Постанова № 34307230, 17.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 922/1226/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.перевіривши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову Приватної фірми "Союз" господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року (якою відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до заміни ініціюючого кредитора його правонаступником) Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі№ 922/1226/13господарського суду за заявоюХарківської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань"до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика"провизнання банкрутомЗа участю представників: ПАТ "Миропільська паперова фабрика" - Кравченка В.П.; ПАТ "Промінвестбанк " - Тукмана Ю.В.; ПП "Союз" - Нагорного Є.Ф.; ПАТ "УІФК" - Шандрука О.Т.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Полевика О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №922/1226/13 (суддя Чистякова І.О.) відмовлено в задоволенні клопотання Приватної фірми "Союз" про зупинення провадження у справі до заміни ініціюючого кредитора його правонаступником. Зазначена ухвала мотивована тим, що наведені в клопотанні доводи належним чином не обґрунтовані.

Не погодившись із наведеною ухвалою, Приватна фірма "Союз" звернулась до апеляційного господарського суду з проханням її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою клопотання Приватної фірми "Союз" про зупинення провадження у справі до заміни ініціюючого кредитора його правонаступником, задовольнити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року у справі №922/1226/13 (Головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Приватної фірми "Союз" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №922/1226/13 щодо відмови в задоволенні клопотання Приватної фірми "Союз" про зупинення провадження у справі до заміни ініціюючого кредитора його правонаступником залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Приватної фірми "Союз" є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Приватна фірма "Союз" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року та зупинити провадження у справі до заміни ініціюючого кредитора його правонаступником, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 79 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 2 ст. 106 ГПК України).

Визначений ч. 1 ст. 106 ГПК України перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень того ж суду, є вичерпним. Наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не піддягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено ч. 2 ст. 106 ГПК України. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі ст. 80 та ч. ч. 1 і 2 ст. 106 ГПК України (п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року).

ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення" не передбачена можливість оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, що в повній мірі розповсюджується на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у цій справі.

Отже, прийнята апеляційним господарським судом постанова підлягає скасуванню, а помилково порушене у цій справі апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми "Союз" - припиненню, на підставі ст. 80 та ч. ч. 1, 2 ст. 106 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції також вважає за необхідне відзначити позицію Верховного Суду України, наведену в Листі "Щодо подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не може бути оскаржено ні в апеляційному, ні в касаційному порядку" № 3.2.-2008 від 10.09.2008 року, якою такі дії сторін у справі (подання апеляційних та касаційних скарг на процесуальні документи, оскарження яких не передбачено ГПК України) оцінені як такі, що, як правило, спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів ст. 22 ГПК України, зокрема, положень щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 80, 106 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватної фірми "Союз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі №922/1226/13 господарського суду Харківської області скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми "Союз" на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року у справі №922/1226/13 - припинити.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук