samsung» вартістю 2691 грн., фотоапарат марки «Canon» PoverShot A3100 Silve вартістю 736,42 грн. та ювелірні вироби: обручку вартістю 421 грн., обручку вартістю 457 грн., сережки вартістю 430,83 грн. Після чого із викраденим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним за власним розсудом, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 4736 грн. 25 коп.

Крім того, 28.03.2013 року близько 13-ї години ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно проник до кімнати вищевказаного будинку. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, та будучи впевненим, що його ніхто не бачить, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливі мотиви і мету незаконно збагатитися за рахунок крадіжки чужого майна, таємно викрав грошові кошти в сумі 1172 грн. Після чого із викраденим ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним за власним розсудом, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1172 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи вирок суду в частині доведеності його вини в скоєному злочині та кваліфікації його дій, вважає, що призначене судом йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі, а тому є явно несправедливим внаслідок суворості. Тому просить вирок суду змінити, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та думку прокурора, які заперечують проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_2 та кваліфікації його дій за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України учасниками судового розгляду не оспорюються.

Суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин: відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості скоєних злочинів; обставини вчинення злочинів та особу обвинуваченого, який раніше судимий та вчинив злочини в період іспитового строку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, в межах санкції статті обвинувачення, та враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив новий злочин під час іспитового строку, остаточне призначив покарання за сукупністю вироків у виді п'яти років позбавлення волі, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2013 року, вважавши, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2, який вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням всіх обставин, суд вірно призначив ОСОБА_2 покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України і визначив остаточне покарання за сукупністю вироків, передбачених ч. 4 ст. 71 КК України, оскільки воно має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

А тому, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

За таких обставин підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання колегія суддів не вбачає. Призначене йому покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому доводи обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не врахував тяжкість злочину та особу обвинуваченого, призначивши йому суворе покарання, є безпідставними. Що стосується вимог обвинуваченого, зазначених в апеляційній скарзі, про застосування до нього ст. 75 КК України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону. Виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК України та зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01.03.2013 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2, який був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, вчинив новий злочин в період іспитового строку, а тому повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування вироку не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Головуючий

Судді